Постановление суда № 81277348, 12.03.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2088/18

Єдиний унікальний № 205/2088/18

Провадження № 1-кп/205/222/19

У Х В А Л А

12 березня 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Мікуновій К.Ю.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690000580 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Логвін Ю.В.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 відніс вирішення питання щодо продовження йому строку тримання під вартою на розсуд суду.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думки обвинуваченого та захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії від 06.04.2000 року» тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи .

Крім того, у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010р., ЄСПЛ визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою.

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

Той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який законом у разі доведення вини його може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, те, що він раніше неодноразово судимий, вчинив злочин у період іспитового строку, офіційно не працевлаштований, утриманців не має, не одружений, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого, сторона захисту не надала, в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 не вбачається, оскільки, на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останній може вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для продовження строку дії під вартою та унеможливлюють застосування більш м’якого запобіжного заходу. Ризики, які враховувалися ОСОБА_1 при обранні йому запобіжного заходу на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, вчинити інші злочини, у зв'язку з чим, вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 24-00 години 09 травня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Скрипник