Приговор № 81050995, 10.04.2019, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/228/16-к

1-кп/287/104/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Стратовича О.В.

за участю :

секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську кримінальне провадження № 12016060260000218 внесеного до ЄРДР 31.03.2016 року по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця , громадянина України , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого , не працюючого , не інваліда , не депутата , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 , засудженого вироком Олевського районного суду Житомирської області за ч.2 ст.289 , 75,76,104 КК України до 5 ( п’яти ) років позбавлення волі , звільненого від відбування призначеного судом основного покарання з іспитвим строком на 2 ( два ) роки ,

у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ) передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця , громадянина України , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого , маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7 , не працюючого , не інваліда , не депутата , засудженого 23.02.2017 року Олевським районним судом Житомирської області , за ч.3 ст.185 , 75 , 76 КК України до 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі , звільненого від відбування призначеного судом кримінального покарання з іспитовим строком на 2 (два ) роки , відповідно до ухвали Олевського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 року звільнення від відбування призначеного судом кримінального покарання з іспитовим строком на 2 (два ) роки скасовано та та направлено засудженого для відбування покарання у виді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі ,

у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ) передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

сторін кримінального провадження :

зі сторони обвинувачення

прокурора Горпиніч В.В.

обвинувачених : ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_4

представника ССД ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

28.03.2016 року , близько 17.00 години , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння , знаходячись в домогосподарстві ОСОБА_6 , яке розташоване в с. Рудня Бистра Олевського району по вул. Садова , 5 , діючи за попередньою змовою , маючи злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом , впевнившись , що за їх діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими , вирішили заволодіти мотоциклом марки « Вайпер V-200 » , який стояв на подвір’ї . З цією метою неповнолітній ОСОБА_1 впершее , а ОСОБА_2 повторно , скориставшись тимчасовою відсутністю власника – ОСОБА_6 , за допомогою викрутки та молотка , які приніс з собою ОСОБА_2 зломали пристрій ( замок ) протиугону на кермі мотоцикла , після чого завели його і поїхали з місця крадіжки в особистих справах до м. Олевськ , тим самим вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом , заподіявши потерпілому матеріальну шкоду . Відповідно до висновку судової - товарознавчої експертизи № 16/050 від 04.04.2016 року вартість викраденого мотоцикла складає 27 944,38 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений - ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні ( злочині ) визнав повністю , щиро розкаявся і суду показав , що 28.03.2016 року , близько 17.00 години , разом з ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння , знаходячись в домогосподарстві ОСОБА_6 , яке розташоване в с. Рудня Бистра Олевського району по вул. Садова , 5 , діючи за попередньою змовою , маючи злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом , впевнившись , що за їх діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими , вирішили заволодіти мотоциклом марки « Вайпер V-200 » , який стояв на подвір’ї . З цією скориставшись тимчасовою відсутністю власника – ОСОБА_6 , за допомогою викрутки та молотка , які приніс з собою ОСОБА_2 зломали пристрій ( замок ) протиугону на кермі мотоцикла , після чого завели його і поїхали з місця крадіжки в особистих справах до м. Олевськ , тим самим вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом. Просить суд суворо не карати і надати можливість виправитися без застосування покарання пов’язаного з обмеженням або позбавленням волі .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні ( злочині ) визнав повністю , щиро розкаявся , але від дачі показань в суді відмовився пославшись на ст.63 Конституції України . Просить суд суворо не карати і надати можливість виправитися без застосування покарання пов’язаного з позбавленням волі .

Крім визнання вини обвинуваченими їх вина стверджується наступними доказами, а саме :

- постановою слідчого про визнання та долучення до справи речових доказів від 01.04.2016 року ;

( а.с.80 )

- висновком авто-товарознавчої експертизи № 016/050 від 04.04.2016 року , відповідно до якої встановлена вартість викраденого майна ;

( а.с.81-88 )

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.07.2016 року , за участю підозрюваного ОСОБА_2 , відповідно до якого останній відтворив обставини вчинення ним злочину за участю ОСОБА_8 ;

( а.с.89 – 92 )

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України , як незаконне заволодіння транспортним засобом , вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України , як незаконне заволодіння транспортним засобом , вчинене повторно , за попередньою змовою групою осіб .

Обставинами , які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України є щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім .

Обставиною , яка пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до ст.66 КК України є щире каяття .

Обставинами , які обтяжують покарання обвинувачених : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до ст.67 КК України є вчинення злочину особою , що перебуває у стані алкогольного сп’яніння .

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень , особу винного та обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченого.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив умисне кримінальне правопорушення , яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином , з корисливих мотивів , за місцем проживання характеризується негативно , визнав свою винність у вчиненому кримінальних правопорушенні , з врахуванням особи винного , відсутності тяжких наслідків та цивільного позову , враховуючи: думку прокурора , захисника , представників обвинуваченого , щодо виду та міри призначення покарання обвинуваченому , суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого покарання пов’язаного з позбавленням волі в межах ч.2 ст. 289 КК України , без конфіскації майна , з застосуванням ст.ст. 69,75,76,104 КК України звільнивши від призначеного судом покарання з випробуванням . Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи те , що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім , щиро розкаявся у вчиненому , що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину , враховуючи особу винного , його ставлення до вчиненого злочину суд вважає за необхідне при призначенні кримінального покарання призначити більш м’яке покарання , ніж передбачене законом у відповідності до ч.1 ст. 69 КК України та звільнити від призначення додаткового покарання у відповідності до ч.2 ст.69 КК України , оскільки обвинувачений не має особистого майна та грошових коштів .

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів , вчинив кримінальне правопорушення , яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів , з корисливих мотивів , за місцем проживання характеризується негативно , визнав свою винність у вчиненому кримінальних правопорушенні , з врахуванням особи винного , думку прокурора , обвинуваченого , щодо виду та міри призначення покарання обвинуваченому , суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого покарання пов’язаного з позбавленням волі в межах ч.2 ст. 289 КК України .

На підставі наведеного та керуючись : ст.ст.50, 51, 63, 65-67, 69 , 70 , 75, 76, 104 , ч.2 ст. 289 КК України; ст.ст.100, 318 , 325, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ) передбаченого ч. 2 ст.289 КК України і призначити покарання у виді 4 ( чотирьох ) років і 6 ( шести місяців позбавлення волі , з застосуванням ч.1,2 ст.69 КК України , без конфіскації майна .

Застосувати ч.4 ст.70 КК України і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за вироком Олевського районного суду Житомирської області від 29.03.2018 року визначити остаточне покарання у виді 5 (п’яти ) років позбавлення волі .

На підставі ст.75,104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням , з іспитовим строком у 2 ( два ) роки , з покладенням на нього обов’язків передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України , а саме :

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ;

Визнати винуватим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ) передбаченого ч. 2 ст.289 КК України і призначити покарання у виді 5 ( п’яти ) років позбавлення волі , з конфіскацією майна .

На підставі ст.71 КК України суд вважає , що ОСОБА_2 слід частково приєднати до покарання за даним вироком , покарання за вироком Олевського районного суду Житомирської області від 23.02.2017 року і остаточну міру покарання обрати у виді 5 ( п’яти ) років і 6 (шести ) місяців позбавлення волі .

Речовий доказ : мотоцикл марки « Вайпер V-200 » , без державного номерного знаку – повернути законному власнику ОСОБА_6

До вступу вироку в законну силу обрати засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою .

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 23.01.2019 року.

Вирок суду може бути оскарженим до Житомирського апеляційного суду, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду, негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.

Суддя: ОСОБА_9