Решение № 80976405, 22.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року Справа № 160/1682/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІлькова В.В. за участі секретаря судового засідання Деркач О.В., за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, Ковальова Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200003/2 від 02.01.2019 року та картки відмови №UA110150/2019/00004 від 02.01.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви від 06.03.2019 року, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00004 від 02.01.2019 року та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200003/2 від 02.01.2019 року, що визначений за резервним методом;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС провести митне оформлення ввезеного на митну територію України транспортного засобу - Volkswagen Jetta, VIN: НОМЕР_2, 2015 року випуску, за заявленою у митній декларації за №UA110150/2018/237572 від 26.12.2018 року митною вартістю.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ним за допомогою американської компанії на аукціоні в США було придбано та завезено на територію України автомобіль Volkswagen Jetta, VIN: НОМЕР_2, 2015 року випуску. Зазначений автомобіль був у вжитку, має значні дефекти, розукомплектований, має незначні зовнішні ушкодження. 26.12.2018 року представником позивача ТОВ «АСТРОФІШ» з метою митного оформлення автомобіля Volkswagen Jetta, VIN: НОМЕР_2, 2015 року випуску, до Дніпропетровської митниці ДФС були подано митну декларацію та документи для митного оформлення. 02.01.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00004. Відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA110000/2019/200003/2 від 02.01.2019 року відповідачем скориговано митну вартість товару та визначено її на рівні 6570,00 дол. США (за ціною визначеною другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод). Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості №JA110000/2019/200003/2 від 02.01.2019 року та вважає рішення відповідача неправомірними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскільки, достовірність наданих позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС документів для визначення митної вартості автомобіля при прийнятті оскаржуваного рішення сумніву не піддавались, розбіжностей у поданих документах відсутні, також позивач зазначає, що відповідач не мав будь-яких правових підстав для незастосування першого методу та для застосування другорядного методу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року, після залишення без руху, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.03.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 22.03.2019 року.

21.03.2019 року до канцелярії суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив про те, що представник позивача 26.12.2018 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу - Легкового автомобіля для перевезення людей марка - "VОLKSWAGEN", модель - JЕТТА, VIN-НОМЕР_2. Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ, а саме: 4003 долара США шляхом електронного декларування за електронною митною декларацією від 26.12.2018 №UA110160/2018/237572. За даною ЕМД згенеровано наступні ризики за АСАУР: 103-1, 105-2, 106-2. Враховуючи виявлені у ході перевірки дані у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена, відсутність перекладів документів, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, п.2 ст. 58 МКУ. Митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2г - резервний метод, у зв'язку з неможливістю застосувати інші методи та розрахована на рівні 6570 дол./штука. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства. У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, Позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 02.01.2019 року №UA110150/2019/00004. У відзиві зазначено, що посадові особи митниці при прийнятті спірного Рішення про коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та оформленні Картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

22.03.2019 року в судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, просили позовні вимоги залишити без задоволення, пославшись на те, що при вчинені оскаржуваних дій та при прийнятті за їх наслідками рішень, відповідач діяв у спосіб, визначений діючим законодавством, з урахуванням усіх обставин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

ОСОБА_5 придбав через представника (декларанта) ТОВ «Астрафіш» за кордоном автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель JETTA, білого кольору, номер кузову/VIN - НОМЕР_2, тип двигуна - бензиновий, потужність - 125 кВт, робочий об'єм циліндрів - 1800 см3, екологічна норма - ЄВРО-5, дата виготовлення - 01.10.2014 року, показник одометра (згідно акту митного огляду) - 49093 милі, який був ввезений на територію України у грудні 2019 року.

В INVOICE № 22923864 від 14.09.2019 року зазначена ціна автомобіля 3,438 дол. США та витрати на доставку 565 дол. США.

Відповідно до митної декларації № UA110150/2018/237572 загальна сума за рахунок складає 4003,00 дол. США.

26 грудня 2018 року декларантом або уповноваженого ним особою ТОВ «Астрафіш» було подано до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA110150/2018/237572 для здійснення митного оформлення товару «Автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався - 1 шт.: марка - VOLKSWAGEN, модель - JETTA, номер кузова/VIN - НОМЕР_2, тип двигуна - бензиновий, потужність - 125 кВт, робочий об'єм циліндрів - 1800 см3, екологічна норма - ЄВРО-5, дата виготовлення - 01.10.2014 року, показник одометра (згідно акту митного огляду) - 49093 милі».

У графі 31 декларації додатково зазначено: «колір - білий, торговельна марка - VOLKSWAGEN, країна виробництва - Мексика, пошкодження - ТЗ має деформацію (вм'ятину), забруднення обшивки салону (даху, стійок боковин, підлоги, дверей), забруднення та потертості обшивки сидінь, сколи ЛФП кузова, сліди відновлення, сліди відновлення капота, крила переднього лівого та правого».

Згідно з митною декларацією №UA110150/2018/237572 товар імпортований на ім'я ОСОБА_5 через декларанта (представника) ТОВ « Астрафіш» на підставі інвойсу №22923864 від 14.09.2018 р., коносаменту № САIU8871387-1, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 15.07.2016 року, договору про надання послуг митного брокера № 0165т від 11.12.2018 року, паспорту громадина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серія НОМЕР_4 від 11.03.2003 року, касового ордеру, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 37523448 від 13.12.2018 року, та встановлено загальну суму за рахунок 4003,00 доларів США.

За результатами перевірки документів, які надані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом зазначено, про те, що:

-згідно рахунку від 14.09.2018 року № 22923864 виставленого Golden Finance Group LLC (дані пошукової системи Google не видають остаточну та конкретну інформацію щодо продавця (в тому числі, щодо офіційного веб-сайту) передача транспортного засобу здійснюється покупцю або його представнику, при цьому оплата рахунку здійснюється протягом 30 днів з дня доставки авто в порт Одеси (згідно відміткам ПМК по даному документі, авто надійшло в Одесу 03.12.2018) в валюті долар США. Серед наданих до митного оформлення документів відсутні платіжні (або банківські) документи, що підтверджують факт оплати оцінюваного транспортного засобу покупцем (будь-які чеки, що свідчать про оплату задекларованої суми вартості). Надані документи (в тому числі рахунки і коносамент) не містять положення про стан автомобіля (інформація про пошкодження відсутня). Таким чином, відсутня можливість перевірити числове значення вартості транспортного засобу:

- не виявлено у ході перевірки дані у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена, відсутність перекладів документів, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати;

- встановлено, що декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в статті 53 Митного кодексу України, підтверджуючих митну вартість вищевказаного транспортного засобу.

За результатами здійснення митного контролю з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п. 2-3 ст. 53 МКУ, протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності) відповідні документи.

Листом декларанта від 02.01.2019 року надано повідомлення-прохання визначення митної вартості та завершення митного оформлення без урахування 10-денного терміну. Заява розглядається, як відмова від надання додаткових документів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтвердженні документально або невизначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Так, відповідачем зазначено, що відсутнє підтвердження ціни, тому основний метод визначення митної вартості товарів неможливо застосувати. Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж самої країни і час експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичних/подібних товарів відповідно до вимог ст. 59-60 МКУ, в т. ч. з урахуванням року випуску та технічного стану, пробігу транспортного засобу. у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62та ст. 63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів був застосований резервний метод.

Заявлена митна вартість товару була скоригована, про що митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200003/2 від 02.01.2019 року із застосуванням 2-г - резервного методу визначення митної вартості товару, та визначена на рівні 6570 дол.США.

У зв'язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості, позивачу було оформлено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 02.01.2019 року №UA110150/2019/00004.

Не погоджуючись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи цей спір, суд враховує такі обставини.

Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Так, позивачем через ТОВ «Астрафіш» до Дніпропетровської митниці ДФС було подано митну декларацію №UA110150/2018/237572. Дніпропетровською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 02.01.2019 року №UA110150/2019/00004, якою відмовлено в митному оформленні товарів за митною декларацією №UA110150/2018/237572 від 26.12.2018 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.01.2019 року №.UA110000/2019/200003/2.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно до ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару - легкового автомобіля марки VOLKSVAGEN, модель - JETTA, за митною декларацією №UA110150/2018/237572 від 26.12.2018 року в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, стала відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена та відсутність перекладів документів.

Судом досліджені надані позивачем в якості доказу підтвердження правильності визначення митної вартості легкового автомобіля за митною декларацією №UA110150/2018/237572 від 26.12.2018 року INVOIC №22923864 від 14.09.2018 року, MARYLAND СЕRTIFICATE OF SALVACE №U803038 від 09.10.2018 року, висновок експертного автотоварознавчого дослідження т1144/18 про оцінку транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України рахунок-фактура (інвойс) є обов'язковим документом, який подається декларантом на підтвердження заявленого рівня митної вартості.

Інвойс - (анг. INVOIC) - це документ в міжнародній комерційній діяльності, що надається продавцем іноземному покупцеві. В інвойсі обов'язково повинно бути зазначено назва та юридична адреса організації - експортера, назва і адреса компанії-покупця, найменування товару, його кількість, ціна та умови поставки, характеристика товару (колір, вага і т.п.).

Так, згідно із інвойсом №22923864 від 14.09.2018 року, виданим компанією GOLDEN FINANCE GROUP, LLC, на ім'я ОСОБА_5, останній є покупцем товару - автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, номер кузову/VIN - НОМЕР_2, колір - White, рік - 2015, Milege - 49,093; ціна - 3438,00$. Доставка до порту Одеса, Україна складає 565,00$.

Втім, в інвойсі не зазначено повні характеристики товару: дату первинної реєстрації, тип двигуна, робочий об'єм циліндрів, вагу, ідентифікаційних ознак автомобіля бувшого у використанні, пошкодження.

Крім того, дані інвойсу №22923864 від 14.09.2018 року, не узгоджуються з даними MARYLAND СЕRTIFICATE OF SALVACE №U803038 від 09.10.2018 року, наданому позивачем в якості свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме, інвойс датується 14.09.2018 р., в той час як свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 від 09.10.2018 року.

Таким чином, дати видачі документів не узгоджуються між собою.

Окрім того, позивач посилається на те, що товар оплачено, на що надано чек №1174832115 від 09.12.2018 року. Однак з даного чека не вбачається ким було сплачено, також в чекі зазначена сума оплати 3138,00 дол. США, а відповідно до INVOICE №22923864 від 14.03.2018 року ціна транспортного засобу вказана 3438,00 дол. США. Отже з урахуванням вищезазначеного, суд не приймає до уваги цей доказ.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Так, Дніпропетровською митницею ДФС було надано декларанту 10 днів для надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Однак, листом декларанта від 02.01.2019 року надано повідомлення-прохання визначення митної вартості та завершення митного оформлення без урахування 10-денного терміну. Заява розглядається, як відмова від надання додаткових документів. Тобто, декларант відмовився від надання додаткових доказів, просив визначити митну вартість та завершити митне оформлення.

Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд зазначає, що ні в матеріалах, наданих позивачем як декларантом до митного органу, ні в позовних матеріалах, відсутні відомості про умови поставки, що унеможливлює встановити основні права і обов'язки учасників операції при транспортуванні, упаковці, страхуванню вантажу, оформленню комерційної документації.

Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 ст. 52 Митного кодексу України зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних.

За встановлених розбіжностей суд погоджується з відповідачем щодо непідтвердження позивачем заявленої митної вартості товару за митною декларацією №UA110150/2018/237572 від 26.12.2018 року

Крім того, додатковий аркуш до акту про проведення митного огляду товарів №1 містить посилання на транспортний засіб з кодом НОМЕР_2. Проте, додаткових транспортних документів (автомобільної накладної CMR, договору перевезення або доручення, заявки, квитанції, маршруту, калькуляції транспортних витрат тощо) до суду надано не було.

Також, в матеріалах справи наявний висновок експертного автотоварознавчого дослідження т1144/18 про оцінку транспортного засобу від 21.12.2018 року, в якому зазначено, що вартість колісного транспортного засобу Volkswagen Jetta SE, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, що ввозяться на митну територію України, на 21 грудня 2018 року становить 112196,51 грн. (сто дванадцять тисяч сто дев'яносто шість грн. 51 коп.), що згідно з офіційним курсом НБУ відповідно становить: 4068,50 USD.

Однак, відповідно до ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Тому, наданий позивачем висновок експертного авто товарознавчого дослідження, не може розглядатися судом як належний та допустимий доказ під час розгляду цієї справи, оскільки дослідження не є висновком експерта в розумінні ст. 72 КАС України, а отже наданий доказ не може бути належним та допустимим в розумінні вимог КАС України.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням вищезазначеного, суд погоджується з доводами відповідача, що документи, надані позивачем до митної декларації №UA110150/2018/237572 від 26.12.2018 року, дійсно містять розбіжності щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними та узгоджені з нормами закону.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №2ґ (резервним), тобто, дотримане правило послідовності застосування методів, визначене Митним кодексом України.

За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 02.01.2018 року №UA110000/2019/200003/2 та картка відмови у митному оформленні від 02.01.2019 року № UA110150/2019/00004 прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, тобто відповідають критеріям, визначених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200003/2 від 02.01.2019 року та картки відмови №UA110150/2019/00004 від 02.01.2019 року, зобов'язання вчинити певні дії.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку із чим понесені позивачем витрати на сплату судового збору відповідно до статті 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200003/2 від 02.01.2019 року та картки відмови №UA110150/2019/00004 від 02.01.2019 року - відмовити.

Позивач: ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Дніпропетровська митниця ДФС (49038, м. Дніпро, вул. К. Ольги, 22, код ЄДРПОУ 39421732).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 квітня 2019 року.

Суддя В.В Ільков