Решение № 81237384, 17.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року справа № 580/877/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

14 березня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (20300, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з позовною заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:

- визнати протиправною відмові відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов?язати відповідача здійснити з 01.01.2019 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог ст. 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у відновленій редакції рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 в розмірі 90 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв?язку із зміною з 01.01.2019 розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, він надав у відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 17 ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про свою суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Листом від 06.03.2019 р. №18/М-10 його повідомлено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди. Вважаючи відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у строк встановлений судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. Зокрема зазначив, що позивач перебуває на пенсійному обліку, як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 08.06.2016 року Конституційний Суд України прийняв рішення № 4-рп № 2016 від 08.06.2016 щодо конституційності положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п’ятої ст.141 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів” та положень п.5 розділу III “Прикінцеві положення” ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці). При цьому п. 4 резолютивної частини рішення визначено порядок, його виконання, а саме встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим , ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Зі змісту наведеного вбачається, що доплата до щомісячного довічного грошового утримання в розмірі понад 80 відсотків встановлюється, виходячи з розрахунку 2 відсотки заробітку за кожен рік роботи понад 20 років безпосередньо на посаді судді. Згідно матеріалів пенсійної справи, стаж позивача на посаді судді становить менше 20 років, а тому вимоги перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків є безпідставними та не обґрунтованими.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 звільнений з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв’язку з поданням заяви про відставку.

01.01.2015 ОСОБА_1 призначено та виплачується щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453- VI від 07.07.2010 у відновленій редакції рішенням Конституційного Суду України № 3-рп /2013 від 03.06.2013 в розмірі 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання із суддівської винагороди.

01.02.2019 територіальним управлінням ДСА України у Черкаській області видано довідку за № 04-242/19 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої суддівська винагорода до обрахунку довічного грошового утримання становить 51867 грн. (посадовий оклад – 28815 грн.; доплата за вислу років (80%) – 23052, 00 грн)

06.03.2019 листом №18/М-10 ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомлено позивача про те, що з 01.01.2019 розмір його грошового утримання становить 41493,60 грн (51867,00 (суддівська винагорода станом на 01.01.2019) *80%).

Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України, має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Згідно ст. 19 Конституції України, державні органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).

Згідно ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією законами України.

Умови та порядок пенсійного забезпечення суддів регулюється спеціальним законодавством - Законом України “Про статус суддів” чинного на час виходу позивача у відставку.

Так, у відповідності до частини 4 ст. 43 Закону України “Про статус суддів” в редакції, чинній на час призначення щомісячного довічного грошового утримання позивачу, передбачено, що суддя, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України “Про державну службу”.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання”.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року № 3668, внесено зміни до вказаної норми, згідно з якими щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ч. 3 ст. 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453 в редакції Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року № 3668 у зв'язку з тим, що вона не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить ст. 126 Основного Закону України та вказано, що підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453 в редакції до змін, внесених Законом від 08 липня 2011 року № 3668.

У вказаному рішенні Конституційний суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації, як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень ( суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсії) чи внаслідок припинення повноважень чи набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Пунктом 8 мотивувальної частини вказаного Рішення від 03 червня 2013 року зазначено, що підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668, а саме: “Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання”.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у редакції до змін, внесених Законом №3668-VI.

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 12 лютого 2015 року N 192-VIII “Про забезпечення права на справедливий суд” (далі - Закон N192-VIII), яким викладено в новій редакції всі положення Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”(далі - Закон N 2453-VI).

Згідно п. 5 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”.

Пунктом 17 вищезазначеного Закону внесено зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII), а саме частину третю-п'яту статті 141 викладено в новій редакції, згідно якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Суд зазначає, що відмовляючи позивачу у перерахунку довічного грошового утримання судді в розмірі 90 % заробітної плати судді Уманський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначив, що за матеріалами пенсійної справи стаж робити на посаді судді складає 115 років 6 місяців 20 днів, а тому розрахунок довічного грошового утримання судді проводиться у розмірі 80 %.

На такі пояснення відповідача суд зазначає таке.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 705/7052/16-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017, зокрема, зобов’язано Уманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання відповідно до статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VI від 07.07.2010 року у відновленій редакції рішенням Конституційного Суду України № 3- рп/2013 від 03.06.2013 року , а саме у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання із суддівської винагороди, згідно довідки про заробітну плату від 20.07.2016 № 1035-04/16 відповідно до якої йому проводилось щомісячне довічне грошове утримання з 08.06.2016. Крім того, даними рішення судів встановлено, що стаж позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 31.12.2014 року становить 29 років 8 місяців 28 днів.

Таким чином, спростовуються твердження відповідача про відсутність підстав для розрахунку довічного грошового утримання позивача у розмірі 90%.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.12.2018 у справі №2340/4456/18 зокрема, зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.08.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст. 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453 від 07.07.2010 року у відновленій редакції рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання із суддівської винагороди згідно наданої довідки про суддівську винагороду станом на 01.08.2018 року. Дане рішення набрало законної сили 13.02.2019.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст.ст.129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не уповноважене тлумачити на свій розсуд рішення судів України, які набрали законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв’язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 (20300, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з 01.01.2019 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог ст. 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у відновленій редакції рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 в розмірі 90 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (20300, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НС № 558588, ІНФОРМАЦІЯ_1) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 17.04.2019.

Суддя В.П. Тимошенко