Решение № 81330396, 22.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Справа № 160/7507/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника, померлого чоловіка, громадянина з числа ліквідаторів І категорії, інваліда 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, ОСОБА_3;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка - громадянина з числа ліквідаторів І категорії, інваліда 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, ОСОБА_3, застосувавши для обчисленні заробітної плати довідку без номера та дати, виданою Синельниківською районною лікарнею, за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 14.07.1986 року по 30.07.1986 року, яка знаходиться у архівній пенсійній справі доньок померлого ОСОБА_3 (ОСОБА_4, ОСОБА_5О.) та згідно якої вони отримували пенсію по втраті годувальника, встановленої ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в разі фактичних збитків з 06.01.2009 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 06.01.2009 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в м.Синельникове Дніпропетровської області за призначенням пенсії за віком, надавши весь пакет документів, а також оригінал та копію посвідчення дружини померлого громадянина з числа ліквідаторів I категорії ЧАЕС, проте спеціаліст управління не прийняла оригінал та копію посвідчення, пояснивши, що ніяких надбавок дружині померлого громадянина з числа ліквідаторів не передбачено законодавством. Також не було роз'яснено, що позивач має право на призначення пенсії по втраті годувальника згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У 2018 році позивач звернулась до відповідача щодо призначення пенсії по втраті годувальника, але їй було відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника посилаючись на лист Мінсоцполітики від 24.12.2015 року №19588/0/14-15/039 та, що призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи (померлих інвалідів-ліквідаторів які отримували пенсію у розмірі відшкодування фактичних збитків), в яких знаходяться довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, можливе за умови підтвердження довідки первинними документами. Синельниківською ЦРЛ (без № і дати) видана довідка про заробіток ОСОБА_3 за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.07.1986 по 30.07.1986, однак довідка не містить підстав видачі. Позивач не погоджується з відмовою відповідача. Зазначено, що її чоловік помер 01.08.1992р. і пенсію по втраті годувальника була призначена його неповнолітнім донькам до досягнення 23 років згідно той самої довідки про заробітну плату.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.

05.12.2018 року від позивача надійшов відгук на відзив, в якому зазначено, що архівні документи Синельниківської ЦРЛ зберігалися в підвальному приміщенні, яке у 90-х роках із-за пориву водопостачальної труби було затоплено. Архівні документи до 1996 року не збереглися, тому у позивача немає можливості надати виплатні документи, підтверджуючих годинну тарифну ставку ОСОБА_3 та інші. У архівній пенсійній справі доньок померлого ОСОБА_3 є оригінали двох довідок про заробітну плату без номера та дату, виданих Синельниківською ЦРЛ, табель робочого часу у зоні відчуження, довідки про перебування у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.

06.12.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком згідно поданої заяви від 06.01.2009 року в порядку ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За документами архівної пенсійної справи ОСОБА_3 брав участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за період з 14.07.1986 року по 30.07.1986 рік, що підтверджується копією довідки б/н, табелем обліку робочого часу за 1986 рік. Синельниківською ЦРЛ (без № і дати) видана довідка про заробіток ОСОБА_3 за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.07.1986 по 30.07.1986. Однак довідка не містить підстав видачі, номеру та дати видачі. Відповідно до Порядку підприємство до вказаної довідки повинно надати копії виплатних документів, підтверджуючих годинну тарифну ставку ОСОБА_3 на момент виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідку про заробітну плату за два попередні місяці роботи, що передували місяцю, в якому особу відряджали для виконання робіт у зоні та інші документи на підставі яких проведено розрахунок.

В судове засідання сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

12.12.2018 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу IV-KИ №315198 від 11.07.1991 року, між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (прізвище після укладання шлюбу ОСОБА_3) укладено шлюб 11.07.1991 року, про що внесено запис за №130.

Згідно копії свідоцтва про смерть IV-KИ №470291 від 03.08.1992 року проведено запис №296 про смерть ОСОБА_3.

Рішенням Виконкому Синельниківської міської Ради народних депутатів від 24.09.1992 року №392 "Про встановлення опіки над неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вирішено призначити ОСОБА_2 опікуном над неповнолітніми дітьми-сиротами ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та видати ОСОБА_2 посвідчення опікуна.

Згідно копії посвідчення №018952 від 02.09.2002 року, ОСОБА_2 має право на пільги і компенсації передбачені статтями ч.3 ст.20, 48, 52, 53, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як дружина померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії першої смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком згідно поданої заяви від 06.01.2009 року в порядку ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

08.12.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок її пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Листом від 12.02.2018 року №3/03.27-15 Відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №23 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 повідомлено, що прийнято рішення №146190 від 12.02.2018 року про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника, згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В листі від 12.02.2018 року №3/03.27-15 зазначено:

- відповідно до листа Мінсоцполітики від 24.12.2015 №19588/0/14-15/039, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи (померлих інвалідів-ліквідаторів, які отримували пенсію у розмірі відшкодування фактичних збитків), в яких знаходяться довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, можливе за умови підтвердження довідки первинними документами.

- Синельниківською центральною районною лікарнею (без № і дати) видана довідка про заробіток ОСОБА_3 за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.07.1986 по 30.07.1986. Однак довідка не містить підстав видачі.

- до вищезазначеної довідки підприємство повинно надати копії виплатних документів, підтверджуючих годинну тарифну ставку ОСОБА_3 на момент виконання роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідку про заробітну плату за два попередні місяці роботи, що передували місяцю, в якому особу відряджали для виконування робіт у зоні та інші документи, на підставі яких проведено розрахунок.

Згідно матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було додано копії наступних документів:

- довідка видана ОСОБА_3 в тому, що він дійсно працював в Синельниківській ЦРЛ, заробітна плата за період роботи в ЧАЕС склала 691,68 руб. (за підписом головного лікаря та головного бухгалтера);

- довідка Синельниківської РЦЛ (додаток №3) видана ОСОБА_3, в тому, що йому за роботу в населених пунктах відчуження в період з 14.07.1986р. по 30.07.1986р., місце роботи Синельниківська ЦРЛ, посада водій, відомості - картка-довідка с 1/1986 виплачена заробітна плата в сумі 691,02 руб. з урахуванням коефіцієнта 3 відповідно до постанови Ради Міністрів в УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986р. №207-7. Доплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зон робіт, виходячи з установлених у зоні відчуження 6-годинного робочого дня та 6-денного/36-годинного/робочого тижня: дата - 14.07.1986р., зона - 2, кількість днів - 18, денна тарифна ставка - 3.38, кратність - 3, сума - 182,41. З чого складається фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження: збережений СЗ дані роботи дані за основним місцем роботи - 36.34; оплата праці за дні години роботи в зоні - 691,02; надурочні виплати - 220.90; кількість вихідних днів - 143,63; премії з повним поясненням - 139.08. В графі уточнено зазначено: заробітна плата в сумі 230,34 нарахована дійсно за період з 14.07.1986 по 30.07.1986 (14 днів) (запис від 06.09.2001 головний бухгалтер).

- табель робочого часу ОСОБА_3 водій по Чорнобильській зоні на липень 1986р. за підписом головного лікаря.

- довідка видана ОСОБА_3 в тому, що він працював та проживав з 14.07.1986р. по 30.07.1986р. у зв'язку з відрядженням в місто Чорнобиль в 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС (в другій зоні небезпеки) виконуючи завдання Мінздраву СРСР та Мінздраву УРСР.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 і 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату та періоди роботи в зоні відчуження, які відповідно до статті 15 вказаного Закону, видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (накази, маршрутні листи, табелі обліку робочого часу і т.д.).

Довідка про заробітну плату подається за формою, яка затверджена листом Міністерства соціального захисту населення від 27.02.1996 року № 01-3/244-013-2 на підставі первинних документів, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про періоди перебування в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, маршрутні листи для водіїв, копії відомостей (особові рахунки) на виплату заробітної плати.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2.3 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005р. за №1566/11846 до заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», документами, які засвідчують особливий статус особи, зокрема є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка за формою № 122, яка видається на підставі первинних документів лише підприємствами, установами, організаціями в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.

Відповідно до п. 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємствами, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ та організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідки за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показів свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно матеріалів справи, після отримання заяви позивача щодо переведення її на пенсію по втраті годувальника на підставі положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", їй було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки надана довідка про заробіток ОСОБА_3 не містить підстав видачі, та те, що до вищезазначеної довідки підприємство повинно надати копії виплатних документів, підтверджуючих годинну тарифну ставку ОСОБА_3 на момент виконання роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідку про заробітну плату за два попередні місяці роботи, що передували місяцю, в якому особу відряджали для виконування робіт у зоні та інші документи, на підставі яких проведено розрахунок.

Однак, як встановлено судом, дана довідка без № і дати, яка видана Синельниківською ЦРЛ, яку було додано позивачем до заяви, є тією ж самою довідкою, яка міститься в архівній пенсійній справи ОСОБА_3, яку було враховано пенсійним органом при призначенні йому пенсії.

Окрім того, як зазначено самим відповідачем у відзиві на позов, за документами архівної пенсійної справи ОСОБА_3 брав участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за період з 14.07.1986 року по 30.07.1986 рік, що підтверджується копією довідки б/н, табелем обліку робочого часу за 1986 рік.

Суд зазначає, що копії саме цих документів (довідка б/н, табель обліку робочого часу за 1986 рік) було надано позивачем відповідачу, та які містяться в матеріалах справи.

Як зазначено ОСОБА_2 у позові, та не спростовано відповідачем, що саме за довідкою без № та дати було призначено пенсії по втраті годувальника дочкам померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до досягнення 23 років.

З огляду на зазначене, відмова відповідача в призначенні пенсії, оскільки надана довідка про заробіток ОСОБА_3 не містить підстав видачі є безпідставною, необґрунтованою, з огляду на призначення померлому годувальнику пенсії, зокрема, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за тими ж документами, які надані позивачем, адже повторне підтвердження права на пенсію померлих осіб за нормами чинного законодавства не передбачено.

Аналогічний висновок підтримується Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26.05.2017 року у справі №357/1119/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Однією з позовних вимог позивача є визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника, померлого чоловіка, громадянина з числа ліквідаторів І категорії, інваліда 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, ОСОБА_3.

Разом з тим, діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.

В даному випадку, права позивача порушуються не сукупністю вчинків відповідача, а відмовою викладеною у формі листа №3/03.27-15 від 12.02.2018 року, тобто рішенням суб’єкта владних повноважень, внаслідок чого суд вважає необхідним залишити вимогу про визнання протиправними дій відповідача без задоволення.

Враховуючи викладене, а також належність способу захисту порушеного права і необхідність його повного захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 викладену в листі №3/03.27-15 від 12.02.2018 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач в позові також просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка - громадянина з числа ліквідаторів І категорії, інваліда 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, ОСОБА_3, застосувавши для обчисленні заробітної плати довідку без номера та дати, виданою Синельниківською районною лікарнею, за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 14.07.1986 року по 30.07.1986 року, яка знаходиться у архівній пенсійній справі доньок померлого ОСОБА_3 (ОСОБА_4, ОСОБА_5О.) та згідно якої вони отримували пенсію по втраті годувальника, встановленої ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в разі фактичних збитків з 06.01.2009 року.

Враховуючи висновок суду про протиправність відмови відповідача в призначенні пенсії по втраті годувальника позивачу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника підлягає задоволенню, проте, оскільки із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 звернулась 08.12.2017 року, що підтверджується копією відповідної заяви, то її призначення має бути здійснено з 08.12.2017 року, а не з 06.01.2009 року, як просить позивач (з дати звернення із заявою про призначення пенсії за віком).

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 704,80 гривень.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, викладену в листі №3/03.27-15 від 12.02.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію по втраті годувальника з 08.12.2017 року згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1; 52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вулиця Некрасова, будинок 71) судові витрати в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко