Решение № 81265696, 08.04.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3270/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 на підставі ордеру;

Від відповідачів:

- Приморської районної адміністрації Одеської міської ради: не з’явився;

- Одеської міської ради: ОСОБА_3 за довіреністю № 46/вих-мр від 20.02.2018р.;

Від третьої особи: ОСОБА_2 на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень, –

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (далі по тексту – ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень, а саме:

- пункт 4.2 рішення Одеської міської ради "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об'єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" від 28.04.2000р. № 426-ХХІІІ щодо внесення змін до рішення міської ради від 09.12.1999р. № 460-ХХІІІ "Про передачу будівель і споруд здравниць закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" у частині включення до цього рішення житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а;

- пункт 1.2 рішення Одеської міської ради "Про передачу будівель та споруд здравниць закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" від 09.12.1999р. № 460-ХХІІІ зі змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об'єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" від 28.04.2000р. № 426-ХХІІІ, у частині прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а;

- пункт 1 розпорядження Одеського міського голови "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" від 31.03.2000р. № 243-01р у частині розпорядження головам Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій, управлінню житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло-, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані;

- пункти 1, 2 розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, 2 а, Тополевій, 117, Піонерській, 3, 28, пров. Обсерваторному, 2, 6 у м. Одесі, виданих закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" від 29.11.2001р. № 1158 в частині анулювання свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул. Чорноморській, 2 а, у м. Одесі, виданого закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" (пункт 1 розпорядження) і розпорядження ОМБТІ та РОН анулювати реєстрацію свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул. Чорноморській, 2 а, у м. Одесі (пункт 2 розпорядження).

Позовні вимоги ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський” обґрунтовані фактом порушення права позивача, як власника нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, у зв’язку з прийняттям відповідачами оскаржуваних рішень та розпоряджень. Позивачем було наголошено, що за відсутності укладеного між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Одеською міською радою договору щодо передачі нежитлових приміщень у комунальну власність територіальної громади у відповідачів були відсутні підстави для прийняття вказаних вище рішень та розпоряджень.

Ухвалою від 13.03.2018р. господарським судом було залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" (далі по тексту – ПАТ „Укрпрофоздоровниця").

Одеська міська рада повністю заперечувала проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, відповідачем було наголошено, що рішення та розпорядження, скасування яких є предметом спору по даній справі, не порушують прав позивача, оскільки право власності на нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок "Чайка", загальною площею 794,1 кв. м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, було зареєстровано за ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський” на підставі документів, які не мають жодного відношення до оспорюваних рішень та розпоряджень. Крім того, позивачем було наголошено, що рішення та розпорядження, які були прийняті у 2000-2001рр. не можуть порушувати прав позивача, який був створений лише у 2003р.

26.01.2018р. Одеською міською радою було подано до суду заяву про застосування інституту позовної давності до позовних вимог ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський”. В обґрунтування поданої заяви відповідачем було наголошено, що станом на момент звернення позивача до суду із даними позовними вимогами строк позовної давності сплинув, оскільки позивач був обізнаний про передання будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, до комунальної власності територіальної громади м. Одеса.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. по даній справі, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2018р., позовні вимоги ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський” до Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень було задоволено.

Проте, постановою Верховного Суду від 17.10.2018р. було частково задоволено касаційну скаргу Одеської міської ради, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2018р., справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

