Решение № 8099899, 02.02.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2010 р. Справа № 20/198

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне»

про стягнення заборгованості.

за участю представників сторін:

позивача: Ткаченко К.О. (дов. № 5 від 11.01.2010р.);

відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість за отримане Відповідачем по договору поставки № 151/12-2007 від 28 грудня 2007 року товар в сумі 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп. та пеню в розмірі 1976 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят шість) грн. 87 коп..

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 108) заперечив проти позовних вимог Позивача з підстав вказаних у даному відзиві. Зокрема Відповідач вказує на недоведеність Позивачем того, що спірні поставки товару учинялися на виконання договору поставки.

12 січня 2010 року в господарський суд надійшла заява Позивача про зміну підстав позовної заяви (а.с. 112), де Позивачем враховано доводи Відповідача, що висвітлені у відзиві. В зв’язку з тим, що Позивач не міг довести того факту, що спірні поставки товару учинялися на виконання вищезазначеного договору –Позивач просить стягнути позадоговірну заборгованість по поставкам товарів за період з 28 грудня 2007 року по 8 липня 2008 року в сумі 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп.. Також Позивач у даній заяві просить стягнути з Відповідача 333 (триста тридцять три) грн. 86 коп. річних та 925 (дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 51 коп. інфляційних.

Суд приймає дану заяву в частині стягнення основного боргу, оскільки в даній частині Позивачем змінено лише підставу позовної заяви.

Водночас, суд, враховуючи дію частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє в прийнятті даної заяви в частині стягнення інфляційних та річних, оскільки в даному випадку Позивач змінює не лише підстави позовної заяви, але й предмет позову (з договірної пені на інфляційні та річні за позадоговірними поставками товару).

Представник Відповідача в судове засідання від 2 лютого 2010 року не з’явився. Причини неявки свого повноважного представника Відповідач суду не повідомив.

Враховуючи вищевказане, та те, що у справі наявний відзив Відповідача, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення боргу в сумі 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп. підлягає до задоволення. При цьому господарський суд виходив з такого.

Судом встановлено, що в період з 28 грудня 2007 року по 8 липня 2008 року Відповідач отримав від Позивача за позадоговірними відносинами сторін товар на загальну суму 75035 (сімдесят п’ять тисяч тридцять п’ять) грн. 62 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними та довіреностями (а.с. 34-42).

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В силу дії статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач частково оплатив заборгованість за отриманий в цей період товар в сумі 45000 (сорок п’ять тисяч) грн..

Крім того, в позовній заяві Позивач не заперечує проти зарахування 4177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 15 коп. переплати по договору № 30/07-2008РР від 8 липня 2008 року в рахунок погашення дебіторської заборгованості за позадоговірними поставками товару в період з 28 грудня 2007 року по 8 липня 2008 року.

Окрім того, 18 лютого 2009 року Відповідач частково повернув Позивачу товар на загальну суму 8779 (вісім тисяч сімсот сімдесят дев’ять) грн. 42 коп. по накладній № 8059 (а.с. 44-45).

З урахуванням усього вищевказаного (поставок товарів, зарахування переоплати за договором та часткового повернення отриманого товару) за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп..

12 червня 2009 року Позивач направив Відповідачу претензію про сплату залишку заборгованості (а.с. 50-51, доказ направлення на а.с. 52), яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на 2 лютого 2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий товар складає 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп.. Доказів погашення боргу Відповідач суду не представив.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп. заборгованості ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача (державне мито в розмірі одного відсотка від задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне», 33013, м. Рівне, проспект Миру, 11, р/р 26006000 в ВАТ «Агрокомбанк»у м. Києві, МФО 322302, код 35504757 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка», 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 10А, 5 поверх, р/р 26009004286 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 322904, код 23739268 – 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп. заборгованості, 171 (сто сімдесят одна) грн. 39 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 08.02.2010р.

Суддя