Решение № 80997706, 08.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/1047/19

провадження № 2/755/1421/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Житлово-будівельний кооператив «Нептун» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Житлово-будівельний кооператив «Нептун» (далі - ЖБК «Нептун») звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 23 947,50 грн., втрати від інфляції за час прострочення - 2 505,99 грн., 3% річних у розмірі 952,94 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира № 17 загальною площею 39,0 м.кв., в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є позивач ЖБК «Нептун», на підставі рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 539 від 31.03.1970 р. та № 2404 від 31.12.1970 р., отримує від позивача житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Однак, у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з 01.01.2017 року по 30.11.2018 року на загальну суму 23 947,50 грн., що є предметом позовних вимог з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 2 505,99 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 952,94 грн.

23 січня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Житлово-будівельний кооператив «Нептун» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 23 січня 2019 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, згідно п. 1.1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Нептун», затвердженого Протоколом № 1 від 26 листопада 2016 р. Зборів Уповноважених Житлово-будівельного кооперативу «Нептун», кооператив організований та створений з метою задоволення потреб членів Кооперативу і членів їх сімей в житлі шляхом будівництва трьох 16-ти поверхових будинків з господарськими будівлями та спорудами за власні кошти Кооперативу з залученням державного кредиту, а також для подальшої експлуатації та управління цими будинками і прибудинковою територією. (а.с. 11-19)

За даними ордера на жиле приміщення № 074813 від 17.05.1989 року, ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_2.) є користувачем та власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1. (а.с. 5, 6-7, 8)

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

В розрізі даного спору зобов'язання відповідача оплатити комунальні послуги не урегульовано окремим договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов'язання щодо сплати житлово-комунальних послуг урегульовано публічним договором надання таких послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язана сплати вартість фактично отриманих нею комунальних послуг.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2017 року по 30.11.2018 року відповідач заборгував підприємству позивача по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 27 406,43 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_2, відповідно до ордера на жиле приміщення відповідачка є користувачем та власником особового рахунку, та підтверджується представленими підприємством позивача довідками та розрахунками. (а.с. 5, 8, 28)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2017 року по 30.11.2018 року, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 2 505,99 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 952,94 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Житлово-будівельного кооперативу «Нептун» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. за ставкою станом на 01 січня 2019 року, що відповідає положенню ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Нептун» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_2) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Нептун» (м. Київ, вул. Русанівська набережна, б. 20, код ЄДРПОУ 22870405) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 23 947,50 грн., втрати від інфляції за час прострочення - 2 505,99 грн., 3% річних у розмірі 952,94 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., а всього на загальну суму 29 327 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять сім) гривні 43 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган