Решение № 81015409, 25.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Справа № 160/7679/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНеклеса О.М. за участі секретаря судового засіданняКолесника І.О. за участі: представника відповідача Ковтун В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Військової частини А0989 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини А0989 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини А0989 підполковника ОСОБА_5 №682 в частині накладення дисциплінарного стягнення "догана" на сержанта ОСОБА_4;

- стягнути з військової частини А0989 (код ЄДРПОУ 26615223) на користь сержанта ОСОБА_4) моральну шкоду в розмірі 12 000,00 (дванадцять тисяч) гривень;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що застосування до неї вказаного у оскаржуваному наказі дисциплінарного стягнення є незаконним та необґрунтованим через відсутність складу дисциплінарного проступку, а також грубе порушення закону при проведенні службової перевірки та положень законодавства про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Службова перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, за результатами перевірки не було призначено службового розслідування, за результатами якої можливо було б притягнути винну особу до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що невідомо з яких мотивів та підстав виходив командир військової частини А0989, притягуючи ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, попередньо не вивчивши подані йому матеріали службової перевірки та вимоги закону в частині застосування дисциплінарних стягнень. Зауважив, що не дивлячись на те, що всі відібрані пояснення від військовослужбовців не містили даних про ПІБ адвоката, у доповідній записці ОСОБА_6, вже встановлено невідомо на підставі чого (враховуючи факт таємного проникнення) всі відомості про адвоката - повне ПІБ та навіть регіон місця ведення діяльності. Окрім того, Інструкція не містить такої підстави для притягнення до відповідальності як допуск в службове приміщення де зберігаються і проводиться робота з ДСК документами цивільної особи. За наведених обставин вважає, що наказ №682 в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення "догана" є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушує її особисті немайнові та майнові права. Позивач зазначає, що через моральні страждання у неї погіршився стан здоров'я, так за останні два місяці вона перебувала на реабілітації та лікуванні почечної коліки, загострення було викликано саме через нервові зриви, перенавантаження, погіршилися стосунки з оточуючими людьми, оскільки її у військовій частині вважають правопорушником, тому завдану відповідачем моральну школу вона оцінює в 12 000.00 грн., який вважає розумним, справедливим та таким, що цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року адміністративний позов був залишений без руху з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправила вказані недоліки, згідно заяви вх. №56580/18, а саме надала розрахунок моральної шкоди та заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року заяву ОСОБА_4 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду було задоволено, поновлено строк для звернення до адміністративного суду, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 17 грудня 2018 року о 10:00, витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

17 грудня 2018 року підготовче судове засіданні було відкладено на 22.01.2019 року до 13 год. 30 хв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року повторно витребувано від Військової частини А0989 додаткові докази по справі, підготовче засідання відкладено до 05.02.2019 року на 14 год. 30 хв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року втретє витребувано від Військової частини А0989 додаткові докази по справі, підготовче засідання відкладено до 26.02.2019 року на 10 год. 30 хв.

26.02.2019 року підготовче засідання було відкладено до 11.03.2019 року на 10:00 год., у зв'язку з наданням представником позивача та представником відповідача клопотань про відкладення судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року підготовче провадження було закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.03.2019 року о 10 год. 30 хв., викликано для допиту у якості свідка гр.ОСОБА_7, зобов'язано позивача забезпечити явку гр.ОСОБА_7 у судове засідання призначене на 25.03.2019 року о 10 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі, під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі не був присутнім.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з огляду на його необґрунтованість та безпідставність, відзив до суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідка, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходить військову службу у Збройних Силах України на підставі укладеного Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, перебуває на посаді помічника начальника відділення персоналу військової частини А0989 та виконує обов'язки покладені на неї у відповідності до Функціональних обов'язків помічника начальника відділення персоналу військової частини.

14 серпня 2018 року позивача було викликано до військової прокуратури Маріупольського гарнізону для допиту в якості свідка по кримінальному провадженню, а також для складання відносно неї протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ст.172-15 КУпАП.

Позивачем, з метою захисту своїх прав та інтересів, було укладено Договір про надання правової допомоги із адвокатом ОСОБА_7, яка мала приїхати для захисту інтересів позивача до м. Маріуполя з м. Дніпра.

Приблизно о 17:30-17:45 позивач разом із адвокатом прибули на контрольно-пропускний пункт військової частини А0989, через який їх пропустили на територію військової частини.

Оскільки позивач хотіла задати запитання про матеріали, які були передані від в/ч А0989 до прокуратури та які, на її думку, не відповідали дійсності, вона зайшла до к.107.

Як зазначено у адміністративному позові, увійшовши до кімнати, позивач почала обурюватися щодо документів, які молодший лейтенант ОСОБА_8, передав до прокуратури, а саме про Акт відмови позивача від підпису наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, та пояснення які надав ОСОБА_8 При цьому, адвокат у приміщення не заходила, а стояла у дверному отворі, а сам же молодший лейтенант ОСОБА_8 запросив її присісти на стілець біля дверей. Розмова між ОСОБА_8 та позивачем тривала не більше 5-10 хвилин. По середині цієї розмови адвокат встала та вийшла знову в коридор біля дверей, оскільки незручно почувалась при конфлікті та з'ясуванні відносин між позивачем та ОСОБА_8

Після того, як позивач закінчила розмову із ОСОБА_8, вона зайшла у свою кімнату, взяла необхідні особисті речі та разом із адвокатом пройшла через КПП за територію військової частини. Весь час на території в/ч А0989 адвокат була поряд із позивачем та не залишалась без супроводу.

Адвокат ОСОБА_7 була допитана у судовому засіданні в якості свідка та з приводу зазначених вище обставин пояснила наступне. На КПП вона надала черговому паспорт, черговий кивнув і дав дозвіл пройти, спокійно пропустив до чергової частини. ОСОБА_8 запросив її у кабінет, але там була суперечка і вона вийшла. Весь візит до військової частини тривав приблизно 15-20 хвилин, потім вони вийшли через КПП, ніяких заперечень не було.

Судом встановлено, що згідно матеріалів службової перевірки за фактом порушення правил пропуску на КПП, а також режимних приміщень військової частини А0989 цивільних осіб - старшому військового містечка 17 серпня 2018 року надійшов рапорт від молодшого лейтенанта ОСОБА_8, відповідно до якого останній доповів, що 14 серпня 2018 року до приміщення нетаємного діловодства у якому зберігаються ДСК документи, зайшла сержант ОСОБА_4 та привела з собою цивільну жінку, яку представила як свого особистого адвоката, отже ним було вжито заходів щодо звільнення службового приміщення від сторонніх осіб. На рапорті зроблено відмітку ОСОБА_9 - провести службову перевірку до 20 серпня 2018 року старшому лейтенанту ОСОБА_6.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, була проведена службова перевірки за фактом порушення правил пропуску на КПП, а також режимних приміщень військової частини цивільних осіб.

За результатами службової перевірки до позивача вирішено застосувати дисциплінарне стягнення "догана", а стосовно адвоката ОСОБА_7, за незаконне проникнення, вирішено повідомити КДКА Дніпропетровської області для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Наказом командира військової частини А0989 від 24.08.2018 року № 682 (надалі - Наказ) на сержанта ОСОБА_4 було накладене дисциплінарне стягнення «догана» на підставі п. в ст.52 Дисциплінарного статуту ЗСУ - за порушення вимог п. 7 ст. 300 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також порушення пропускного режиму на територію військової частини А0989, порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736, а саме допуск в службове приміщення де зберігаються і проводиться робота з ДСК документами цивільної особи, яка не має допуску до роботи з ДСК документами.

Не погоджуючись з наведеним наказом, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Порядок проведення та оформлення результатів службової перевірки закріплено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом №608 від 21 листопада 2017 року.

Відповідно до п.1 р.VII Порядку з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.

Так, згідно з п.2 р.VII Порядку під час службової перевірки встановлюються: особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни; обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни; не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки.

У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

Згідно з п.1 р. II Порядку якщо за характером вчиненого правопорушення на військовослужбовця буде накладено дисциплінарне стягнення, застосування якого призведе до позбавлення військовослужбовця премії повністю або частково, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, накладення дисциплінарного стягнення, внаслідок чого військовослужбовець буде понижений у посаді, понижений у військовому званні, позбавлений військового звання, звільнений з військової служби - призначається проведення службового розслідування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з оголошенням позивачу "догани" з неї були зняті преміальні виплати, а тому суд погоджується з доводами позивача, що адміністрацією військової частини мало бути призначено службове розслідування, а не службова перевірка.

Окрім цього, згідно з п. 2 р. VI Порядку виключно за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності можуть бути виключно результати службового розслідування, а не службової перевірки.

Згідно з п.5 р. VII Порядку про призначення службової перевірки видається розпорядження, у якому зазначається інформація про службових осіб, яким доручається проведения перевірки, мету перевірки та дату її завершення.

Проте, в порушення вищезазначеної норми, для проведення службової перевірки за рапортом ОСОБА_8 розпорядження не видавалось. На самому рапорті зроблено відмітку про проведення перевірки старшим лейтенантом ОСОБА_6 до 20 серпня 2018 року, однак перевірка проведена з грубим порушенням строків - доповідна записка складена ОСОБА_6 28 серпня 2018 року, тобто на 8 днів пізніше, ніж було встановлено строком.

Відповідно до п.10 р.VII Порядку результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.

В порушення вказаних вимог закону ОСОБА_6 було складено доповідну записку на ім'я командира військової частини А0989, проте доручив проведення цієї перевірки старший містечка майор ОСОБА_9

Відповідно до п. 11. р. VII Порядку - у доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.

З вищевикладеного випливає, що службова перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, за результатами перевірки не було призначено службового розслідування, після проведення якого можливо притягнути винну особу до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в поясненнях наданих ОСОБА_8 від 20 серпня 2018 року він сам зазначив, що "вони (тобто позивач та адвокат) вийшли з кабінету і пішли в невідомому мені напрямку" - з цих пояснень слідує, що ніякого конфлікту не було, ОСОБА_8 сам підтверджує, що ані позивач, ані адвокат жодних документів в кабінеті не вимагав, не брав, що ОСОБА_8 ніяких заходів по звільненню з кабінету не вживав, а вони самостійно без будь-якого стороннього примусу вийшли і пішли. У своїх поясненнях ОСОБА_8 також не зазначає ПІБ адвоката.

В поясненнях наданих діловодом ОСОБА_10 від 17 серпня 2018 року зазначено, що ОСОБА_8 просив позивача покинути кабінет через їх сварку. При цьому жодних зауважень щодо документів ДСК не зазначено - ані позивач, ані адвокат не робили будь-яких дій на доступ, отримання, ознайомлення з будь-якими документами. У своїх поясненнях ОСОБА_10 ПІБ адвоката також не зазначила.

В поясненнях наданих солдатом ОСОБА_11 від 17 серпня 2018 року зазначено, що він пропустив через КПП сержанта ОСОБА_4 разом із невідомою особою, зазначив, що ОСОБА_4 спілкувалась з ним та надавала пояснення, що це по службовій необхідності та вона погодила це із керівництвом. При цьому, ОСОБА_11 зазначив, що разом із позивачем була невідома особа, ПІБ адвоката не зазначив.

Проте, не дивлячись на те, що всі відібрані пояснення від військовослужбовців не містили даних про ПІБ адвоката, у доповідній записці ОСОБА_6, було встановлено всі відомості про адвоката - повне ПІБ та навіть регіон місця ведення діяльності, невідомо з яких документів чи пояснень (враховуючи факт таємного проникнення).

Щодо підстав порушення вимог Типової інструкції про порядок поводження із документами "ДСК" та ст. 300 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правила роботи з документами "для службового користування" (ДСК) закріплені у Типовій інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, яка затверджена постановою КМУ від 19 жовтня 2016 року №736 (надалі - Інструкція).

Відповідно до п. 12 Інструкції відповідальність за організацію та забезпечення дотримання в установах порядку ведення обліку, зберігання та використання документів, що містять службову інформацію, покладається на їх керівників.

Особи, винні у порушенні порядку ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, їх втраті або розголошенні службової інформації, що в них міститься, притягуються до дисциплінарної або іншої відповідальності, передбаченої законом.

Так, відповідно до оскаржуваного наказу позивачу оголошено "догану" за допуск у службове приміщення де зберігаються і проводиться робота з ДСК документами цивільної особи, яка не має допуску до роботи з ДСК документами.

Проте, як вбачається із п. 12 Інструкції та пояснень, відібраних від військовослужбовців в/ч А0989, позивач не порушувала порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, їх втраті або розголошенні службової інформації, що в них міститься, за що передбачена законом дисциплінарна відповідальність.

Суд погоджується з доводами позивача, що такої підстави для притягнення до відповідальності як вхід до приміщення, на якому немає позначень про обмеження, не може розцінюватися як порушення Інструкції.

Окрім того, згідно з п. 101 Інструкції документи і справи з грифом "Для службового користування" зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Зберігання документів і справ із грифом "Для службового користування" здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.

Отже, враховуючи те, що всі ДСК документи зберігаються у спеціально обладнаних шафах та сейфах, та те, що адвокат швидко вийшла з приміщення кабінету у зв'язку із суперечкою між ОСОБА_8 та позивачем, не дивлячись на запрошення ОСОБА_8, суд вважає, що ці обставини не могло спричинити будь-яких негативних наслідків.

Також, згідно розділу Інструкції про міжнародне співробітництво у п. 129 зазначено, що забороняється під час прийому і проведення роботи з іноземцями залишати їх у службових приміщеннях та на території установи без супроводу. Отже, проводячи аналогію із виниклою ситуацією можна зробити висновок, що не заборонено особам перебувати у приміщеннях де зберігаються ДСК документи у разі якщо присутні відповідальні особи. Заборона стосується виключно тих випадків, коли стороння особа залишається у приміщення зберігання без супроводу.

Слід зазначити, що Інструкція не містить такої підстави для притягнення до відповідальності як допуск в службове приміщення де зберігаються і проводиться робота з ДСК документами цивільної особи.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог п.7 ст. 300 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, слід зауважити наступне.

Пункт 7 ст.300 Статуту відноситься до розділу "Черговий частини" та визначає повноваження чергового частини, а саме: "Військовослужбовці з іншої військової частини або цивільні особи після з'ясування їх особи, мети прибуття та одержання дозволу від посадових осіб допускаються до військової частини за одноразовими перепустками."

Як встановлено службовою перевіркою, станом на 14 серпня 2018 року черговим по частині була ОСОБА_12, а не позивач.

Отже, в даному випадку застосування до позивача ст.300 Статуту суд вважає безпідставним, оскільки вона не була черговою по частині.

Згідно Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення.

Як зазначив позивач у адміністративному позові, бесіду командир частини із нею не проводив, про факт накладання дисциплінарного стягнення спірним наказом позивач взагалі не знала, оскільки про притягнення до дисциплінарної відповідальності дізналась випадково. Доказів протилежного відповідач до суду не надав. Отже правом, наданим сержанту ОСОБА_4 ст. 88 Дисциплінарного статуту, скористатися вона не мала змоги.

Згідно з ст. 86 Дисциплінарно статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Крім того, посилання відповідача на інструкцію з організації пропускного режиму військової частини А0989 суд не приймає до уваги, оскільки вищевказана інструкції була затверджена командиром військової частини 01 лютого 2019 року.

Проте як зазначено в рапорті молодшого лейтенанта ОСОБА_8 14 серпня 2018 року до приміщення нетаємного діловодства у якому зберігаються ДСК документи, зайшла сержант ОСОБА_4 та привела з собою цивільну жінку, яку представила як свого особистого адвоката.

Спірний наказ відносно позивача прийнято 24.08.2018 року.

Тобто станом на час виникнення спірних правовідносин інструкція з організації пропускного режиму військової частини А0989, яку надав відповідач була відсутня.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд прийшов до висновку, що вину позивача в ході службової перевірки не було доведено у передбаченому законом порядку, при прийнятті спірного наказу не було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби.

Таким чином, наказ №682 від 24.08.2018 року в частині накладення дисциплінарного стягнення "догана" на сержанта ОСОБА_4 є необґрунтованим та незаконним, прийнятим з порушенням вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту, а тому підлягає скасуванню.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» зазначено, що при поданні позовів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Необхідно зауважити, що на цей час в Україні відсутня офіційна методика щодо розрахунку розміру суми завданої моральної шкоди.

Позивач у Розрахунку суми моральної шкоди, який було надано до суду, зазначила, що незаконне безпідставне чергове повторне притягнення її до дисциплінарної відповідальності призвело до:

- порушення нормальних життєвих зв'язків - завдану моральну шкоду позивач оцінює у 2 000,00 грн.;

- позбавило можливості реалізації своїх здібностей та професійних навиків - завдану моральну шкоду позивач оцінює у 2 000,00 грн.;

- безпідставне приниження її як людини та спеціаліста завдало істотної шкоди її авторитету, призвело до приниження її честі, гідності та ділової репутації - завдану моральну шкоду позивач оцінює у 2 000,00 грн.;

- порушення стосунків з оточуючими людьми, військовослужбовцями - завдану моральну шкоду позивач оцінює у 2 000,00 грн.;

- погіршився стан здоров'я, так позивач перебувала на реабілітації та лікуванні неврастенії, почечної коліки, загострення було викликано саме через нервові зриви та навантаження - завдану моральну шкоду позивач оцінює у 2 000,00 грн.;

- погіршилися стосунки з оточуючими людьми, оскільки її у військовій частині вважають правопорушником - завдану моральну шкоду позивач оцінює у 2 000,00 грн.

На підтвердження вказаних фактів позивач надає наступні документи:

- довідка військово-лікарської комісії від 18 жовтня 2018 року відповідно до якої позивачу поставлено діагноз неврастенія, гіпостенічна форма;

- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №5278 із діагнозом неврастенії, мала скарги на психологічні розлади та зверталась до психолога та невролога;

- виписка з медичної картки стаціонарного хворого №5108, відповідно до якої встановлено діагноз неврастенія, гіпостенічна форма, помірно виражена.

Також позивач зазначила, що у зв'язку із виниклими проблемами у стосунках із іншими військовослужбовцями, поставлено під сумнів її професійні навики, у зв'язку з чим її примусово в односторонньому порядку відкомандировано до іншого батальйону для виконання функціональних обов'язків.

Тому завдану відповідачем моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 12 000,00 грн.

Слід зазначити, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту заподіяння їй моральних страждань прийняттям спірного наказу, які виразились у порушенні нормальних життєвих зв'язків, позбавленні можливості реалізації своїх здібностей та професійних навиків, приниження її як людини та спеціаліста, завдання істотної шкоди її авторитету, що призвело до приниження її честі, гідності та ділової репутації, порушення та погіршення стосунків з оточуючими людьми, військовослужбовцями.

Позивачем не підтверджено, що діагноз неврастенія, гіпостенічна форма, який зазначено у наданих до суду довідці та виписках із медичної карти позивача має зв'язок з діями відповідача по прийняттю спірного наказу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово притягалась до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим постійно звертається до суду з позовами.

Судом з власної ініціативи зроблено витяг з офіційного сайту Судової Влади України зроблено витяг, з якого вбачається наявність 9 проваджень, в яких ОСОБА_4 є однією із сторін.

У довідці та виписках із медичної карти позивача не визначено причинний зв'язок виникнення у неї хвороби з будь-якими обставинами (службова діяльність, прийняття спірного наказу чи інші життєві обставини), тому ці документи не є належним доказом того, що захворювання позивача виникло внаслідок прийняття спірного наказу, який є предметом розгляду у вказаній справі.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає безпідставним та необґрунтованим Розрахунок суми моральної шкоди, вимога про відшкодування моральної шкоди на користь позивача не підтверджена належними доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття наказу №682 від 24.08.2018 року в частині накладення дисциплінарного стягнення "догана" на сержанта ОСОБА_4, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу в наведеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В свою чергу, позивач не довів наявності підстав для стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 12 000 грн., а також не довів зв'язок отриманих нею моральних страждань з прийняттям спірного наказу, а тому суд не вбачає підстав для задоволення цієї частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Військової частини А0989 (код ЄДРПОУ 26615223, вул. Комишова, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А0989 №682 від 24.08.2018 року в частині накладення дисциплінарного стягнення "догана" на сержанта ОСОБА_4.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному повний текст судового рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса