Решение № 80986955, 02.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/413/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 частина А1352, м.Балаклія про стягнення коштів за участю представників:

позивача: ОСОБА_3, за дов. №01-26/5843 від 19.10.18;

відповідача: ОСОБА_4, за дов. №2 від 02.01.19;

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова (надалі - відповідач) про стягнення 41 449,71грн., з яких: 38089,02грн. пені та 3360,69грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як платником, зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії №62051 від 01.09.2006 (з урахуванням положень додаткової угоди від 05.01.2015), щодо своєчасної оплати електричної енергії, яка була спожита ОСОБА_2 частиною А1352 (споживач) за період з березня 2018 року по травень 2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/413/19. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 частину А1352 (64202, Харківська область, м. Балаклія, вул.Арсенальна, б.1, код ЄДРПОУ 07953401). Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 18.03.2019 про що повідомлено сторони.

13.03.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6357 від 13.03.2019) в якому останній просив суд зменшити розмірі пені на 50% з посиланням на складне економічне становище підприємства відповідача, який є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, в обґрунтування вказаних вимог останній посилався на ст.233 Господарського кодексу України .

19.03.2019 від позивача, через канцелярію суду (вх.№6886 від 19.03.2019) надійшла відповідь на відзив, в якій заперечував проти зменшення розміру пені на 50%, оскільки вважає, що підстави для зменшення пені відсутні.

Протокольною ухвалою від 18.03.2019 у судовому засіданні у відповідності до ч.2 ст.216 ГПК України оголошено перерву до 11:00 год. 02.04.2019.

02.04.2019 позивач до суду надав клопотання (вх.№8121), в якому вказує на допущену в позовній заяві технічну описку та просить вважати вірною сумою, яка підлягає стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 3369,69 грн. Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду та подальший розгляд справи здійснюється з врахуванням зазначених у клопотанні обставин.

Після перерви у судовому засіданні 02.04.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 02.04.2019 представник відповідача заперечуючи проти позову просив зменшити розмір пені на 50%.

Третя особа по справі своїм правом на подання пояснень по справі не скористалась, хоча як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду про відкриття провадження по справі отримала ще 22.02.2019. Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

01.09.2006 між сторонами Акціонерною компанією "Харківобленерго" яка у відповідності до Закону України Про акціонерні товариства 07.06.201-8 перейменована у Акціонерне товариство "Харківобленерго" та відповідно п. 1.3. Статуту АТ «Харківобленерго», є правонаступником усіх прав та обов'язків АК "Харківобленерго" (надалі - позивач, постачальник) та ОСОБА_2 частиною А-1352 (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 62051 (надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1.2. договору постачальник електричної енергії (позивач) зобов’язувався постачати електричну енергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених в розділі 5 договору, з урахуванням розділу 6, 7 договору, відповідно до додатку № 1 до договору "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та додатка 2 "Порядок розрахунків";

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (далі ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання згідно фактичної категорії, визначеної додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансового розмежування.

Відповідно до п. 2.2.5. договору споживач (відповідач) зобов’язувався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Пунктом 4.2.1. договору було встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою..

05.01.2015 між АК "Харківобленерго" (постачальник), ОСОБА_2 частиною А- 1352 (споживач) та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харків (платник) була укладена додаткова угода до договору, за якою сторони змінили в п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 5, 6, 8, 9 додатка 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник", тобто платником за договором від 01.09.2006 № 62051 став Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харків.

Відповідно до умов додаткової угоди оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акта звіряння взаєморозрахунків. Безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень "Правил користування електричною енергією" (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється споживачем на поточні рахунки постачальника зі спеціальним режимом використання у відповідному банку. Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі, перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акта звіряння взаєморозрахунків або акта виконаних робіт.

Тобто оплата обсягу спожитої електричної енергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, оплата нарахувань з надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, нарахування пені, 3% річних, індексу інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі відповідно до пункту 1 статті 275 ГК України та пункту 10.2 "Правил користування електричною енергією" є обов'язком відповідача як платника за договором.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу статті 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно позову позивач вказує, що він, як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, але відповідачем умови договору щодо сплати спожитої електричної енергії виконані несвоєчасно, з простроченням оплати платежів, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по пені у розмірі 38089,02 грн. та 3369,69 грн. 3% річних., які позивач просить стягнути з відповідача.

В підтвердження своїх вимог позивачем надані до суду копії звітів про обсяги спожитої електричної енергії, копії актів про використану електричну енергію та копії рахунків за всі нарахування за спірний період з доказами їх направлення відповідачу. Також, позивачем були надані до суду відповідні розрахунки заявлених до стягнення сум.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на незадовільний майновий стан відповідача та наголошує, що останній є неприбутковою організацією, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, у звязку з чим, останній просить зменшити розмір нарахованих санкцій на 50%.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

На підставі п. 6 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору, керуючись ст. 232 ГК України, Відповідачу нарахована пеня в розмірі 38089,02 грн. та 3% річних 3369,69 грн. на заборгованість за спожиту електричну енергію у березні, квітні, травні 2018 .

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем, на підставі договору, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пені в розмірі 38089,02 грн., 3% річних в розмірі 3369,69 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та пені суд вважає, що вказане нарахування проведено відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись з проведеним позивачем нарахуванням пені, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені на 50 %, в в обґрунтування заяви про зменшення пені, відповідач посилається на складне матеріальне становище Квартирно-експлуатаційного відділу та зазначає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок державного бюджету України, тому несвоєчасна оплата відповідачем рахунків за спожиту електроенергію пов'язана з невчасним надходженням коштів з державного бюджету, в чому немає прямої вини відповідача, в якості доказів останнім надано Довідку Державної казначейської служби України від 24.01.2018 №02-29/114 та Рішення №932 від 23.01.2017 Київської Обєднаної Державної податкової інспекції м. Харків Головного управління ДФС у Харківській області про включення відповідача до реєстру не прибуткових організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 925/1471/16, суд зазначив, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Виходячи з аналізу вказаної норми, суд вважає таке клопотання недоведеним та необгрунтованим, оскільки відповідачем не надано жодних доказів скрутного матеріального становища та відсутності на його рахунку коштів необхідних для проведення розрахунку з відповідачем в строки визначені умовами договору, а тому, приймаючи до уваги, що відповідач прострочив виконання зобовязання перед позивачем, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 50 %, а тому приймаючи до уваги порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії, враховуючи співрозмірність нарахованих штрафних санкцій та суми основної заборгованості, суд відмовляє відповідачу в зменшенні штрафних санкцій.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення №2492 від 05.02.2019 на суму 1921,00грн., позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн., враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954, п/р 260013111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954) пеню у розмірі 38089 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 3369 грн. 69 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "08" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_1