Постановление суда № 81279481, 18.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

18 квітня 2019 року м. Київ № 320/1234/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянувши, до відкриття провадження в адміністративній справі, заяву про забезпечення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Власов А.Є. звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 09.08.2018 № КВ876/1322/АВ/ТД/ФС-357 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 558.450,00 грн.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову до ухвалення рішення в адміністративній справі шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 09.08.2018 №КВ876/1322/АВ/ТД/ФС-357 про стягнення штрафу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову передано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначає, що 17.01.2019 Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно позивача, підготовлено доручення про проведення опису майна позивача, а тому у випадку продовження вчинення виконавчих дій, арештоване майно може бути реалізовано в примусовому порядку, а позивачу необхідно буде докласти зусиль щодо оскарження проведених виконавчих дій, повернення стягнутих коштів та майна реалізованого в примусовому порядку.

Також представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова має ознаки протиправності, оскільки акт відвідування складений за день до завершення інспекційного відвідування, відповідач не надав відповіді на заперечення позивача за результатами інспекційного відвідування, а також відповідач прийняв постанову про накладення штрафу за відсутності позивача (без виклику позивача).

Перш за все суд зазначає, що незгода з рішенням суб'єкта владних повноважень про накладення штрафу та оскарження рішення до суду не є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до статті 150 КАС України.

На думку суду, представником позивача не обґрунтовано очевидної протиправності постанови від 09.08.2018 №КВ876/1322/АВ/ТД/ФС-357 про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 18.07.2018 №КВ876/1322/АВ. Як убачається зі змісту акта, перевірка проводилась 18.07.2018, акт підписано головним державним інспектором 19.07.2018. Наведена обставина, за висновком суду, не є свідченням очевидної протиправності оскаржуваної постанови, оскільки не свідчить про відсутність повноважень на проведення перевірки, вчинення інспектором дій, які б викликали сумніви в його добросовісності чи очевидній упередженості.

Щодо доводів представника про ненадання відповіді на заперечення позивача, а також прийняття постанови про накладення штрафу за відсутності позивача (без виклику позивача) то відповідні обставини підлягають встановленню під час розгляду справи. Суд враховує, що адвокатом не надано доказів, які б свідчили про невчинення дій відповідачем щодо повідомлення позивача про розгляд справи. Наприклад, такі докази могли бути отримані в результаті скерування адвокатського запиту.

Представник позивача наголосив у позовній заяві, що за адресою проведення перевірки позивач не здійснює господарську діяльність, оскільки надає відповідне приміщення в оренду Компанії "Ен-Форс" та здійснює господарську діяльність самостійно. Проте, відповідно до акта інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 18.07.2018 №КВ876/1322/АВ особи, які були допущені до роботи без укладення трудового договору в кафе "Піцца-тайм" за адресою Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 2а, 18.07.2018 надали пояснення, що саме ОСОБА_1 проводила з ними співбесіду, приймала на стажування та виплачувала заробітну плату.

Отже, в цій частині доводи представника позивача суперечать письмовим доказам, доданим до справи, відповідно ці обставини підлягають з'ясуванню та оцінці під час судового розгляду справи.

Представник позивача просить зупинити стягнення, зазначаючи що постановою державного виконавця від 17.01.2019 відкрито виконавче провадження №58111210 на підставі постанови від 09.08.2018 №КВ876/1322/АВ/ТД/ФС-357 та накладено арешт на майно позивача, в разі невжиття заходів забезпечення позову заявнику доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути майно (кошти), на яке може бути звернення стягнення.

Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки, не надано доказів того, що стягнення штрафу завдасть позивачу значної шкоди (наприклад, докази про отримання доходів, відсутність коштів на рахунках, необхідність здійснювати витрати, пов'язані з господарською діяльністю або сплати заборгованості за договірними зобов'язаннями, обов'язкових платежів, призначення торгів щодо реалізації майна, тощо). Натомість, суд звертає увагу, що кошти стягуються до бюджету, водночас, на сьогоднішній день, існує процедура щодо повернення коштів, сплачених (стягнутих) на користь Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову, відповідно в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя В.А. Донець