Решение № 81361184, 23.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Справа № 160/1005/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2019 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- зобов’язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження вул. Набережна Перемо -и , 26, м. Дніпро, 49094) встановити ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1(РНОКПП НОМЕР_1,місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, 49107) науковий стаж в розмірі 30 років для використання коефіцієнта наукового стажу в розмірі 90% для розрахунку розміру наукової пенсії з 01.10.2017 року згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» от 13.12.1991 року .№ 1977- XII в редакції на момент призначення наукової пенсії - негайно;

- зобов’язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427 місцезнаходження вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро,49094) розрахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, 49107) індивідуальний коефіцієнт заробітної плати на підставі довідки заводу про зарплату, виключивши період перебування у відрядженні, строк два тижня;

- зобов’язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження вул. Набережна Перемоги ,26, м. Дніпро,49094) перевести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, 49107) на пенсію на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та під час розрахунку розміру пенсії наукового працівника ОСОБА_1 застосувати показник середньо місячної заробітної плати по Україні за 2016 та 2017 роки у розмірі 5 377,90 грн., а також використати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати в розмірі 2.11696, та показник наукового стажу-0,9.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 29.10.1958 року по 16.05.1990 року він працював на Дніпропетровському металургійному заводі ім. Петровського на посадах, які надають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Науковий стаж позивача складає 32 роки 7 місяців, відповідно розмір його пенсії має складати 90 % розміру заробітку наукового працівника, замість 89 % (що відповідає 29 рокам наукового стажу), який нараховувався йому з 2005 року та по 01.10.2017 року. Зазначає, що з 01.10.2017 року він був переведений на інший вид пенсії – пенсію за віком, розмір якої розрахований відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при цьому згоди на таке переведення він не надавав. Також вважає, що під час здійснення розрахунку розміру пенсії з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач мав застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні,з якої сплачено страхові внески а 2016 та 2017 роки, а саме у розмірі 5 377,9грн. ((4 482,35 +6 273,45) : 2 = 5 377,9грн.). Крім того, вважає, що відповідачем не вірно розрахований індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, за його підрахунками він повинен складати 2,11969. Таким чином вважає, що розмір його пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» повинен складати 10 312,75 грн. (5377,90 х 2,11969 х 0,9 + 66,43 = 10 312,75 грн.). Також зазначає, що 21.11.2018 звернувся до відповідача з заявою про переведення на наукову пенсію з 01.10.2017 року, проте відповіді на неї не отримав. З огляду на викладене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 р. відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.

Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено,що позивач отримував пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність». З 01.10.2017 набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», відповідно до якого, якщо розмір пенсії, призначеної, зокрема, відповідно до Закону № 1977 виявиться меншим за розмір пенсії, розрахований за матеріалами пенсійної справи за нормами Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, переведення пенсіонера на пенсію на умовах, передбачених Законом № 1058, здійснюється автоматично.Водночас такі пенсіонери в будь-який час зможуть звернутися до органів Пенсійного фонду України для переведення їх на пенсію за спецзаконом із встановленням розміру пенсії, отримуваного до переведення на пенсію за Законом № 1058.Переведення на пенсію за спецзаконом буде здійснено з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому від них надійшла відповідна заява.Після проведеного перерахунку з 01.10.2017 загальний розмір пенсії за віком складав 3181,05 грн. Отже, ОСОБА_2 управління діяло в межах своїх повноважень на основі та в межах законодавства України, у зв’язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, 13.03.2019 року на адресу суду від ОСОБА_1 найшло клопотання про збільшення позовних вимог, а саме, позивач просив доповнити позовні вимоги наступними:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпро петровській області (ідентифікаційний код 21910427 місцезнаходження вул. Набережна Перемоги ,26, м.Дніпро,49094) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1,місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, 49107) витрати по справі, а саме, вартість сплачених нотаріальних послуг у розмірі 50 гривень 00 коп.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпро петровській області(ідентифікаційний код 21910427,місцезнаходження вул. Набережна Перемоги,26,м. Дніпро,49094) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, 49107) різницюміж пенсією, що була отримана по Закону України«Про наукову та науково-технічну діяльність» та пенсією, що була отримана по Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,за період з жовтня 2017року по теперішній час на момент вступу рішення в законну силу, а саме, 135086 гривень 25 коп.

Щодо заявленого клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов’язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не подано доказів направлення клопотання про збільшення позовних вимог та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність повернення ОСОБА_1 його клопотання про збільшення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та з 19.04.1996 року до 01.10.2017 року отримував пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність».

За матеріалами пенсійної справи розмір пенсії з 01.01.2013 р. складав 2804,75 грн. із заробітку (89% від заробітку) + 59,92 грн. – надбавка дітям війни. При цьому, загальний стаж роботи становив 43 роки 11 місяців 20 днів, з них стажу наукового стажу – 29 років 3 місяці 15 днів.

У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII позивачу було зроблено перерахунок пенсії, після чого, з 01.10.2017 загальний розмір пенсії за віком складав 3181,05 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-УІІІ встановлено, що з 1 грудня розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується з 1435,00 грн. до 1497,00 грн.

У зв’язку з цим проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2018 р. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

За даними пенсійної справи, з 01.12.2018 р. розмір пенсії обчислено виходячи із загального стажу, що складає 43 роки 11 місяців 20 днів, заробітної плати за період роботи з 01.02.1962 р. по 31.01.1967 р.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,43917.

Заробіток для обчислення пенсії складає 6496,94 грн. (3764,40 грн. х 1,72589 - індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації).

Після проведеного перерахунку з 01.12.2018 р. загальний розмір пенсії за віком складає 3189,15 грн., з яких:

2853,26 грн. - основний розмір пенсії за віком (6496,94 грн. х 0,43917);

269,46 грн. - доплата за понаднормативний стаж 18 років (1497,00 грн. х 18%) згідно зі ст. 28 Закону № 1058;

66,43 грн. - підвищення дітям війни.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

11.10.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", відповідно до пункту 27 якого розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктами 4-3 та 4-7.

Так, пункт 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу", «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно з пунктом 4-3 розділу XV вказаного Закону, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1-2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що Законом № 2148 VIII з 01.10.2017 р. передбачено автоматичне, у разі доцільності, переведення з пенсій, призначених, зокрема, за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» на пенсію відповідно до Закону № 1058-VI, розмір якої розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014 - 2016 р.р. та величини оцінки одного року страхового стажу 1%. Переведення проводиться за матеріалами пенсійних справ у разі, якщо розмір пенсії відповідно до Закону № 1058-VI після перерахунку буде більший.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що з 01.10.2017 р. підставою для автоматичного переведення особи, пенсію якій призначено відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», на пенсію у відповідності до умов Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є збільшення розрахованого за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розміру пенсії.

Оскільки розмір пенсії позивача, розрахований за нормами Закону № 1058-VI із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 рр. та величини оцінки одного року страхового стажу 1%, виявився більшим та становив станом на жовтень 2017 року 3181,05 грн., відповідачем за матеріалами пенсійної справи було розпочато ОСОБА_1 виплату пенсії за віком на загальних підставах відповідно до норм цього Закону.

Розрахунки розміру пенсії, які наведені позивачем у позовній заяві, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в цьому випадку органами Пенсійного фонду був проведений не перерахунок пенсії, а переведення на інший вид пенсії. В силу приписів Закону № 2148-VIII від позивача не вимагалося подання окремої заяви про переведення на інший вид пенсії.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при обчисленні виду та розміру пенсії позивача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук