Решение № 8111874, 02.02.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2010 р. Справа № 12/331/09

Позивач:Фізична особа підприємець ОСОБА_1,

54000, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1.

Перший відповідач:Миколаївська міська рада,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20, ід. код 26565573.

Другий відповідач:

про стягнення Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ід. код 22440076.

39646 грн. 48 коп.

Суддя А.К.Семенов.

Представники:

Від позивача: Не присутні.

Від першого відповідача: Летуча С.В. довір. № 2014/209/14/22 від 27.07.09 року.

Від другого відповідача: Летуча С.В. довір. № 1395/07.01-10 від 27.07.09 року.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий про стягнення 39646 грн. 48 коп. шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовуються завданням шкоди незаконними діями другого відповідача та рішенням першого відповідача.

Відповідачі свого представника в судове засідання направили. Другий відповідач відзив надав, проти позову заперечує у повному обсязі. Представник першого відповідача проти позову заперечує в усній формі.

В судовому засіданні 26.01.2010 року в справі оголошено перерву до 02.02.2010 року.

02.02.2010 року провадження в справі продовжено та за згодою представника відповідачів оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

01.06.2003 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Фондом комунальної власності правонаступником якого є Уп-равління з викорис тання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ра-ди був укла дений договір оренди нерухомого майна.

За умовами даного договору управління з викорис тання та розвитку комуналь-ної власності Миколаївської міської ради передало а позивач прийняв в користування нежитлове приміщення, яке розташоване у м. Миколаєві по АДРЕСА_2, що під-

тверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення.

Другий відповідач своїм розпорядженням № 161 - р від 25.06.2003 року дозво-лив позивачеві проводити поліпшення орендованого приміщення з обовязковим по-годженням з головним управлінням містобудування та архітектури.

Згідно з аудиторським висновком від 25.09.2003 року витрати позивача на про-ведення невіддільних поліпшень орендованого приміщення склали 1110 грн. 41 коп.

Миколаївською міською радою 31.10.2003 року було прийнято рішення № 16/4 яким вказане орендоване приміщення було включено до переліку обектів групи «А»комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають привати-зації спо собом «викуп».

29.12.2003року Миколаївським МБТІ було зареєстроване право власності на за-значене нежитлове приміщення за територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколавської міської ради.

29.03.2003року між позивачем та управлінням з викорис тання та розвитку ко-мунальної власності Миколаївської міської ради був укладений договір купівлі-про-дажу кому нального майна нежитлового приміщення, розташованого у м. Миколаєві, АДРЕСА_2. Даний дого вір був 29.03.2004 року засвідчений приватним нотаріу-сом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П.

У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначає, що в період користування та власності нежитловим приміщенням виконав певні роботи по його ремонту, а саме.

Зроблені поліпшення нежитлового приміщення на суму 1110 грн. 41 коп. на під-твердження чого до позовної заяви додані аудиторський висновок від 25.09.2003 року та квитанція від 26.09.2003 року на оплату аудиторських послуг на суму 500 грн. (а.с.18-20).

У серпні 2005 року придбано будівельні матеріали для здійснення ремонту не-житлового приміщення на суму 3900 грн.

Того ж місяця здійснено витрати на вивіз будівельного сміття та доставку мате ріалів на суму 500 грн.

У жовтні 2005 року між позивачем та ПП «Конкордпласт 2000»було укладено договір згідно з яким ПП «Конкордпласт 2000»здійснило доставку та установку скло-пакетів у нежитловому приміщенні, а позивач сплатив за це 2733 грн.

Протягом жовтня - листопада 2005 року придбані будівельні матеріали на суму 1012 грн. 03 коп.

Відповідно до договору № 12 на розробку та видачу проектної документації від 24.11.2005 року, укладеного між позивачем та приватним підприємцем - архітектором ОСОБА_4, позивачем сплачено 24000 грн. за розробку робочого проекту «Реконст-рукція нежитлового приміщення для роз міщення офісу по АДРЕСА_2».

Згідно кви танція від 28.03.2006 року позивачем проведено оплату послуг СЕС Заводського району м. Миколаїв у сумі 380 грн. 16 коп. за надання висновку щодо можливості реконструкції нежитлового приміщення в офіс.

Згідно квитанції від 10.01.2007 року сплачено приватному підприємцю ОСОБА_5 5280 грн. за проведені електромонтажні роботи у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_2.

Згідно квитанції від 23.04.2007 року сплачено 230 грн. 88 коп. КП «Миколаїв-водоканал»за розробку техніч них умов на проектування водопостачання та водовід-ведення офісу.

Позивач стверджує, що загальна сума витрат, яки він здійснив під час реалізації ним права користування та права власності на нежитлове приміщення, складає 39646 грн. 48 коп., а саме:

1110 грн. 41 коп. + 500 грн. +3900 грн. + 500 гран. + 2733 грн. + 1012 грн. 03 коп. + 24000 грн. + 380 грн. 16 коп. + 5280 грн. + 230 грн. 88 коп. = 39646 грн. 48 коп.

Позивач, вважає, що спільними неправомірними діями відповідачів, які вирази-

лись в передачі майна яке насправді їм не належить в оренду, а згодом його продажу, йому завдана шкода на суму 39646 грн. 48 коп., яка підлягає відшкодуванню на під-ставі ст.ст. 1173,1190 Цивільного кодексу України.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 04.10.2007 року вине-сеним у справі № 22 -ц - 1828/07 за позовом ОСОБА_6 до позивача та відпо-відачів про визнання рішення і догово рів оренди та купівлі-продажу недійсними, усу-нення перешкод в користуванні допоміжними приміщеннями та відшкодування мо-ральної шкоди позов задоволено частково:

-визнано недійсним рішення Миколаївської міської ради № 16/4 від 31.10.2003 року в частині надання згоди на прива тизацію способом «викуп»ОСОБА_1;

-визнаний недійсним договір оренди підїзду АДРЕСА_2, укладений 01.06.2003 року між позива чем та другим відповідачем;

-визнано недійсним договір купівлі-продажу частини підїзду АДРЕСА_2, укладений 29.03.2004 року між позивачем та другим відпо-віда чем;

-стягнуто з другого відповідача на користь позивача 4280 грн. вартості обєкту та 856 грн. ПДВ;

-зобовязано ОСОБА_1 звільнити спірну частину пїдїзду АДРЕСА_2;

- стягнуто з управління з викорис тання та розвитку комунальної власності Ми-колаївської міської ради на користь ОСОБА_7 1500 грн. за правову допомогу та 51 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

Наведене судове рішення мотивовано тим, що зазначене рішення та договори укладені з порушен ням законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Цим рішенням апеляційного суду Миколаївської області встановлено, що орен-доване та викуплене позивачем нежитлове приміщення не є власністю територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, а є власністю власників квар тир багатоквартирного будинку, розташованого у м. Миколаєві по АДРЕСА_2. Тобто, встановлена незаконність:

-договору оренди від 01.06.03 року;

-незаконність рішення Миколаївської міської ради від 31.10.03 року про вклю-чення нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 в м. Миколаєві до переліку обек-тів групи «А»комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підля-гають приватизації спо собом «викуп»;

-незаконність договору купівлі-продажу від 29.03.2004 року.

Відповідачі, як вже вище вказано проти позову заперечують у повному обсязі з наступного.

Ст. 1173 ЦК України є спеціальною, тобто у ній передбачені особливості від-шкодування шкоди, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності.

До таких особливостей можна включити: суб'єктний склад завдавачів шкоди, завдання шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень органів дер-жавної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого само-врядування. Якщо шкода завдається не у сфері владно-адміністративних відносин, а в господарській або технічній діяльності органів державної влади, органів влади Авто-номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, вона відшкодовується не за правилами ст. 1173 ЦК України, а на загальних підставах відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юри-

дичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодо-вується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1166 ЦК України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Для застосування цієї статті між зав-давачем шкоди та потерпілим не може бути ніяких договірних відносин.

Зроблені позивачем невіддільні поліпшення нежитлового приміщення на суму 1110 грн. 41 коп. були проведені за домовленістю сторін та в рамках договору оренди від 01.06.2003 року.

29.12.2003 року за Миколаївською міською радою було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаєві, АДРЕСА_2.

Отже, на момент укладення договору купівлі-продажу комунального майна - нежитло-вого приміщення від 29.03.2004 року, розташованого у м. Миколаєві, АДРЕСА_2, власником цього приміщення була Миколаївська міська рада.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджа-ється своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, після укладання договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, право власності на нього отримав позивач.

Таким чином, всі витрати понесені позивачем були здійснені ним під час реа-лізації права власності на спірні нежитлові приміщення.

Однією з обов'язкових умов та елементів акту завдання шкоди є причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та настання в результаті неї шкоди, шко-да повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Деліктна відпові-дальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто, від-сутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності.

Причинний зв'язок між укладанням договору купівлі-продажу нежитлових при-міщень та витратами, які були понесені позивачем, відсутній, оскільки вони були здійснені в той час коли власником спірних приміщень був позивач, а отже відсутнє цивільне правопорушення з боку відповідача, що виключає можливість стягнення з нього матеріальної шкоди.

Дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов до висновку, що по-зовні вимоги ФОП ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі нижченаведеного.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні да-ні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Позов про стягнення шкоди покладає на позивача обов'язок доведення у розу-мінні як ст.1166 так і ст. 1173 Цивільного Кодексу України наявності складу правопо-рушення, яке містить певні елементи, зокрема:

- наявність та розмір шкоди;

- противоправну поведінку заподіювача шкоди;

- причинний зв'язок між шкодою та противоправною поведінкою заподіюва-

ча.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнен-ня цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелек-туальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч. ч. 3,4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випад-ках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки вини-кають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Рес-публіки Крим або органів місцевого самоврядування.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між не-правомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Із матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що витрати на суму 39646 грн. 48 коп. були зроблені ним у період коли він здійснював право корис-тування та право власності нежитловим приміщенням, які виникли у нього на підставі договорів оренди та купівлі-продажу.

Отже, позивачем не доведено, що витрати на суму 39646 грн. 48 коп. знахо-дяться в безпосередньому причинному звязку з рішенням Миколаївської міської ради (першого відповідача), котре було визнано недійсним.

У ч. 2 статті 224 Господарського кодексу України зазначено: «Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її май-на, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належно-го виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльнос-ті другою стороною.»

У ч. 2 статті 216 Цивільного кодексу України зазначено: «Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною».

Позивач наполягає на відшкодуванні йому відповідачами саме шкоди. Проте, ним не доведено, що йому на суму 39646 грн. 48 коп. була заподіяна саме шкода, котра виникає із позадоговорних відносин.

Неподання позивачем доказів хоча б одного з елементів складу правопорушен-ня наявності та розміру шкоди, протиправності дій (бездіяльності) відповідача, без- посереднього причинного звязку між шкодою та протиправною поведінкою відпові-дача є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.22,32,33,44,49,69,77,82,84,85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя