Решение № 81042919, 02.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Справа № 160/512/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняКлочек Д.Я. за участі: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Карпової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) від 04 грудня 2018 року № 000362/04-36-40-05/НОМЕР_1, яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, за результатами якої складений акт від 23.10.2018 року № 62009/04-36-40-05/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки, у якому встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) без придбання відповідної ліцензії, а саме у кіоску, розташованому за адресою АДРЕСА_1, чим порушено ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі вищезазначеного порушення, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000362/04-36-40-05/НОМЕР_1 від 04.12.2018 року, яке позивач вважає протиправним та просить скасувати, оскільки, висновки, викладені в акті перевірки, є безпідставними, не мають жодного підґрунтя та зроблені виключно на основі суб'єктивної оцінки обставин і фактів представниками податкової інспекції.

25.01.2019 року ухвалою суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 20.02.2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 2).

14.02.2019 року представником відповідача до суду надано письмовий відзив на позов, в якому остання просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що фактична перевірка за місцем здійснення діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 - кіоск «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, проведена відповідно до чинного законодавства, якою встановлені порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) без наявності відповідної ліцензії. За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.10.2018 року № 62009/04-36-40-05/НОМЕР_1. На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000362/04-36-40-05/НОМЕР_1 від 04.12.2018. Таким чином, штрафні (фінансові) санкції є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Ухвалою суду від 20.02.2019 року призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 12.03.2019 року о 15:30 год. (а.с. 49).

12.03.2019 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву для виклику свідків до 02.04.2019 року о 14:40 год. (а.с. 56-58).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, письмові пояснення на позов не надав.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 29.02.2016 року та перебуває на обліку в Криворізькій ОДПІ ГУ ДФС в Дніпропетровській області.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.03.2016 року, основним видом діяльності згідно коду КВЕД 47.11 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровської області на підставі ст. 19-1, ст.. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України прийнято наказ від 10.10.2018 року № 3799-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3.», яким прийнято рішення провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1, кіоск, з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 23.10.2018 року № 62009/04-36-40-05/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, у висновках якого встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі вказаного акту Головним управлінням ДФС у Дніпропетровської області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000362/04-36-40-05/НОМЕР_1 від 04.12.2018 року, яким відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 Податкового кодексу України передбачає порядок проведення фактичної перевірки, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 80.7 вказаної статті встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

За приписами пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.3 вищезазначеної статті передбачено, що під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

В той же час, за положеннями стаття 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР надано визначення таких термінів:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- алкогольні напої продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 210690 згідно з УКТ ЗЕД (584а-18).

Частина 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Пунктом 23 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі алкогольними напоями, затвердженого Постанови Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 року №493 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Абзацом 5 частини другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій; передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до п. 2 та п.З Порядку №790 за порушення, передбачені ст.17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно з п.5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що суб'єкт господарювання, який реалізує тютюнові вироби та алкогольні напої без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі листа виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 11.09.2018 року № 8/29-3724 щодо продажу алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії у кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято наказ від 10.10.2018 року № 3799-п про проведення фактичної перевірки за вказаною адресою.

До початку фактичної перевірки представнику позивача - ОСОБА_4 вручено наказ від 10.10.2018 року № 3799-п та направлення на перевірку від 10.10.2018 року № 11811, № 11811, що підтверджується матеріалами справи.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачу на праві власності належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, яке включає в себе торгівельний павільйон «А», кафе «Б», торгівельний павільйон «В» та торгівельний павільйон «Г», де останній і здійснює свою господарську діяльність.

Під проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, а саме пива «Туборг Грін» 0,5 л, на суму 22,00 грн., без наявності відповідної ліцензії в одному із торгівельних павільйонів.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки, у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пивом у павільйоні.

Суд не приймає до уваги посилання позивача та його представника на ліцензію № 8040410101143 від 27.04.2018 року, оскільки остання надає право роздрібної торгівлі алкогольними напоями виключно у кафе по АДРЕСА_1 тоді як факт продажу алкогольних напоїв встановлено у кіоску.

Факт відсутності такої ліцензії на павільйони позивачем не заперечувався.

Посилання позивача на той факт, що господарську діяльність у належних йому павільйонах, окрім кафе, ним не здійснюється суд оцінює критично, оскільки вказане спростовується матеріалами справи та поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка є інспектором податкового органу, пояснила, що у кіоску за адресою АДРЕСА_1, нею було придбано пиво «Туборг Грін» за ціною 22,00 грн., фіскальний чек не видавався, оскільки РРО в зазначеному кіоску відсутній, що зафіксовано у акті перевірки. Крім того, в даному кіоску наявна розливна установка пива, про що також зафіксовано у акті. Під час проведення перевірки заперечень щодо виявлених порушень зі сторони уповноваженого представника ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не надходило.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив лише що бачив як в кафе заходили дві жінки, напевне перевіряючи, що тримали в руках він не пам'ятає.

Щодо тверджень позивача про відсутність факту продажу пива з посиланням на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.12.2018 року у справі №214/7283/18, якою встановлено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що з аналізу даної постанови вбачається, що відповідна оцінка факту продажу пива у торговому павільйоні судом не надавалась та факт вчинення позивачем даного правопорушення судом не спростовано.

Відтак, постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.12.2018 року у справі №214/7283/18, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, не спростовує факту продажу позивачем пива без отримання відповідної ліцензії на момент проведення перевірки у торговому павільйоні.

Таким чином, позивачем не надано до матеріалів належних та допустимих доказів, які б спростували обставини зафіксовані контролюючим органом у акті перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій від 04.12.2018 року №000362/04-36-40-05/НОМЕР_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, при розгляді справи судом повністю доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Так, позивачем були не надані суду достатні докази, які б свідчити про протиправність рішення про застосування фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 квітня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець