Постановление суда № 81058713, 09.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3881/19

Провадження №: 1-кс/755/2606/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Потій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України Стороженка С.В., у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100110000030 від 20.03.2017 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100110000030 від 20.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що службові особи органів ДФС України, з корисливих мотивів, використовуючи надану їм владу та своє службове становище всупереч інтересам служби впродовж 2017-2018 років, на території Львівської, Київської, Одеської, Харківської, Сумської, Донецької областей та м. Києва, сприяли незаконній діяльності низки підприємств з ознаками фіктивності та які використовуються керівниками суб'єктів господарювання реального сектору економіки в схемі мінімізації податкових зобов'язань, що призвело до несплати вищевказаними підприємствами зобов'язань до державного бюджету у сумі близько 400 млн грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до розтрати майна, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, ненадходження податків до бюджету держави.

Використовуючи реквізити створених підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності, відкриваючи для забезпечення злочинної діяльності та в подальшому використовуючи банківські рахунки в банківських установах, зазначені особи отримують готівкові кошти, які передають представникам реального сектору економіки. Для прикриття незаконної діяльності формуються та реєструються видаткові та податкові накладні по відображенню фіктивних оборудок, тобто, до офіційних документів вносяться завідомо неправдиві дані про нібито проведенні фінансово-господарські операції. Тим самим створюються документи «прикриття», що в подальшому призводить до штучного завищення податкового кредиту та валових витрат суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, з метою умисного ухилення від сплати податків.

В результаті аналізу фінансово-господарської діяльності зазначених суб'єктів господарювання встановлено, що вони: не мають виробничих потужностей та складських приміщень; не мають автотранспорту для перевезення вантажів: кількість співробітників на вказаних підприємствах - 1-2 робітники, що фізично унеможливлює виконання договірних умов у задекларованих обсягах; наявність «пересортиці» (в документах бухгалтерського обліку зазначених СГД з ознаками фіктивності зазначається надходження одного виду товару, а в наступному підприємствами у облікових документах відображується реалізація іншого виду товару); мають однакові ІР-адреси та розрахункові рахунки в одних банківських установах, одні й ті ж самі особи підприємств є службовими особами відразу на декількох підприємствах, що свідчить про їх підконтрольність одній групі осіб.

Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами встановлено, що до злочинної схеми ухилення від сплати податків, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та фіктивного підприємництва причетні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які придбали, зареєстрували на підставних осіб ряд підприємств з ознаками фіктивності.

Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Слідчий у судове засідання не з'явився, клопотав про задоволення у його відсутність та накласти арешт на майно.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Постановою виконувача обов'язків Генерального прокурора України Сторожука Д.А. про визначення місця проведення досудового розслідування від 07.03.2019 року визначено місце проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017100110000030 - ГСУ ФР ДФС України, м. Київ, Львівська пл., 8, а також СУФР ДПІ у Дніпровському районі у м. Києві, м. Київ, вул. Пожарського, 4-А та створено слідчу групу до складу якої включено слідчих з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, з ОВС четвертого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України та з ОВС шостого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України Стороженка С.В., про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 наступних підприємств: ТОВ «Мірта ТМ» (41917106), ТОВ «Топ Буд Дизайн» (41518170), ТОВ «Бізнес інжиніринг» (40186169), ТОВ «Фелінс» (41854853), ТОВ «Амалфі» (42269592), ТОВ «Амбон» (42545027), ТОВ «Галілео Захід» (42529487), ТОВ «Врожай-Агро» (39676020), ТОВ «Агромантіс» (40846548), СВК «Три колоси України» (42092104), ПП «К.А.С.» (31753411), ТОВ «СМТ Торг» (41794119), ТОВ «Трейдком-Торг» (41852238), ТОВ «Авераж Захід» (42103079), ТОВ «Крістал Пелес» (42515191), ТОВ «Захід Бест» (41194631), ТОВ «Бор-торг» (41379088), ТОВ «Чугуївський масло завод» (40515416), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя