Решение № 8099770, 16.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                           Справа№ 11/14

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Агрохімсервіс», м.Київ

До відповідача: Фермерського господарства «Федис», м. Пустомити Львівської області

Про стягнення 36405,20грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Бабачук А.Ф.–предст. довіреність від 11.02.2010р. №130-01ю/65

Кулішова В.М. –предс. довіреність від 08.01.2008р. №130-01/03.

Від відповідача: Гвоздюк Р.М. –юрисконсульт за довіреністю від 08.02.2010р.

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством “Агрохімцентр” (м.Київ) до Фермерського господарства “Федиш” (м.Пустомити Львівської обалсті)про стягнення 36405,20грн.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.02.2010року.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

В судове засідання представники позивача з’явився просили позовні вимоги задоволити.

В судове засідання представник відповідача з’явився в задоволення позову просив відмовити, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між ВАТ “Агрохімцентр” (позивач) та Фермерський господарством “Федис” (відповідач) 16.04.2008р. було укладено договір поставки №420/п.

Відповідно до п.1.1 у визначені договором строки, Продавець зобов’язується на платній основі передати покупцю мінеральні добрива, засоби захисту рослин та насіння, надалі товар, а покупець забовязується прийняти товар і сплатити його на користь продавця його вартість у відповідності до умов договору. Товар за Договором може передаватися у власність покупцеві як однією так і декількома партіями, кожна з яких оформляється окремою специфікою до Договору і є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.1.2 договору –найменування товару, кількість, ціна за одиницю, умови оплати, порядок і строки поставки й оплати товару, базис поставки та інші погодженні сторонами умови, що засвідчено накладною №084 та долученою довіреністю №1.

Відповідач (покупець) не виконавши умови договору не оплатив накладну в вказані строки чим порушив умови договору.

Відповідач в порушення умов договірних зобов’язаннь по оплаті належним чином не виконував в зв’язку з чим у відповідача (покупець) перед позивачем (продавець) за договором поставки №420/п від 16.04.2008р. утворилася заборгованість в розмірі 36405,20 грн. яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 11.02.2010р.

Дослідивши подані сторонами матеріали, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов»язання у встановлений договором строк належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобовєязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Таким чином загальна сума заборгованості яка підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству складає 37005.25 грн.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. 193 ГК України ст.526,625 ЦК України, 33,43,49, п.1№ ст. 80, 82-85, 116 ГПК України,

суд-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути із Фермерського господарства «Федис», 81100, вул.. Сонячна, буд 15, м.Пустомити Львівської області (р/р 2600800014157 в “Укрсойбанк” МФО 325019) на користь Відкритого акціонерного товариства «Агрохімсервіс», 02090, вул. Лобачевського,23/4Б, м.Київ (р/р 260020062500 в АБ “Брокбізнесбанк” МФО 300249 код 23497084) 36 405,20грн. основного боргу, 364,05грн. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя