Постановление суда № 80930331, 25.03.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/861/18

Провадження № 2-з/202/25/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

25 березня 2019 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району, про витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району, про витребування майна.

13.03.2019 року від відповідача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 468443412101); заборонити Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75 код ЄДРПОУ - 26510514) та будь-яким іншим особам за її дорученням, вчиняти будь-які дії направлені на відчуження або передачу у користування квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 468443412101); заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державною реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації чи відчуження права власності на - квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 468443412101).

Вивчивши матеріали справи, доходжу висновку про те, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виходячи із вищевикладеного, та беручи до уваги про те, що зустрічний позов не подавався, а заяву про забезпечення позову подано відповідачем, суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви відповідача про забезпечення позову.

Керуючись: ст. 149- 153 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району, про витребування майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя Л.П. Слюсар