У постанові від 17.10.2018р. по даній справі Верховним Судом було наголошено, що підставою для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Крім того, Верховним Судом було зазначено, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, обмежившись посиланням на прийняття оскаржених актів органами місцевого самоврядування за відсутності необхідних правомочностей і підстав щодо розпорядження майном ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", у порушення вимог процесуального закону належним чином не з'ясували характер спірних правовідносин, не дали належної правової оцінки тим обставинам, що ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" яке створене у 2003 році, є власником лише нежитлових приміщень першого поверху ясла-садка "Чайка", загальною площею 794,1 кв. м, розташованих у будинку № 2 а по вул. Чорноморській у м. Одесі, право власності на які зареєстровано за позивачем 31.10.2017р.; при цьому згідно зі статутом позивача останній володіє і користується переданим йому ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майном на праві господарського відання з обмеженням певних дій, отже, з огляду на це суди не з'ясували наявність/відсутність порушення у зв'язку з прийняттям відповідних актів прав та охоронюваних законом інтересів саме позивача у справі.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Після надходження матеріалів справи до господарського суду, за результатами проведеного повторного автоматичного розподілу, дану справу в порядку ст. 32 ГПК України було передано на розгляд судді Желєзній С.П., яка ухвалою від 05.12.2018р. прийняла справу до свого провадження.

21.12.2018р. до господарського суду надійшла позовна заява ПАТ „Укрпрофоздоровниця” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень, а саме рішень та розпорядження, вимоги про скасування яких є предметом спору по даній справі за позовом ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський".

Ухвалою від 22.12.2018р. господарським судом було залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – ПАТ „Укрпрофоздоровниця”, прийнято позовну заяву ПАТ „Укрпрофоздоровниця” до розгляду, об’єднано позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору зі справою №916/3270/17 в одне провадження.

Під час нового розгляду справи ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський” було повністю підтримано заявлені позовні вимоги. В свою чергу, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ПАТ „Укрпрофоздоровниця” також просило суд задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

Одеська міська рада проти позову заперечувала у повному обсязі, з посиланням на наведені по тексту рішення вище доводи. Приморська районна адміністрація Одеської міської ради не скористалась наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, письмових пояснень по суті заявлених ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський” та ПАТ „Укрпрофоздоровниця” позовних вимог до господарського суду від даного відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 Федерації незалежних профспілок України від 22.11.1991р. № II-II-I було вирішено створити акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця".

24.01.1992р. між Федерацією незалежних профспілок України та акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" було складено акт приймання-передачі майна у власність акціонерного товариства, перелік якого наведений у додатку на 16 аркушах.

Відповідно до переліку об’єктів (станом на 01.01.1992р.) у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" було передано, зокрема, дитячий садок №2 по вул. Гефта, 2а, без зазначення його площі.

31.05.1999р. на за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", на якій були присутні, зокрема, голова правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та голова Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла, яке знаходиться на балансі ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", загальною площею 20,85 тис. кв. м., на баланс Одеської міської ради.

23.06.1999р. відбулись загальні збори ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", на яких було розглянуто звернення ради ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", рішення наради в Одеському міськвиконкомі від 31.05.1999р., погоджені постійною комісією ОСОБА_4 ФПУ з майнових питань (протокол №3 від 08.06.1999р.). Загальними зборами ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", які відбулись 23.06.1999р., було прийнято рішення "Про передачу житла та трьох оздоровниць у комунальну власність м. Одеси", відповідно до якого загальними зборами було надано дозвіл на передачу у комунальну власність м. Одеси житлового фонду Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" площею 20,85 тис. кв. м. та трьох оздоровниць – санаторіїв "Фонтан", "Жемчужина" та будинку відпочинку "Маяк", як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається; доручено голові правління товариства ОСОБА_5 укласти з Одеським міськвиконкомом договір про передачу вказаних об'єктів у комунальну власність з урахуванням умов погашення боргів та сплати податків; умови договору повинні бути попередньо погоджені із управлінням майном Федерації профспілок України.

09.07.1999р. виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 601 "Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності міста", відповідно до якого, виконавчим комітетом було вирішено прийняти до комунальної власності міста, зокрема, житлові будинки по вул. Піонерській, 28, Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2 а. Як вбачається з матеріалів справи, комісією 02.08.1999р. було проведено огляд житлового будинку по вул. Чорноморська, 2 а, та складено акт приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність.

Відповідно до статуту Одеського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", затвердженого рішенням загальних зборів від 24.11.1999р., Одеське дочірнє підприємство має право створювати філії, до якої, зокрема, належить дитячий садок №2 (без зазначення адреси об’єкта та його площі).

09.12.1999р. Одеською міською радою було прийнято рішення №460-ХХІІІ "Про передачу будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до пункту 1 якого вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Одеси: будівлі та споруди відділення № 1 санаторію "Перлина" (колишній санаторій "Якір"), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Амундсена, 51 (пункт 1.1); після повного погашення заборгованості ЗАТ "Укрпрофоздоровниця": житлові будинки, розташовані по вул. Піонерській, 28, вул. Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2 а (підпункт 1.2.1 пункту 1.2); скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.07.1999р. №601 "Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності міста".

01.03.2000р. за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та санаторіїв (Жемчужина та Фонтан), на якій були присутні, зокрема, як представник ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", так і представники Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла (зокрема житлового будинку, який розташований за адресою: вул. Чорноморська, 2 а,), загальною площею 20,85 тис. кв. м.

13.03.2000р. директор Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" ОСОБА_5 звернувся до Приморської районної адміністрації із листом №10-14/60, відповідно до якого просив прийняти розпорядження про реєстрацію житлових будинків на праві відомчої власності за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", зокрема на житловий будинок, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а.

31.03.2000р. Одеським міським головою було прийнято розпорядження №243-01р "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до п. 1 якого було уповноважено голів Приморської, Суворовської та Київської районних адміністрацій, управління житлово-комунального господарства провести приймання-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресами: вул. Піонерська, 3, 28, 28/1, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2 а, вул. Затонського, 19, вул. Дача Ковалевського, 81 з усіма вбудованими та прибудованими – нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло-, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані; уповноважено ОМБТІ та РОН внести зміни у реєстраційні документи із зазначенням власника житлових будинків, сімейних гуртожитків та будівель – Одеську міську раду.

28.04.2000р. Одеською міською радою було прийнято рішення №426-ХХІІІ "Про надання згоди щодо передачі з колективної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об'єктів комунального призначення, інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до пункту 4 якого було внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 09.12.1999р. за №460-ХХІІІ "Про передачу будівель і споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", а саме: вважати такими, що втратили чинність пункти 1.1, 1.2 цього рішення; пункт 1.2.1 вирішено вважати пунктом 1.2 і викладено його в новій редакції: "житлові будинки, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, вул. Піонерська, 28/1, вул. Піонерська, 28/2, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2 а" (пункт 4.2).

18.05.2000р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято розпорядження №474 "Про видачу свідоцтв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2 а; Тополева, 17; Піонерська, 3,28; пров. Обсерваторний, 2, 6”, відповідно до якого Приморською районною адміністрацією було вирішено видати ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтва про право власності на житлові будинки та господарські будівлі.

На підставі зазначеного розпорядження Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради 18.05.2000р. було видано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтво про право власності № 8 на багатоквартирний будинок № 2 а по вул. Чорноморській у м. Одесі, житлова площа якого становить 1 652 кв. м, загальна площа - 3 194 кв. м; форма власності - колективна; свідоцтво зареєстровано у ОМБТІ та РОН 26.06.2000р. за № 3298-стр.41-кн. 20м/с.

29.11.2001р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято розпорядження №1158 "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2 а; Тополева, 17; Піонерська, 3, 28; пров. Обсерваторний, 2, 6, виданих ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". При цьому, як вбачається із розпорядження №1158 від 29.11.2001р. підставами для анулювання свідоцтв про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стало прийняття розпорядження про видачу свідоцтв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" без урахування розпорядження міського голови від 31.03.2000 № 243-01р "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

З матеріалів справи вбачається, що у будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, на підставі рішень комунального підприємства „Міське агентство з приватизації житла” (орган приватизації), які були прийняті відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, фізичним особам були видані свідоцтва про право власності на житло, зокрема:

- ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності від 01.11.2001р. на квартиру №50, площею 44,2 кв.м.;

- ОСОБА_7 та членам його сім’ї було видано свідоцтво про право власності від 05.02.2004р. на квартиру №45, площею 56,8 кв. м.;

- ОСОБА_8 та членам її сім’ї було видано свідоцтво про право власності від 07.12.2004р. на квартиру №2, площею 42,90 кв. м.;

- ОСОБА_9, ОСОБА_10 було видано свідоцтво про право власності від 26.01.2006р. на квартиру №12, площею 56,8 кв. м.;

- ОСОБА_11Г, ОСОБА_11 було видано свідоцтво про право власності від 19.08.2006р. на квартиру №51, площею 43,0 кв.м.;

22.01.2003р. загальними зборами ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було прийнято рішення "Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" № 3/1, відповідно до пункту 1.27 якого було вирішено реорганізувати філію "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" шляхом виділення в дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", затверджено його статут та доручено правлінню ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" здійснити перерозподіл майна, активів та пасивів ліквідованих дочірніх підприємств та представництв, а також здійснити реєстрацію у встановленому законодавством порядку.

На підставі акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003р., затвердженого головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеським дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було передано, а ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" було прийнято у володіння і користування майно без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", інших активів, зобов’язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс – ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, згідно з передаточним балансом станом на 31.03.2003р. та додатками.

Крім того, на підставі акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003р., затвердженого головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеським дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було передано, а ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" було прийнято нежитлові приміщення першого поверху №101, загальною площею 794,1 кв. м., які розташовані в місті Одесі по вул. Чорноморській за №2-а.

За змістом статуту ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", затвердженого рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке оформлене протоколом №3б-12/10 від 04.10.2006р., підприємство створене одним засновником – ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке також є власником цього підприємства (пункти 1.1, 1.2); підприємство є правонаступником Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стосовно цивільно-правових відносин, що виникли в результаті діяльності філії Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Клінічний санаторій "Лермонтовський" (пункт 1.3); підприємство має у своєму складі філію – "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Чайка", яка йому підпорядковується (пункт 1.5); майно підприємства складається із основних фондів (засобів), обігових коштів, а також інших цінностей, набутих згідно із законодавством України, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (пункт 3.8); підприємство володіє і користується майном на праві господарського відання, відповідно до мети своєї діяльності, з обмеженням дій підприємства щодо відчуження, міни, застави, позики, оренди нерухомого майна, транспортних засобів, інших основних фондів підприємства, отримання кредиту, укладення договорів про спільну інвестиційну діяльність, що здійснюється органами управління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" відповідно до статуту та норм законодавства України (пункт 3.11); продаж, передача іншим підприємствам, організаціям і установам, обмін, здавання в оренду, передача в заставу, а також списання з балансу майна, що знаходиться у господарському та оперативному віданні підприємства, здійснюється лише у встановленому ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" порядку (пункт 3.12).

17.06.2016р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" із листом, відповідно до якого Департамент просив позивача надати інформацію щодо нежилих об'єктів нерухомості, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, зокрема надати документи, якими підтверджується право ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на їх використання.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. у справі №916/392/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017р. та постановою Вищого господарського суду від 03.10.2017р., у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Одеської міською ради, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача із нежитлових приміщень першого поверху №101, загальною площею 794,1кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог суди дійшли висновку, що будинок № 2 а по вул. Чорноморській у м. Одесі на відповідних правових підставах належить на праві колективної власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" згідно із свідоцтвом про право власності від 18.05.2000р. № 8, у зв’язку з чим, у позивача відсутнє право на звернення до суду із даними позовними вимогами в інтересах територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №104699786 від 22.11.2017р. ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок "Чайка", загальною площею 794,1 кв. м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а; державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за позивачем була проведена 31.10.2017р.; підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 24.04.2003р., видавник: ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеське дочірнє підприємство ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 24.01.1992р., видавник Федерація незалежних профспілок України, АТ "Укрпрофоздоровниця"; протокол № 3, рішення № 3/1 від 22.01.2003р., видавник загальні збори ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" було наголошено, що рішення та розпорядження, які є предметом спору по даній справі були прийняті відповідачами із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки фактичний та юридичний перехід права власності на будинок по вул. Чорноморська, 2 а, до Одеської міської ради не відбувся, з огляду на невиконання рішення загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999р. в частині укладення договору про передачу об'єктів нерухомості у комунальну власність, який необхідно було погодити з управлінням майном Федерації профспілок України. Крім того, позивачем було наголошено про відсутність у Приморської районної адміністрації Одеської міської ради повноважень на скасування раніше прийнятого розпорядження.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПАТ „Укрпрофоздоровниця” також обґрунтовані фактом прийняття відповідачами рішень та розпоряджень, які є предметом позовних вимог третьої особи, із порушенням вимог чинного законодавства, та за відсутності у Приморської районної адміністрації Одеської міської ради повноважень на скасування раніше прийнятого розпорядження.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Частиною 3 ст. 136 Господарського кодексу України передбачено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Приписами ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

ОСОБА_12 Верховного Суду у постанові від 30.05.2018р. по справі №923/466/17 (провадження 12-89гс18) дійшла висновку, відповідно до якого за змістом положень чинного законодавства суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог. Факт правомірності володіння та користування майном є достатньою підставою для відповідної особи для звернення за захистом цього права. Крім того, позивачем за цим позовом може бути і неволодіючий власник, а особа, законний інтерес або право якої порушено.

Крім того, ОСОБА_12 Палатою Верховного Суду у постанові від 19.03.2019р. по справі №906/920/16 було наголошено, що прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Тобто таке рішення є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків фізичних та юридичних осіб. У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред'явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникли в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (в редакції чинній на дату прийнятті оспорюваних рішень та розпоряджень) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

У п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Викладене вище дозволяє господарському суду зробити висновок, що вимоги про визнання рішень та розпорядження, які є предметом позову ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський” та ПАТ „Укрпрофоздоровниця", можуть розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред'явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникли в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд вважає за доцільне надавати правову оцінку заявленим ДП „Клінічний санаторій „Лермонтовський” та ПАТ „Укрпрофоздоровниця" вимогам одночасно, оскільки позовні вимоги обґрунтовані однаковими як доводами, так і наданими доказами.

Як зазначалось вище по тексту рішення, ПАТ „Укрпрофоздоровниця” та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" в обґрунтування заявлених позовних вимог посилались на прийняття Одеської міською радою рішень та розпорядження Одеським міським головою за відсутності договору про передачу об'єктів нерухомості у комунальну власність, обов’язок укладення якого був передбачений рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999р., з приводу чого господарський суд зазначає наступне.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі майна у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" від 24.01.1992р. та додатку до нього вбачається, що у власність ПАТ „Укрпрофоздоровниця” було передано лише дитячий садок №2 по вул. Чорноморській, 2а (колишня назва - вул. Гефта). Доказів передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність всього будинку №2а, площа якого відповідно до свідоцтва про право власності № 8 від 18.05.2000р. складала 3 194 кв. м матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що як ПАТ „Укрпрофоздоровниця”, так ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" не було надано суду належних та допустимих доказів передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність ПАТ „Укрпрофоздоровниця” всього будинку №2а по вул. Чорноморській.

Господарський суд вважає за необхідне зауважити, що отримання свідоцтва про право власності лише підтверджує визнання державою факту набуття тією або іншою особою права власності на підставах, передбачених законом, а, отже, факт отримання свідоцтва не може ототожнюватись із фактом набуття права власності на законних підставах. За таких обставин отримання ПАТ „Укрпрофоздоровниця” у 2000р. свідоцтва про право власності на весь будинок по вул. Чорноморській, 2а, за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність акціонерного товариства такого будинку, свідчить про недоведеність як ПАТ „Укрпрофоздоровниця”, так ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" порушення їх прав у зв’язку з прийняттям Одеської міською радою рішень та розпорядження Одеським міським головою.

Господарський суд критично оцінює доводи ПАТ „Укрпрофоздоровниця” та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" про невиконання Одеською міською радою рішення загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999р. в частині укладення договору про передачу об'єктів нерухомості у комунальну власність, що є підставою для скасування рішень Одеської міської ради та розпорядження Одеського міського голови, з огляду на наступне.

Рішення загальних зборів учасників товариства, за загальним правилом, є актом ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Таким чином, прийняття загальним зборами ПАТ „Укрпрофоздоровниця” певних рішень є підставою виникнення, зміни або припинення певних прав як в учасників товариства, так і безпосереднього у самого товариства. При цьому, положеннями чинного законодавства ні на момент прийняття загальними зборами ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" рішень у 1999р., ні станом на момент вирішення даного спору не передбачено, що такі рішення є обов’язковими для осіб, які не мають статусу учасника товариства, що свідчить про відсутність обов’язку у третіх осіб виконувати прийняті загальними зборами рішення.

З огляду на викладене, господарський суд відхиляє наведені вище доводи ПАТ „Укрпрофоздоровниця” та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" як на підставу для скасування рішень Одеської міської ради та розпорядження Одеського міського голови, оскільки такі доводи не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. При цьому, господарський суд зауважує, що ні ПАТ „Укрпрофоздоровниця”, ні ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" не було надано суду доказів на підтвердження їх звернення до Одеської міської ради із пропозицією укласти договір на передачу об'єктів нерухомості у комунальну власність.

Господарський суд зазначає, що, в даному випадку, при вирішення питання щодо правомірності прийняття Одеською міською радою рішень про надання згоди щодо передачі до комунальної власності будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, першочергове юридичне значення відіграє наявність волевиявлення ПАТ „Укрпрофоздоровниця” на передачу такого майна.

Варто зауважити, що ні ПАТ „Укрпрофоздоровниця”, ні ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" не заперечували під час розгляду даної справи факту надання згоди на передачу будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2 а, у комунальну власність територіальної громади, що, в тому числі, підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що станом на момент прийняття Одеською міською радою рішень та прийняття міським головою розпорядження, вимоги про скасування яких є предметом спору по даній справі, Одеською міською радою не було порушено жодних вимог чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Укрпрофоздоровниця” та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" у названій частині.

Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування пунктів 1, 2 розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, 2 а, Тополевій, 117, Піонерській, 3, 28, пров. Обсерваторному, 2, 6 у м. Одесі, виданих закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" від 29.11.2001 № 1158 в частині анулювання свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул. Чорноморській, 2 а, у м. Одесі, господарський суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2000р. директор Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" ОСОБА_5 звернувся до Приморської районної адміністрації із листом №10-14/60, відповідно до якого просив прийняти розпорядження про реєстрацію житлових будинків на праві відомчої власності за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Господарський суд зазначає, що відомчим житловим фондом відповідно до п. 1 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.11.1995р. N 891, є загальнодержавний житловий фонд, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій. Законодавством України взагалі форма власності як відомча передбачена не була.

Проте, 18.05.2000р. Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради із посиланням на лист №10-14/60 від 13.03.2000р. було прийнято розпорядження №474 "Про видачу свідоцтв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2 а; Тополева, 17; Піонерська, 3,28; пров. Обсерваторний, 2, 6”.

Господарський суд зауважує, що в процесі вирішення справи судом було встановлено, що після прийняття будинку №2а по вул. Чорноморській до комунальної власності на підставі рішень комунального підприємства „Міське агентство з приватизації житла”, прийнятих протягом періоду з 2001р. по 2006р., фізичним особам було передано у власність квартири, які розташовані у вказаному будинку. Таким чином, станом на момент вирішення даної справи судом частина будинку перебуває у приватній власності фізичних осіб, а, отже, таке майно не знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність невирішеного спору про право власності між ПАТ „Укрпрофоздоровниця” та фізичними особами, у зв’язку з чим, скасування розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, 2 а, Тополевій, 117, Піонерській, 3, 28, пров. Обсерваторному, 2, 6 у м. Одесі, виданих закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" від 29.11.2001р. № 1158 в частині анулювання свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул. Чорноморській, 2 а, у м. Одесі, може мати наслідком порушення прав вказаних осіб, незважаючи на набуття такими особами права власності на підставі рішень органу приватизації. При цьому, скасування спірного розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради беззаперечно призведе до порушення прав позивача по справі, яким на день вирішення даного спору зареєстровано право власності на частину об’єкта нерухомості по вул..Чорноморській, 2 а.

Як зазначалось вище по тексту рішення ПАТ „Укрпрофоздоровниця” не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність ПАТ „Укрпрофоздоровниця” всього будинку №2а по вул. Чорноморській. Доводи щодо невиконання Одеською міською радою рішення загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в частині укладення договору про передачу об'єктів нерухомості у комунальну власність були відхилені судом. При цьому, матеріалами справи підтверджується факт надання ПАТ „Укрпрофоздоровниця” згоди щодо передачі будинку у комунальну власність.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується лише передання Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність ПАТ „Укрпрофоздоровниця” дитячого садка №2, який був переданий у господарське відання ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", яким, в свою чергу, було зареєстровано право власності на вказаний об’єкт.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування пунктів 1, 2 розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморській, 2 а, Тополевій, 117, Піонерській, 3, 28, пров. Обсерваторному, 2, 6 у м. Одесі, виданих закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" від 29.11.2001 № 1158 в частині анулювання свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул. Чорноморській, 2 а, у м. Одесі, оскільки ні ПАТ „Укрпрофоздоровниця”, ні ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" не було доведено суду факту порушення їх прав в результаті прийнятті оскаржуваного розпорядження, оскільки право власності на частину будинку, а саме: приміщення дитячого садка, які були передані Федерацією незалежних профспілок України у приватну власність ПАТ „Укрпрофоздоровниця”, станом на момент вирішення даного спору зареєстровано за ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський".

Господарський суд зазначає, що ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", з огляду на передання йому на підставі акту приймання-передачі від 24.04.2003р., від Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" лише нежитлових приміщень першого поверху №101, загальною площею 794,1 кв. м., які розташовані в місті Одесі по вул. Чорноморській за №2-а, право власності на які і були зареєстровані за позивачем, взагалі не було доведено суду факту порушення його прав, у зв’язку зі скасуванням свідоцтва про право власності № 8 від 18.05.2000р. на весь будинок, який ПАТ „Укрпрофоздоровниця” в управління ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" не передавався.

Варто зауважити, що як рішення Одеською міської ради, так і розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради, позовні вимоги про скасування яких були заявлені ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", на момент їх прийняття взагалі не могли порушити прав позивача, оскільки державна реєстрація останнього була проведена лише 19.03.2003р.

Крім того, слід зазначити, що право власності ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на нежитлові приміщення першого поверху №101, загальною площею 794,1 кв. м., були зареєстровані за позивачем на підставі акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003р., у зв’язку з чим, прийняття Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради розпорядження про скасування свідоцтва про право власності не є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", у зв’язку з чим, підстави для його скасування за вимогою останнього у суду взагалі відсутні.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Укрпрофоздоровниця” та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень, що має наслідком відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Положеннями п. 2.2 ОСОБА_4 Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” від 29 травня 2013 року N 10 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено наступне: за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Приймаючи до уваги висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Укрпрофоздоровниця” та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський", у господарського суду відсутні підстави для дослідження питання пропуску останніми строку позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами, заява про застосування якої була зроблена Одеською міською радою під час розгляду судом даного спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні позову дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради, про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень, та про необхідність відмови у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень та розпоряджень.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання Одеською міською радою апеляційної та касаційної скарги покладаються судом на дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, – відмовити.

3. Стягнути з дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” /65014, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, ідентифікаційний код 32432486/ на користь Одеської міської ради /65004, м. Одеса, площа Думська, 1, ідентифікаційний код 26597691/ судовий збір у розмірі 22400,00 грн. /двадцять дві тисячі чотириста грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.04.2019р.

Суддя С.П. Желєзна