Решение № 81394857, 05.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року Справа № 160/413/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Мосесові А.Р.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 р. ОСОБА_3 (надалі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому позивач просить (з урахуванням уточнень):

визнати протиправним та скасувати наказ №5084 від 30.11.2018 року “Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Луганській, Донецькій областей”, в частині направлення для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області з 7 грудня 2018 року по 7 березня 2019 року, з табельною вогнепальною зброєю капітана поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 П’ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ №168 від 15.01.2019 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 П’ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/413/19 передана судді Віхровій В.С.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що службове розслідування, яким було встановлено порушення позивачем службової дисципліни, неналежне виконання вимог наказів та доручень НП України та ГУНП, було проведено з порушенням ст.ст. 14, 15, 18, 24 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 р. №893, ст. 8 Закону України «Про національну поліцію». Зокрема, всупереч ст. ст. 14, 15, 18, 24 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції». Відповідачем не були прийняті до уваги пояснення ОСОБА_1, не прийняті до розгляду рапорти на ім’я Начальника ГУНП в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_4 та Начальника П’ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5, в яких детально розписано чому Наказ № 5084 від 30.11.2018 р. є незаконним; не врахований і навіть не перевірений той факт, що ОСОБА_1 не міг вибути на стажування і через свій незадовільний стан здоров’я, адже в цей час перебував на лікарняному, що підтверджується Довідкою № 417. Всупереч Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 р. № 893, у відповідача були відсутні дані через, які призначається службове розслідування. Під час проведення службового розслідування не було надано можливість скористатися своїми правами, адже всупереч Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 р. № 893, ОСОБА_1 не викликали на розгляд справи до дисциплінарної комісії і взагалі невідомо чи такі слухання проводились.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 р. відкрито спрощене провадження з викликом сторін у судове засідання на 27.02.2019 р. о 10:20 год.

У судове засідання 27.02.2019 р. прибули уповноважені представники сторін. Для надання додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 13:40 год. 06.03.2019 р.

У зв’язку із клопотанням позивача розгляд справи 06.03.2019 р. відкладено до 13:40 год. 27.03.2019 р.

06.03.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач вказує, що наказ ГУНП від 30.11.2018 № 5084 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях» прийнято на виконання Закону України «Про Національну поліцію», Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції та листа Національної поліції України від 26.01.2018 року № 1053/01/12-2018, а тому він у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства. Також зазначено, що ГУНП під час проведення службового розслідування відповідно до вимог ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України забезпечило позивачу, як поліцейському, право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

26.03.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач вказує, що відповідач у відзиві не надав суду жодного доказу, що ОСОБА_1 двічі було ознайомлено з наказом ГУНП №5084 від 30.11.2018 р., а також того, що він двічі відмовився від командирування до ГУНП в Донецькій області. Відповідачем також не взято до уваги, що позивач вже проходив стажування після призначення на нову посаду у період з 26.03.2018 р. по 07.04.2018 р.

У зв’язку із необхідністю надати додаткові докази по справі судове засідання 27.03.2019 р. було відкладено до 11:40 год. 05.04.2019 р.

У судове засідання 05.04.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Позивач просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві. У задоволенні позову просив відмовити.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

У відповідності до частини першої статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов’язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов’язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно ст. 11 вказаного закону за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.

Так, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Судом встановлено, що 30.11.2018 р. відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 року № 1625, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 року за № 76/28206 (надалі - Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції) та на виконання листа Національної поліції України від 26.01.2018 р. № 1053/01/12-2018, начальником ГУНП видано наказ № 5084 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Луганській, Донецькій областей».

Згідно п. 3 наказу ГУНП від 30.11.2018 № 5084, зокрема, капітана поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 П’ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції направлено для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області з 07.12.2018 року по 07.03.2019 року з табельною вогнепальною зброєю.

17.12.2018 р. т.в.о. начальника Жовтоводського ВП ГУНП, підполковник поліції ОСОБА_6 звернувся із рапортом (за вих. № 47/20-14525) до начальника УКЗ ГУНП, в якому доповів, що інспектор СРПП № 2 П’ятихатського ВГІ Жовтоводського ВП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 з 6 по 12 грудня 2018 року перебував на лікарняному згідно довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 03.12.2018 № 417, яка видана ДЗ СМСЧ № 9 МОЗ України м. Жовті Води.

Також, вищезазначеним рапортом від 17.12.2018 т.в.о. начальника Жовтоводського ВП ГУНП, підполковник поліції ОСОБА_6 доповів, що14.12.2018 р. інспектора СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП, капітана поліції ОСОБА_1 ознайомлено з наказом ГУНП від 30.11.2018 р. № 5084 та запропоновано повторне направлення в триденний термін для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області.

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», одним з основних обов’язків поліцейського, є неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Згідно положень ст. 75 Закону України «Про Національну поліцію» післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених законом України « Про вищу освіту», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: спеціалізації; перепідготовки; підвищення кваліфікації; стажування.

Порядок організації післядипломної освіти поліцейських визначає Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.

Наказом МВС України від 24.12.2015 року № 1625 «Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 року за № 76/28206, затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції.

Згідно вимог розділу IX вищезазначеного Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Стажування проходять працівники поліції: які зараховані до кадрового резерву,- для просування по службі; які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники - при призначенні на нову посаду.

Довідкою УКЗ ГУНП від 26.02.2019 № 20/4-1048 підтверджується, що капітан поліції ОСОБА_1 з 14.08.2017 р. був призначений на посаду інспектора СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП, будучи звільненим з посади інспектора з дорожнього руху там же, що також підтверджується витягом з наказу ГУНП від 14.08.2017 р. № 259 о/с.

Даною довідкою також визначено, що посада інспектора СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП є новою посадою, тому відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції капітан поліції ОСОБА_7 підлягає направленню для проходження стажування.

Положенням про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, також визначено, що тривалість та строки стажування встановлюються його ініціатором з урахуванням мети стажування, складності навчання, досвіду практичної роботи працівника поліції.

Організація стажування покладається на керівників структурних підрозділів центрального органу управління поліцією, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, науково-дослідних установ, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління поліції, та НЗ НП.

Стажування проводиться за місцем служби або в інших органах і підрозділах поліції, науково - дослідних установах, підприємствах, організаціях, що належать до сфери управління поліції.

Особи, які проходять стажування, зобов’язані: своєчасно прибути до місця стажування; сумлінно та відповідні строки виконувати зазначені в плані заходи; брати участь у нарадах, які проводяться за місцем стажування; вести облік проведеної роботи в щоденнику згідно з планом стажування; після закінчення строку стажування підготовити звіт та подати його на затвердження керівникові, на якого покладено організацію стажування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП від 30.11.2018 № 5084 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях» прийнятий на виконання Закону України «Про Національну поліцію», Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції та листа Національної поліції України від 26.01.2018 року № 1053/01/12-2018, у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.

Підстави для не виконання даного наказу відсутні.

Посилання позивача на те, що ним вже було пройдено стажування у період 26.03.2018 р. по 07.04.2018 р. не звільняє від обов’язку проходити стажування за оскаржуваним наказом.

Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та процедури проведення службового розслідування.

На підставі наказу ГУНП від 21.12.2018 № 5347, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (надалі - Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України) дисциплінарною комісією ГУНП в рамках службового розслідування у письмовому провадженні розглянуто справу за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1, під час якого встановлено, що згідно із рапортом від 17.12.2018 т.в.о. начальника Жовтоводського ВП ГУНП, підполковника поліції ОСОБА_6 14.12.2018 інспектора СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП, капітана поліції ОСОБА_1 ознайомлено з наказом ГУНП від 30.11.2018 р. № 5084 та запропоновано повторне направлення в триденний термін для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області, однак інспектор СРПП № 2 П’ятихатського ВГІ Жовтоводського ВП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 від виконання вимог зазначеного наказу ГУНП, - відмовився.

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово вказував, що він не мав можливості прибути для виконання даного наказу у зв’язку із відсутністю оформлення відрядження та виділення на таке відрядження коштів.

З даного приводу суд зазначає, що належне оформлення відрядження в даному випадку було неможливим у зв’язку із повторним неприбуттям ОСОБА_1 для проходження стажування на виконання вимог наказу.

При цьому суд окремо звертає увагу, що з огляду на лікарняний, позивачу було надано можливість прибути повторно.

Опитаний за даним фактом в рамках службового розслідування, інспектор СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, зокрема, що 14.12.2018 його було ознайомлено із службовою телеграмою ГУНП від 03.12.2018 р. № 3928 та наказом ГУНП від 30.11.2018 р. № 5084, однак виконати зазначений наказ в період з 06.12.2018 по 12.12.2018 р. останній не міг, у зв’язку із тим, що перебував на лікарняному, надалі ОСОБА_1 відмовився виконувати наказ ГУНП від 30.11.2018 р. № 5084 через те, що він, на його думку, суперечить вимогам чинного законодавства.

З рапортами аналогічного змісту від 17.12.2018, 29.01.2019 та 14.02.2019 інспектор СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП.

В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що наказ ГУНП від 30.11.2018 р. № 5084 не скасований у встановленому законом порядку, та є чинним, а тому підлягає виконанню відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Жодних інших доказів на підтвердження поважності причин невиконання вимог наказу ГУНП від 30.11.2018 № 5084, позивачем не надано.

На підставі вищевикладеного, матеріали справи свідчать про те, що інспектором СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП, капітаном поліції ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, який полягає у порушенні службової дисципліни, недотриманні вимог п.4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, н. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції та наказу ГУНП від 30.11.2018 р. № 5084 «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях». Вищезазначений дисциплінарний проступок, вчинений інспектором СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП, капітаном поліції ОСОБА_1, став можливим внаслідок особистої недисциплінованості останнього та свідомого порушення ним вимог чинного законодавства, що призвело до зменшення кількості поліцейських, що прибули до відповідних підрозділів ГУНП в Луганській області для проходження стажування, та, в свою чергу, невідповідності розстановки сил та засобів, які були необхідними для виконання покладених на органи поліції завдань.

За результатами проведеного службового розслідування та у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, дисциплінарною комісією ГУНП 15.01.2019 складено висновок «Про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП № 2 П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1В.», який 15.01.2019 затверджено начальником ГУНП, та відповідно до резолютивної частини якого, запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог гі.4 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції та наказу ГУНП від 30.11.2018 № 5084 «Про направлення поліцейських до ГУНГІ в Донецькій та Луганській областях», застосувати до інспектора СРПП № 2 П’ятихатського ВГІ Жовтоводського ВП ГУНП, капітана поліції ОСОБА_1, дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Наказом ГУНП від 15.01.2019 № 168 до інспектора СРПП № 2 П’ятихатського ВГІ Жовтоводського ВП ГУНП, капітана поліції ОСОБА_1, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.4 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції та наказу ГУНП від 30.11.2018 № 5084 «Про направлення поліцейських до ГУНП в Донецькій та Луганській областях», застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Суд звертає увагу, що згідно вимог ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов’язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов’язує поліцейського, зокрема бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Частинами 1, 5 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов’язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. Невиконання правомірного наказу тягне за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Слід зазначити, що листом Управління кадрового забезпечення ГУНП від 25.02.2019 р. за вих. № 20/32-Г-24; Г-15; Г-14 розглянуто рапорти ОСОБА_1, та повідомлено останньому, що при проведенні службового розслідування дотримано вимоги Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, а наказ ГУНП від 30.11.2018 № 5084 «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Луганській та Донецькій областях» не скасований у встановленому законом порядку, та є чинним, а тому підлягає виконанню згідно вимог ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що підтверджується матеріалами справи.

Також, не можуть бути враховані доводи позивача про те, що під час проведення вищезазначеного службового розслідування останній був позбавлений прав, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, адже його не викликали на розгляд справи до дисциплінарної комісії.

Суд звертає увагу, що норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України визначають дві форми розгляду справи дисциплінарною комісією: у формі письмового провадження; у формі відкритого засідання.

Згідно вимог п. 7 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та п. 8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні.

Складання актів про відмову поліцейського від командирування чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин, доводи позивача про порушення процедури проведення службового розслідування, протиправність оскаржуваних наказів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем належним чином доведено правомірність оскаржуваних позивачем наказів.

Разом з цим, суд звертає увагу на рішення ЄСПЛ у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії, заява № 63235/00, рішення від 19 квітня 2007 року: « 47. У зв'язку з цим Суд запровадив функціональний критерій, заснований на характері обов'язків службовця та його відповідальності. Особи, що займають посади, пов'язані з виконанням обов'язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави. Держава має законний інтерес щодо налагодження з такими службовцями спеціальних відносин, заснованих на вірності та відданості. З іншого боку, щодо інших посад, які не мають у собі аспектів «державного управління», держава не має такого інтересу. (див. згадану вище справу «Пеллегрін» (Pellegrin), п. 65). Таким чином, Суд постановив, що із сфери застосування пункту 1 статті 6 вилучаються лише такі спори, що порушуються державними службовцями, чиї обов'язки є типовим прикладом специфічної діяльності, пов'язаної з державною службою, оскільки останні діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів. Яскравим прикладом такої діяльності є збройні сили та поліція (п. 66). Суд дійшов висновку, що жодні спори між адміністративними органами та службовцями, які займають посади, пов'язані з виконанням покладених публічним правом повноважень, не входять до сфери застосування пункту 1 статті 6 (п. 67)».

Згідно п.41 висновку №11 (2008), Консультативної ради європейських суддів, до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень - обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлені судом обставини, з урахуванням приписів національного законодавства, дають підстави для висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях позивача, що виключає можливість визнання протиправними та скасування наказів, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України за наслідками даної справи не здійснюються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 квітня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 15.04.19 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_8 ОСОБА_8 ОСОБА_9