Решение № 81362421, 23.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

23.04.2019 р. справа №520/1793/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату провизнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового Комісаріату (вул. Коцарська, буд.56, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355), яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011- XII, Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за №1294/26071 та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975,

встановив:

Позов надійшов до суду 25.02.2019 р. Рішення про відкриття провадження у справі було прийнято 28.02.2019р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 01.04.2019 р.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у громадянина настала інвалідність, пов’язана з отриманим пораненням під час участі у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан при проходженні дійсної військової служби. На звернення до ОВК з приводу призначення допомоги була одержана відмова в оформленні документів з метою їх подальшої передачі до Міністерства оборони України. Для захисту права на одержання коштів за виплатою допомоги позивач вважає необхідним обтяжити ОВК обов’язком подати розпорядникові бюджетних коштів висновок з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку ст.16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що громадянину було правомірно відмовлено у направленні до Міністерства оборони України документів для призначення допомоги, оскільки позивач проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР. Також зазначив, що позивачем до заяви не було подано документу про причини і обставини поранення.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач під час проходження дійсної військової служби за призовом брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, де одержав поранення, через яке рішеннями МСЕК серії 10 ААБ №204779 від 22.10.2014р. (встановлено 3 групу інвалідності) та рішенням МСЕК серії 12 ААА № 686814 від 22.10.2018р. (встановлено 2 групу інвалідності).

Письмовою заявою від 30.10.2018 р. позивач звертався до ОВК у порядку ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, що не спростовано відповідачем у справі.

Одержав оформлену листом від 03.12.2018р. №2810ВСЗ відмову в оформленні документів для призначення одноразової грошової допомоги.

Отже, суд вважає хибним посилання позивача на вчинення владним суб’єктом бездіяльності, адже ОВК реалізував управлінську функцію у спосіб відмови у складенні необхідного для проведення виплати висновку, виклав вчинену відмову в офіційному письмовому документі, тобто у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України здійснив акт волевиявлення.

Разом з тим, суд зазначає, що перевіряючи відповідність закону вчиненого владним суб’єктом у даному випадку діяння управлінського характеру, суд відзначає, що правовідносини з приводу виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності унормовані, насамперед, приписами ст. 41 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, ст. 16-164 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (які повністю кореспондують положенням ст.3 Конституції України, де указано, зокрема, що здоров’я людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю) та деталізовані приписами Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (затверджений постановою КМУ від 25.12.2013 р. №975; далі за текстом - Порядок №975).

Так, за визначенням ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Коло осіб, котрі мають право на призначення цієї виплати, окреслено законодавцем, зокрема, у ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а випадки, які унеможливлюють призначення виплати викладені - ст.16-4 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з п.6 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується, у тому числі, Міністерством оборони України.

Механізм призначення означеної виплати визначений Порядком №975, пунктом 13 якого передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат, не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, зокрема рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України.

Відповідач, обласний військовий комісаріат, у механізмі виплати цієї допомоги не має ані дискреційних повноважень, ані щонайменшої свободи розсуду, адже виконуючи функції уповноваженого органу повинен лише отримати звернення громадянина, зібрати необхідний перелік документів і передати зібрані матеріали до Міністерства оборони України для прийняття рішення по суті питання.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що здоров’я людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.

Оскільки документи позивача про час, місце та умови проходження військової служби об’єктивно відповідають характеру одержаного поранення під час виконання конституційного обов’язку із захисту Батьківщини, то з огляду на приписи ст. 3 Конституції України владний суб’єкт повинен був максимально ретельно та поважно поставитись до розгляду звернення громадянина, повно, вичерпно та достеменно з’ясувати усі обставини спірних правовідносин.

Натомість як вбачається з наданої позивачу відповіді у формі листа від 03.12.2018р. №2810ВСЗ відповідач самостійно на власний розсуд фактично прийняв рішення щодо відмови позивачу у призначенні і нарахуванні одноразової грошової допомоги. Як з'ясовано судом з матеріалів справи висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги не складав та до Міністерства оборони України не направляв.

Владний суб’єкт вищезазначених вимог закону не дотримався, реалізації управлінської функції з додержанням ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України не забезпечив, в оформленні документів відмовив, хоча такого повноваження не мав.

Створивши перешкоду у надходженні матеріалів звернення громадянина до Міністерства оборони України, владний суб’єкт тим самим допустив ущемлення публічного інтересу заявника на розгляд і вирішення порушеного питання компетентним суб’єктом права та за встановленою законодавством процедурою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, звернення громадянина розглянув неналежно, владного обов’язку не виконав, необхідних документів не зібрав, висновку не склав, документів для подальшого вирішення питання не передав.

Таким чином, факт ущемлення публічного інтересу позивача знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Разом з тим, керуючись положеннями ч.2 ст.9 КАС України, задля забезпечення повного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у спірних правовідносинах суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправною відмову, оформлену у формі листа від 03.12.2018р. №2810ВСЗ, та обтяження владного суб’єкта обов’язком повторно вирішити порушене зацікавленою особою питання.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати оформлену листом від 03.12.2018р. №2810ВСЗ відмову Харківського обласного військового комісаріату у передачі до Міністерства оборони України матеріалів звернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, 05.01.1969 р.н.) від 30.10.2018р. з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" разом з власним висновком Харківського обласного військового комісаріату.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути питання з приводу призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, 05.01.1969 р.н.) від 30.10.2018р. одноразової грошової допомоги у порядку ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Старосєльцева