Решение № 81396321, 22.04.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2019 р. м. Рівне №460/3197/18Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:позивача: представник на прибув, відповідача: представники не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС про ухвалення додаткового судового рішення,В С Т А Н О В И В:

04.04.2019 Рівненським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі №460/3197/18, яким позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови - задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/000970/1 від 04.12.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 204000/2018/00995; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1409,60 грн.

При цьому, представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.

09.04.2019 представником позивача подано клопотання про присудження на користь позивача судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 10.04.2019 зазначене питання призначене до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2019.

В судове засідання представники сторін не прибули. Стороною відповідача надані письмові заперечення щодо розміру витрат, заявлених позивачем.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та доводи заперечень, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач подав копії: договору про надання правничої допомоги б/н від 19.12.18, відповідно до п.4.2 якого визначено, розмір гонорару адвоката складає 15000 гривень; акту виконаних робі (наданих послуг) №1 від 08.04.19, відповідно до якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу на загальну суму 15175,90 грн.; квитанції №0.0.1217488373.1 від 19.12.18, відповідно до якої ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок адвоката ОСОБА_2 перераховано 15000 грн. оплати згідно договору про надання правничої допомоги; копії адвокатського запиту до Рівненської митниці ДФС; відповідь Рівненської митниці ДФС; адвокатський запит до ТОВ "Пелікан-Про"; відповідь ТОВ "Пелікан-Про"; адвокатський запит до ТОВ "ОСОБА_3 груп"; відповідь ТОВ "ОСОБА_3 груп".

За правилами частини п’ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п’ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення відповідача щодо суми судових витрат обґрунтовані тим, що в акті виконаних робіт адвокатом зазначені такі види послуг, необхідність в отриманні яких є надуманою. Зокрема це стосується витребовування від ТОВ "Пелікан-Про" та від ТОВ "ОСОБА_3 груп" ряду документів і їх опрацювання. Так, сторона відповідача зауважує, що адвокатом витребовувались документи, зазначені в митній декларації у декларанта позивача, при тому що декларант є і був представником позивача, а тому окремого витребовування у нього документації не потрібно. Аналогічним чином це стосується витребовування звіту, який був складений на замовлення позивача. Також зауважує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час.

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши заперечення відповідача щодо розміру цих витрат, перевіривши відповідні докази, суд приходить до висновку, що вказану заяву необхідно задовольнити частково.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Долученими до справи документами позивачем доведено факт надання йому адвокатом ОСОБА_2 правничої допомоги у суді першої інстанції.

Однак, враховуючи ту обставину, що кількість годин, яка була затрачена цим адвокатом на надання таких послуг, крім часу затраченого на безпосередню його участь в підготовчому та судовому засіданні, суду не відома, і адвокатом у акті не визначена, а підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви повинні були бути у позивача в наявності, або ж могли бути ним безперешкодно отримані у свого декларанта та у виконавця звіту про оцінку, складену на замовлення позивача, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 15000,00 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та затраченим ним часом на надання таких послуг. Також він не є співмірним з ціною позову, позаяк складає четверту частину суми податків і зборів, яка була донарахована позивачу внаслідок прийняття оспорюваних рішень. Витрати в такому обсязі не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру, а відтак суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто половини заявленої до відшкодування суми.

На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Стягнути на користь ОСОБА_1 (58011, м. Чернівці, вул. Р.Шухевича, 32-А, РНОКПП НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС (33028, м.Рівне, вул.Соборна,104, код ЄДРПОУ 39420640) судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 22.04.2019.

Суддя Друзенко Н.В.