Решение № 81144113, 10.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Справа № 160/1851/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненого позову від 11.03.2019 року, просить суд:

- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.01.2019 року №7 про відмову у призначенні їй пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з часу досягнення нею віку 47 років;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 21.11.2018 року, тобто з дня досягнення нею віку 47 років.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з 24.07.1991 року працювала у Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, лаборантом рентгену-спектрального аналізу збагачувальної фабрики, та працювала за зазначеною спеціальністю у зазначеному підрозділі включно по 31.07.2003 року. У період з 01.08.2003 року по 30.04.2009 року працювала лаборантом рентгену-спектрального аналізу збагачувального виробництва центральної заводської лабораторії у цьому підприємстві, яке в подальшому змінювало свої назви, спочатку на ДП «ВГМК», потім на філія «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан». Вважає, що вона виконувала роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, що її стаж на зазначених роботах в особливо шкідливих умовах за Списком № 1 складає 17 років 9 місяців 6 днів. З 24.12.2012 року по 28.02.2013 року (2 місяці 4 дня) позивач працювала транспортувальником дільниці доводки збагачувального виробництва на філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан», тобто виконувала роботи в особливо шкідливих умовах, які передбачені розділом ХХІІ, підрозділ 1, поз. 22.1-1б Списку № 1. З 01.03.2013 року по 21.11.2018 року працювала в філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан», філії «ВГМК» ПрАТ «ОГКХ» за різними спеціальностями, періодично виконуючи при цьому роботи, передбачені Списком №1. Відповідно до розпоряджень по підприємствам, в період з 02.10.2014 року по 02.08.2016 року працювала за Списком № 1 - 04 місяці 19 днів, в період з 09.12.2006 року по 21.11.2018 року відпрацювала за Списком №1 - 06 місяців 29 днів (загальний період 11 місяців 17 днів). Всього позивач відпрацювала у період з 24.07.1991 року по 21.11.2018 року на роботах з особливо шкідливими умовами праці за Списком №1 - 18 років 10 місяців 27 днів. 21.11.2018 року позивачу виповнилося 47 років і вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, рішенням відповідача від 23.01.2019 № 7, у призначені пенсії на пільгових умовах після досягнення позивачем віку 47 років, було відмовлено, оскільки на відповідач вважав, що стаж роботи позивача в особливо шкідливих умовах за Списком № 1 складає 6 років 4 місяця 22 дні, замість необхідних 7 років 6 місяців. Не погодившись із прийнятим рішенням Пенсійного фонду від 23.01.2019 року № 7 позивач звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року, після залишення позову без руху та усунення позивачем недоліків позовної заяви, провадження у справі №160/1851/19 відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи, з підстав передбачених ст. 263 КАС України на 10.04.2019 року.

04.04.2019 року представник відповідача на електрону адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідачем вказано, що 27.11.2018 року позивач зверталась до нього із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, але відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії. Відмова була аргументована тим, що загальний страховий стаж позивача було зараховано по 31.10.2018 та складав: 31 рік 01 місяць 02 дні, в тому числі за Списком № 1 - 06 років 04 місяці 22 дні та за Списком № 2 - 06 років 04 місяці 22 дні. При цьому, відповідач зазначив, що періоди роботи з 24.07.1991 року по 31.07.2003 року та з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року до пільгового стажу за Списком № 1 не були зараховані. Відповідач зауважує, що позивач надала до управління довідки від 28.03.2016 року № 01-23/352 та від 21.11.2018 року № 136, які уточнюють особливий характер робіт, умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії та що у наданих довідках зазначено, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась на підставі Наказу від 04.03.2002 року № 127, від 20.09.2007 року № 336, від 08.02.2012 року № 35 та від 31.03.2017 року № 104. Період з 24.07.1991 року по 31.07.2003 року у вищевказаній довідці не вказаний, оскільки займана позивачем в цей період посада не атестовувалась. Період з 04.03.2007 року по 19.09.2007 до пільгового стажу за Списком № 1 не було зараховано, оскільки цей період підприємством не проведено атестацію робочого місця.

Розглянувши подані документи й інші матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, після досягнення віку 47 років, 27.11.2018 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Рішенням № 7 від 23 січня 2019 року відділом з питань призначення та перерахунку пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1.

За матеріалами відмовної пенсійної справи позивача загальний страховий стаж ОСОБА_1 відповідачем зараховано по 31.10.2018 року та склав 31 рік 01 місяць 02 дні, в тому числі за Списком № 1 - 06 років 04 місяці 22 дні та за Списком № 2 - 06 років 04 місяці 22 дні. При цьому, періоди роботи з 24.07.1991 року по 31.07.2003 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП 3-го - 5-го розрядів, лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду та період з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду до пільгового стажу за Списком № 1 відповідачем не були зараховані.

Згідно трудової книжки БТ-ІІ № 6945233, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач має таку трудову діяльність: з 24.07.1991 року по 31.03.2002 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП 3-го - 5-го розрядів, з 01.04.2002 року по 31.07.2003 на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду, з 01.08.2003 року 30.04.2009 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду, з 01.05.2009 року по теперішній час на посаді фільтрувальника збагачувального виробництва.

Відповідно до довідок №1-23/352 від 28.03.2016 року та № 136 від 21.11.2018, уточнюючі особливий характер роботи, умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, видані філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» період роботи з 01.08.2003 по 30.04.2009 - Список № 1, з 01.05.2009 по 20.12.2009 - Список № 2, з 31.12.2009 по 23.12.2012 - Список № 2, з 24.12.2012 по 28.02.2013 - Список № 1, з 01.03.2013 по 13.03.2013 - Список № 1, з 14.03.2013 по 01.10.2014 - Список № 2, з 02.10.2014 по 02.08.2016 - Список № 2, з 03.08.2016 по 08.12.2016 - Список № 2, з 09.12.2016 по 21.11.2018 - Список № 2.

У цих довідках наявна інформація, про те, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась на підставі Наказів № 127 від 04.03.2002 року, № 336 від 20.09.2007 року, № 35 від 08.02.2012 року, № 104 від 31.03.2017 року.

Таким чином, спірні правовідносини полягають у відмові відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди з 24.07.1991 року по 31.07.2003 року та з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року, та як наслідок у відмові відповідача у призначенні пенсії позивачу, згідно рішення Пенсійного фонду від 23.01.2019 року № 7.

Так, не погодившись із даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 23.01.2019 року № 7 позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 2011 року № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 45 років - по 31 березня 1970 року включно;

- 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

- 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

- 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

- 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

- 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

- 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

- 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

- 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

- 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

- 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Згідно п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 62 Закону від 05 листопада 1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій.

За правилами п. 3 Порядку № 637 в редакції станом на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації, постанова № 442 відповідно) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пунктів 3, 4.2, 4.3, 4.4 зазначеного Порядку застосування списків при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові цього Суду від 14 березня 2019 року (справа №227/2076/17).

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що запис у трудовій книжці позивача, що вона працювала з 24.07.1991 року по 31.03.2002 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП 3-го-5-го розрядів, з 01.04.2002 року по 31.07.2003 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду та з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду в установленому порядку недійсними не визнано.

Враховуючи, що до проведення чергової атестації позивач працювала на посаді, пільговий характер роботи на якій в подальшому підтвердився проведеною атестацією та продовжила обіймати цю посаду після проведення атестації, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був зарахувати спірні періоди до пільгового стажу та врахувати їх при призначенні пенсії, оскільки якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Так, суд проаналізував наявні в матеріалах справи докази, а саме: копію трудової книжки позивача, довідки №1-23/352 від 28.03.2016 року та № 136 від 21.11.2018 року, уточнюючі особливий характер роботи, умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, видані філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», дають позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Відтак, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підтвердження наявності пільгового стажу за Списком № 1 до Пенсійного фонду було надано достатні та необхідні документи, для підтвердження пільгового стажу за Списком №1.

Відповідач не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення від 23.01.2019 року за № 7.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховані спірні періоди роботи позивача на посадах за Списком № 1, а тому рішення Пенсійного фонду № 7 від 23.01.2019 року про відмову в призначенні пенсії позивачу є неправомірним та підлягає скасуванню.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині

визнання неправомірним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.01.2019 року №7 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 21.11.2018 року, тобто з дня досягнення нею віку 47 років, слід зазначити про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 б/н від 27.11.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 24.07.1991 року по 31.07.2003 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП 3-го-5-го розрядів, лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду та період з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків, наданих у цьому рішенні.

Отже, з урахуванням вищезазначеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню в частині визнати неправомірним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.01.2019 року №7 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 б/н від 27.11.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 24.07.1991 року по 31.07.2003 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП 3-го-5-го розрядів, лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду та період з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків, наданих у цьому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 576,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.01.2019 року №7 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 б/н від 27.11.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 24.07.1991 року по 31.07.2003 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП 3-го-5-го розрядів, лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду та період з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії 5 розряду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків, наданих у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 576,30 грн. (п'ятсот сімдесят шість грн. 30 коп. ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков