Постановление суда № 81462021, 16.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11834/19

Провадження № 6/761/481/2019

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло зазначене подання.

Ініціатор подання просить: тимчасово обмежити громадянку ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов'язань, покладених виконавчим листом.

Своє подання приватний виконавець обґрунтовує тим, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження №56351227, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Спортсервіс-СТМ» несплачених платежів в розмірі 116 275,63 грн.

Як зазначає приватний виконавець, боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, представник боржника знайомився з матеріалами виконавчого провадження, протерішення суду в добровільному порядку боржником не виконано.

Також приватним виконавцем виявлено нерухоме майно боржника, проте виходом державного виконавця встановлено, що двері квартир ніхто не відчинив; пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, про заходи що вживаються з метою його виконання боржник не надав, виклики приватного виконавця ігнорує, на прийом не з'являється.

Крім того, відсутні відомості щодо джерел доходу боржника, місця роботи, рахунків, відкритих в банківських установах.

Так як ОСОБА_2 документована паспортом для виїзду за кордон, зазначена інформація свідчить про наявну можливість боржника уникнути виконання вимог шляхом виїду за межі України.

Статтею 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч.3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. (ч.4).

Приватний виконавець в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про слухання подання в його відсутність на підставі наданих документів.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами), яким визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та встановлено порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 2, 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово обмежено право на виїзд з України, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.

Задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варава Р.С. перебуває виконавче провадження №56351227, відкрите на підставі виконавчого напису №4-508 виданого 07.05.2018 року державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Капелька Н.М. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Спортсервіс-СТМ» несплачених платежів в розмірі 116275,63 грн., що становлять інфляційну складову з січня по грудень 2016 року, з процентів в сумі 937 706,76 грн. за користування кредитом, суму процентів встановлених рішенням Подільського районного суду м.Києва від 08.11.2017 справа №758/10580/14.

07.05.2018 року приватним виконавцем на підставі вказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження.

Суду не було надано доказів, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником, проте в поданні приватний виконавець зазначав, що постанова отримана боржником.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, приватний виконавець наклав арешт на ј частину квартири АДРЕСА_1 та 1/3 частину квартири АДРЕСА_2.

Приватний виконавець виходив за вказаними адресами, проте в квартиру потрапити не вдалось, двері квартири ніхто не відчинив. В актах не вказано час в який виконавець здійснював вихід за вказаними адресами.

Приватний виконавець вчиняв запити щодо джерел доходів боржника, номерів рахунків, відкритих боржником осіб, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами про останнє місце роботи, про отримання пенсії, проте не встановлено джерел доходів боржника.

17.08.2018 року представник ОСОБА_2 звертався до приватного виконавця із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, приватний виконавець направляв виклик боржнику. Проте суду не було надано доказів його вручення чи направлення.

Крім того суду не надано докази, що виконавець направляв боржнику запрошення на прийом до державного виконавця, воно отримане боржником та проігнороване ним.

Отже, оскільки з подання та документів наданих до нього не вбачається, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань за рішенням суду, а невиконання рішення суду в зв'язку з відсутністю майна не може оцінюватись як ухилення від виконання зобов'язань, тому суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення подання.

Суд також не може взяти до уваги зазначене приватним виконавцем, що документування боржника паспортом для виїзду за межі України свідчить про ухилення від виконання зобов'язань, враховуючи що боржник не здійснював виїзди за межі України.

Також варто зауважити, що приватний виконавець не позбавлений можливості в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» реалізувати майно боржника, а саме виявлені частки квартир.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: Н.Г.Притула