Решение № 8099736, 08.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.10                                                                                 Справа № 19/196

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Транспрогрес”, м.Маріуполь Донецької області

до 1-го відповідача - Акціонерного товариства закритого типу „Луганський домобудівельний комбінат”, м.Луганськ

2-го відповідача –Відкритого акціонерного товариства „Лутугинське шахтобудівельне управління”, смт.Врубівський Лутугінського району Луганської області

про стягнення 40647 грн. 49 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –представник не прибув;

від 1-го відповідача –представник не прибув;

від 2-го відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором постачання від 30.03.2006 №8 та договором про переведення боргу від 21.11.2008 №108 в розмірі 40647 грн. 49 коп.

Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Ухвалою від 19.10.2009, згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторін розгляд справи продовжено на 1 місяць до 19.11.2009.

Ухвалою від 10.11.2009 до участі у справі був залучений ВАТ "Лутугинське ШБУ" у якості 2-го відповідача по справі.

Ухвалою від 11.01.2010, згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторін розгляд справи продовжено ще на 1 місяць до 10.02.2010.

1-ий відповідач відзивом на позовну заяву б/н від 12.10.2009 вимоги позову відхилив, враховуючи наступне.

Угода №108 від 21.11.2007 не має законної сили, оскільки була підписана трьома особами, а саме, головою правління ВАТ „Лутугинське ШБУ” – Новіковим О.М., директором АТЗТ „Луганський ДБК” – Кудіновим С.І. та генеральним директором ВАТ „Транспрогрес” –Колядою Г.Є., а відповідно до п.7.3.7 Статуту АТЗТ „Луганський ДБК” на період відсутності голови правління його обов'язки виконує заступник голови правління, а тому підписання вказаної угоди від імені АТЗТ „Луганський ДБК” директором Кудіновим С.І. є незаконним.

Що в порушення умов угоди №108 від 21.11.2007 про перевід боргу початковий боржник ВАТ „Лутугинське ШБУ” не передало ніякої документації, щоб підтверджувала умови первісного договору, та з якої б було видно про зобов'язання початкового боржника перед кредитором ВАТ „Транспрогрес”.

Також між АТЗТ „Луганський ДБК” та позивачем не існує ніякої господарсько-ділового листування.

Заявою б/н від 28.01.2010 2-ий відповідач вимоги позову визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством „Транспрогрес”, м.Маріуполь Донецької області (позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Лутугинське шахтобудівне управління”, смт.Врубівський Лутугінського району Луганської області (замовник) 30.03.2006 був укладений договір поставки №8.

25.04.2006 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №8 від 30.03.2006. За умовами вказаного договору та додаткової угоди до нього Постачальник передав, а Замовник прийняв за передаточними накладними №РН0000025 від 16.05.2006 на суму 63956 грн. 00 коп., №РН0000034 від 05.06.2006 на суму 106105 грн. 90 коп., №РН0000064 від 16.08.2006 на суму 87585 грн. 59 коп. (Додатки №3, №4, №5) продукцію.

Відповідно до п.5.2 договору замовник зобов'язаний в 5-ти денний строк з дати приймання продукції провести оплату за неї, чого останній не зробив.

Угодою від 21.11.2007 №108 про перевід боргу Відкрите акціонерне товариство „Лутугинське шахтобудівне управління” - первісний боржник, передало, а Акціонерне товариство закритого типу „Луганський домобудівельний комбінат” –новий боржник прийняло на себе зобов'язання, яке виникло з договору поставки №8 від 30.03.2008 заплатити кредитору Відкритому акціонерному товариству „Транспрогрес” 50647 грн. 20 коп., яке виконано частково в сумі 5000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №400_65_к від 07.03.2008 (а.с.63) новим кредитором та в сумі 5000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №708 від 21.11.2007 (а.с.64) первісним кредитором через Романенко Т.В.

Відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

З приписів ст.522 Цивільного кодексу України вбачається, що новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

1-му відповідачу була направлена претензія №603 від 18.11.2008 з вимогою погасити заборгованість, чого останній не зробив.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки №8 від 30.03.2006 та додаткової угоди до нього №1 від 25.04.2006 у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (видаткові накладні №РН0000025 від 16.05.2006 на суму 63956 грн. 00 коп., №РН0000034 від 05.06.2006 на суму 106105 грн. 90 коп., №РН0000064 від 16.08.2006 на суму 87585 грн. 59 коп.) та не оспорюється відповідачами.

Відповідно до п.1 угоди №108 про перевід боргу від 21.11.2007 первісний боржник - Відкрите акціонерне товариство „Лутугинське шахтобудівне управління”, передає, а новий боржник - Акціонерне товариство закритого типу „Луганський домобудівельний комбінат” зобов'язується виконати грошове зобов'язання, що виникло з договору поставки №8 від 30.03.2006, який укладений між первісним боржником та кредитором - Відкритим акціонерним товариством „Транспрогрес”.

Пунктом 2 вказаної угоди сторони визначили суму зобов'язання 50647 грн. 20 коп., яка в подальшому була частково погашена в сумі 10000 грн. 00 коп.

Пунктом 4 вказаної угоди сторони передбачили, що укладення даної угоди не тягне за собою ніяких змін умов вищевказаного договору між первісним боржником та кредитором.

Посилання 1-го відповідача на незаконність угоди № 108 від 21.11.2007 є необґрунтованим, оскільки він знав про її існування, погодився з зазначеною у даній угоді конкретною сумою та приступив до виконання її умов про що свідчить часткова оплата боргу. Тобто здійснив дії на виконання умов угоди, а кредитор в свою чергу прийняв від нього оплату, що свідчить про погодження з умовами угоди. Тобто дана угода є дійсною та діє на момент звернення позивача до господарського суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у стягненні боргу з первісного кредитора - 2-го відповідача слід відмовити.

Позовні вимоги відносно 1-го відповідача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на 1-го відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 693 „Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009”. Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах встановлено: для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів –за ставкою 118 грн. Тобто зайві кошти, сплачені позивачем на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 грн. 00 коп. підлягають поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю за рахунок першого відповідача.

2. Стягнути з 1-го відповідача –Акціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат", м.Луганськ, вул.Фабрична, б.1, код 01240479 на користь Відкритого акціонерного товариства „Транспрогрес”, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Енгельса, 26/2, код 04775407 заборгованість у сумі 40647 грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 406 грн. 47 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

3. У задоволенні позову відносно другого відповідача відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Транспрогрес”, вул.Енгельса, 26/2, м.Маріуполь Донецької області, код 04775407 зайве сплачені 197 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за платіжним дорученням № 156 від 05.08.2009.

Повернення коштів здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 15.02.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова