Решение № 80924827, 20.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2019 року № 826/13128/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа про Адміністрації Державної прикордонної служби України, Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії,за участю:

позивача - ОСОБА_1, від позивача - ОСОБА_2;

від відповідача (Адміністрація ДПСУ) - Лясковець В.Ф., Васильєв О.С.;

від відповідача (ЦВЛК) - Омельян А.С., Матюшенко І.С.,

від третьої особи - Ісаєва К.С.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про затвердження рішення госпітальної військово-лікарської комісії про визнання ОСОБА_1 непридатним для подальшого проходження військової служби;

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної прикордонної служби України № 557-ос від 26.06.2015;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України;

- зобов'язати Державну прикордонну службу України та Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України призначити та провести військово-лікарську комісію щодо ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.07.2014 на території Луганської області під час проходження військової служби та у ході проведення антитерористичної операції останній отримав поранення, внаслідок якого переніс 5 операцій та проходив тривале стаціонарне лікування. 02.06.2015 позивач був направлений на проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої останнього визнано обмежено придатним для проходження військової служби. Як стало відомо позивачу, рішення госпітальної ВЛК від 18.06.2015 не було затверджено Центральною військово-лікарською комісією Державної прикордонної служби України та було повернуто госпітальній ВЛК на доопрацювання. Позивач стверджує, що відмовлявся від проходження госпітальної ВЛК, проте підтверджував готовність пройти медичний огляд та військово-лікарську комісію у будь-якому іншому закладі охорони здоров'я, а також висловлював бажання продовжити проходження служби. 26.06.2015 позивача повідомили про звільнення з військової служби на підставі рішення госпітальної ВЛК, яке згодом було затверджено ЦВЛК, згідно якого ОСОБА_1 був визнаний непридатним до проходження військової служби. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що ВЛК порушено вимоги Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333, проте Адміністрацією Державної прикордонної служби України не було призначено та не проведено службове розслідування з метою встановлення причин недотримання складом ВЛК вимог Положення. Звернув увагу і на те, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України не оформлені належним чином службова та медична характеристика, не вказано про висновок начальника органу Держприкордонслужби про доцільність використання на військовій службі чи за військовою спеціальністю, не надано пропозиції начальника служби охорони здоров'я щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я. Враховуючи викладені обставини, позивач вважає своє звільнення незаконним.

Ухвалою суду від 08.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13128/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 06.08.2015.

06.08.2015 представником позивача ОСОБА_8 подано до суду клопотання про проведення судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 06.08.2015 залучено до участі у справі Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та відкладено розгляд справи на 20.08.2015.

Відповідно до ухвали суду від 06.08.2015 витребувано у Центрального клінічного госпіталя Державної прикордонної служби України належним чином завірені копії свідоцтва про хворобу від 26.06.2015 № 340/566, затвердженого 25.06.2015, та всі документи, які були або мали бути взяті до уваги при його винесенні.

20.08.2015 представником Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України Ісаєвою К.С. подано до суду письмові пояснення, у яких остання зазначила, що госпітальною ВЛК було направлено на адресу ЦВЛК свідоцтво про хворобу № 326 від 18.06.2015 на полковника Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 із висновком "Обмежено придатний до військової служби". Звернула увагу, що ЦВЛК не затвердило вказане свідоцтво по причині неповного винесення діагнозу та повернуто до госпітальної ВЛК з викладенням причин та необхідними рекомендаціями. За результатами розгляду зауважень госпітальною ВЛК з урахуванням уточненого діагнозу було складено свідоцтво про хворобу № 340 від 25.06.2015 з висновком "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку", яке у подальшому було затверджено ЦВЛК.

20.08.2015 представником Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 подано письмові заперечення проти позову, у яких остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що за рішення ЦВЛК щодо затвердження свідоцтва про хворобу від 25.06.2015 № 340/566 було прийнято відповідачем у межах повноважень, визначених Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом від 06.05.2009 № 333 (у редакції наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 14.06.2012 № 450), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2012 за № 1267/21579.

20.08.2015 представником Адміністрації Державної прикордонної служби України Чихайдою В.С. подано до суду письмові заперечення проти позову, за змістом яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернула увагу, що звільнення позивача відбулось з чітким дотриманням вимог законодавства. Зазначила, що відповідний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби України, отримавши висновок військово-лікарської комісії негайно оформив відповідні документи для видання наказу та скерував останні на підпис Голові Держприкордонслужби України.

Ухвалою суду від 20.08.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 в частині зупинення провадження у справі, призначено судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: діагноз щодо фізичного стану військовослужбовця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; ступінь придатності до військової служби військовослужбовця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідність діагнозу і ступеню придатності до військової служби військовослужбовця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлена у свідоцтві про хворобу № 326/545 від 18 червня 2015 року дійсному фізичному стану та ступеню придатності до військової служби військовослужбовця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідність діагнозу і ступеню придатності до військової служби військовослужбовця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлена у свідоцтві про хворобу № 340/545 від 25 червня 2015 року, затверджене Центральною військово-лікарською комісією Державної прикордонної служби України 25 червня 2015 року дійсному фізичному стану та ступеню придатності до військової служби відповідність діагнозу і ступеню придатності до військової служби військовослужбовця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Доручено проведення судової експертизи Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи. На час проведення судової експертизи зупинити провадження в адміністративній справі № 826/13128/15 до отримання результатів експертизи.

Відповідно до ухвали суду від 18.02.2016 адміністративну справу № 826/13128/15 прийнято до провадження судді Аблова Є.В.

26.02.2016 адміністративна справа № 826/13128/15 повернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва без виконання судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду від 02.03.2016 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/13128/15 та призначено справу до розгляду на 14.04.2016.

14.04.2016 представником позивача ОСОБА_11 подано до суду клопотання про витребування доказів.

У зв'язку з перебуванням судді Аблова Є.В. на лікарняному, 14.04.2016 адміністративну справу № 826/13128/15 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 17.05.2016.

11.05.2016 представником Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України Дьоміною Л.Т. подано до суду додаткові пояснення щодо клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду 17.05.2016 призначено адміністративну справу № 826/13128/15 до судового розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 26.05.2016.

26.05.2016 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2016.

У зв'язку з перебуванням судді Погрібніченка І.М. на лікарняному, 14.07.2016 адміністративну справу № 826/13128/15 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 03.11.2016.

У зв'язку з перебуванням суддів Погрібніченка І.М. та Шулежка В.П. у відпустці, 03.11.2016 адміністративну справу № 826/13128/15 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 16.02.2017.

16.02.2017 розгляд справи було відкладено на 29.03.2017.

29.03.2017 відкладено розгляд справи на 25.04.2017.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 25.04.2017, витребувано оригінал медичної картки позивача та відкладено розгляд справи на 13.09.2017

13.09.2017 розгляд справи було відкладено на 22.11.2017.

Ухвалою суду від 23.10.2017 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. адміністративну справу № 826/13128/15 та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 29.11.2017.

У судовому засіданні 29.11.2017 оголошено перерву до 10.01.2018.

21.12.2017 представником позивача ОСОБА_13 подано до суду клопотання про повторне направлення матеріалів справи для проведення судово-медичної експертизи, призначеної ухвалою суду від 20.08.2015.

28.12.2018 представником Адміністрації Державної прикордонної служби України Чихайдою В.С. подано до суду письмові заперечення на усне клопотання про призначення повторної експертизи у справі № 826/13128/15.

У судовому засіданні 10.01.2018 ОСОБА_11 подано до суду клопотання про проведення судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду від 10.01.2018 призначено у справі № 826/13128/15 комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання: діагноз щодо фізичного стану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 25 червня 2015 року; ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 25 червня 2015 року; відповідність діагнозу і ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлена у свідоцтві про хворобу № 326/545 від 18 червня 2015 року дійсному фізичному стану та ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 25 червня 2015; відповідність діагнозу і ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлена у свідоцтві про хворобу № 340/545 від 25 червня 2015 року, затверджене Центральною військово-лікарською комісією Державної прикордонної служби України 25 червня 2015 року, дійсному фізичному стану та ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 25 червня 2015 року. Доручено проведення судової експертизи Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи. Зупинено провадження у справі № 826/13128/15 до одержання судом результатів експертизи.

19.10.2018 до суду повернулась адміністративна справа № 826/13128/15 разом з висновком експерта № 1-2018/ц від 28.09.2018.

За змістом вказаного висновку не можна вважати обґрунтованими висновки госпітальної ВЛК. Також, експерти завернули увагу, що за умов визначення непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку лікарська комісія повинна була направити підекспертного до МСЕК.

Ухвалою суду від 29.10.2018 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/13128/15 та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 14.11.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Катющенка В.П. на лікарняному, судовий розгляд справи було призначено на 28.11.2018.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 28.11.2018 зобов'язано представника Адміністрації Державної прикордонної служби України надати суду копію особової справи позивача та належним чином засвідчену копію наказу від 26.06.2015 № 555, та відкладено розгляд справи на 12.12.2018.

29.11.2018 представником ЦВЛК Матюшенко І.С. подано до суду клопотання про виклик експертів - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та свідка - ОСОБА_17

Також 29.11.2018 представником ЦВЛК Матюшенко І.С. подано до суду додаткові пояснення, у яких остання зазначила, що висновок експерта складено без прийняття до уваги повного тексту статей Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення до застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, а саме: не враховані пояснення до застосування статей як такі по суті.

10.12.2018 представником Головного військово-медичного клінічного центру (Центрального клінічного госпіталя) Державної прикордонної служби України Ісаєвою К.С. подано до суду додаткові пояснення, у яких акцентовано увагу на необґрунтованості висновку експерта.

У судовому засіданні 12.12.2018 представником позивача ОСОБА_2 подано суду заяву про виклик свідків - голову госпітальної ВЛК, секретаря госпітальної ВЛК, членів комісії госпітальної ВЛК та начальника хірургічного відділення ЦКГ.

Також у судовому засіданні 12.12.2018 позивачем подано до суду клопотання, у якому останній повідомив, що в прохальній частині позовної заяви ним було допущено описку щодо номера наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України, яким його було звільнено з військової служби та який він просить скасувати, відповідно, просить правильним вважати номер наказу від 26.06.2015 № 555-ос.

Ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 12.12.2018:

- витребувано у відповідача копію особової справи позивача;

- відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків;

- задоволено клопотання представника відповідача про виклик експерта та свідків;

- задоволено клопотання позивача;

- оголошено перерву до 23.01.2019.

16.01.2019 до суду від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшла копія особової справи № А-307 ОСОБА_1

У судовому засіданні 23.01.2019 було допитано експерта ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_17

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 23.01.2019 повторно викликано в судове засідання позивача в якості свідка та експертів ОСОБА_16 та ОСОБА_14

У судовому засіданні 13.02.2019 було допитано в якості свідка ОСОБА_1 та експертів ОСОБА_14, ОСОБА_16 та оголошено перерву до 20.02.2019.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 20.02.2019 витребувано у відповідача копію листа про повернення свідоцтва про хворобу на доопрацювання та оголошено перерву до 06.03.2019.

06.03.2019 представником Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України Матюшенко І. подано до суду належним чином завірену копію супровідного листа від 23.06.2015 № 218 зі свідоцтвом про хворобу № 326/545.

06.03.2019 представником Головного військово-медичного клінічного госпіталю Ісаєвою К.С. подано до суду належним чином завірені копії наказу від 26.06.2015 № 133-аг "Про призначення службового розслідування", висновку службового розслідування з додатками, наказу від 15.07.2015 № 157-аг "Про результати службового розслідування".

У судовому засіданні 06.03.2019 оголошено перерву до 20.03.2019.

Позивач та його представник у судових засіданнях позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити. Також надали суду додаткові пояснення щодо окремих питань.

Представники відповідача - Адміністрації Державної прикордонної служби України у судових засіданнях заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача - Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України у судових засіданнях заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - Головного військово-медичного клінічного центру (Центрального клінічного госпіталя) Державної прикордонної служби України у судових засіданнях також заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 20.03.2019 судом ухвалено про неналежність доказу - сюжету програми "Спецкор" від 24.10.2014 телеканалу "2+2" на цифровому носії, на якому міститься інтерв'ю позивача з інформацією про стан його здоров'я.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20.03.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 1992 року ОСОБА_1 проходив військову службу, з 19.11.2014 займав посаду заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 26.06.2015 № 555-ОС відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, полковника ОСОБА_1, заступника директора Департаменту оперативної діяльності, звільнено з військової служби за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини шостої статті 26 у відставку (том 5 а.с. 215).

Підставою для прийняття вказаного наказу стало свідоцтво про хворобу № 340/566 від 25.06.2015, затверджене Центральною військово-лікарською комісією Державної прикордонної служби України від 25.06.2015, згідно якого ОСОБА_1 непридатний до військової служби.

26.06.2015 Головою Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 557-ОС, яким полковника ОСОБА_1, заступника директора Департаменту оперативної діяльності, виключено зі списків особового складу Адміністрації Державної прикордонної служби України (том 5 а.с. 216).

Не погодившись зі звільненням та висновком ЦВЛК про непридатність до військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 N 1115/2009, визначено порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Пунктом 26 вказаного Положення визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до пункту "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Як з'ясовано судом, підставою для звільнення позивача зі служби було свідоцтво про хворобу № 340/566 від 25.06.2015, затверджене Центральною військово-лікарською комісією державної прикордонної служби України від 25.06.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку, військовозобов'язаних та жінок, які приймаються на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах (далі - ВВНЗ), військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей, колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби, працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності, працівників суден забезпечення плавскладу та працівників льотного складу Держприкордонслужби з метою визначення їх придатності за станом здоров'я до військової служби (роботи за фахом), установлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям визначений Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 N 333 (у редакції наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.06.2012 N 450), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за N 570/16586 (далі - Положення N 333, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням пункту 1.2 розділу І Положення N 333:

медичний огляд - огляд, який проводять військово-лікарські комісії, включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я та фізичного розвитку громадян на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за відповідним рівнем освіти та військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмової постанови;

придатність до військової служби - такий стан здоров'я та фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, посадовими інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності в Держприкордонслужбі в мирний та воєнний час.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Положення N 333 встановлено, що основними завданнями військово-лікарських комісій Держприкордонслужби є, зокрема, визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, причинного зв'язку захворювань, поранень, травм контузій і каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу у Держприкордонслужбі.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 розділу ІІ Положення N 333 для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються штатна військово-лікарська комісія та позаштатні постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також позаштатні постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК).

ВЛК та ЛЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (додаток 2) (далі - довідка ВЛК), протоколом (додаток 3) засідання ВЛК з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Строк оформлення свідоцтва про хворобу ВЛК становить не більше 5 робочих днів із дня огляду.

Згідно з пунктами 1.1 - 1.3 глави 1 розділу ІІ Положення N 333 штатною ВЛК є Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України (далі - ЦВЛК). Вона є органом забезпечення Держприкордонслужби, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки та штампи. Формування структури та штату ЦВЛК здійснюється відповідно до профілю її діяльності, покладених на неї завдань, кваліфікаційних вимог до персоналу.

ЦВЛК є вищим органом із проведення медичного огляду ВЛК в Держприкордонслужбі і здійснює методичне керівництво діяльністю ВЛК Держприкордонслужби з питань проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.1 розділу I цього Положення.

Голова ЦВЛК та його заступник входять до складу комісії з проведення медичного огляду ВЛК. Голова ЦВЛК безпосередньо підпорядковується начальнику управління охорони здоров'я Департаменту забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

Пунктом 1.7 глави 1 розділу ІІ Положення N 333 встановлено, що на ЦВЛК покладаються, зокрема: контроль за правильністю надання ВЛК (ЛЛК) до ЦВЛК медичної документації з питань проведення медичного огляду; контроль, розгляд, затвердження, незатвердження постанов позаштатних ВЛК (ЛЛК).

Згідно з пунктом 1.8 глави 1 розділу ІІ Положення N 333 ЦВЛК має право:

приймати постанови згідно з цим Положенням, переглядати або скасовувати постанови позаштатних ВЛК (ЛЛК);

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.1 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу позаштатних ВЛК (ЛЛК) з питань організації та проведення ними медичного огляду;

витребовувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, витяги з наказів, а також акти (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), - за формою Нвс-5; про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, - за формою Нвс-1; про нещасний випадок, не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, - за формою НПвс, наведеними у додатках 1 - 3 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків та аварій у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 11 квітня 2006 року N 282, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 квітня 2006 року за N 499/12373 (далі - Інструкція) (копії зазначених вище документів підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

документи з особових та пенсійних справ, медичні документи, які повертаються за належністю після складання протоколу;

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);

за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби України залучати позаштатних головних спеціалістів служби охорони здоров'я Держприкордонслужби, лікарів-спеціалістів закладів охорони здоров'я Держприкордонслужби, спеціалістів інших спеціальностей, начальників служби охорони здоров'я, а також представників командування (керівництва) органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду;

перевіряти організацію, стан та результати медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, а також осіб, які приймаються на військову службу за контрактом;

ініціювати направлення в заклади охорони здоров'я Держприкордонслужби на контрольний та повторний огляди військовослужбовців та членів їх сімей, військовозобов'язаних, працівників;

запитувати від закладів охорони здоров'я, органів Держприкордонслужби, військових комісаріатів та ВВНЗ інформацію для узагальнення та оцінки результатів медичного огляду ВЛК (ЛЛК);

надавати до Адміністрації Держприкордонслужби України знеособлені результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, яких добирають на військову службу за контрактом, та інших осіб, зазначених у пункті 1.1 розділу I цього Положення;

розглядати, переглядати, затверджувати (не затверджувати), а також контролювати постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК) Держприкордонслужби; строк розгляду документів медичного огляду ВЛК становить не більше 5 робочих днів з дня їх отримання ЦВЛК;

у разі незатвердження постанови позаштатної ВЛК (ЛЛК) скасовувати її та протягом п'яти робочих днів з моменту її скасування виносити іншу постанову із зазначеного питання;

у разі неповного проведення медичного огляду особи чи недотримання позаштатною ВЛК (ЛЛК) при проведенні медичного огляду вимог цього Положення скасовувати постанову та направляти свідоцтво про хворобу для доопрацювання з викладенням причин, через які постанову ВЛК (ЛЛК) не затверджено;

надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Начальник органу Держприкордонслужби, при якому утворено ВЛК (ЛЛК), якщо свідоцтво про хворобу було повернуто на доопрацювання, у триденний строк з моменту його отримання з метою встановлення причин недотримання складом ВЛК (ЛЛК) вимог цього Положення призначає службове розслідування.

З аналізу наведених норм вбачається, що до дискреційних повноважень ЦВЛК, як вищого органу з проведення медичного огляду ВЛК в Держприкордонслужбі, віднесено повноваження щодо розгляду, перегляду, затвердження (не затвердження) постанов будь-якої ВЛК (ЛЛК) Держприкордонслужби. При цьому, у разі неповного проведення медичного огляду особи чи недотримання позаштатною ВЛК при проведенні медичного огляду вимог Положення N 333, ЦВЛК повертає свідоцтво про хворобу для доопрацювання з викладенням причин, через які постанову ВЛК (ЛЛК) не затверджено.

З матеріалів справи вбачається, що госпітальною військово-лікарською комісією Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України було направлено на затвердження до ЦВЛК свідоцтво про хворобу від 18.06.2015 № 326.

Зі змісту вказаного свідоцтва вбачається, що на підставі статей 53-б, 75-в, 76-в, 77-в графи ІІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби.

Згідно відмітки ЦВЛК на підставі протоколу від 22.06.2015 № 545 свідоцтво про хворобу від 18.06.2015 № 326 не затверджується по причині неповного винесення діагнозу.

Так, у листі від 23.06.2015 № 218 ЦВЛК зазначило про причини незатвердження свідоцтва, а саме:

1. Не повністю винесений діагноз: в свідоцтві про хворобу зазначено результат КТ обстеження - органів черевної порожнини, тазу від 29.07.2014 року де описується «... Крайовий відламковий перелом кортикального шару суміжних переднє бокових кутів Thl2-Ll хребців зліва з наявністю на їх рівні в товщині лівої ніжки діафрагми щільно прилягаючого до черевної аорти стороннього тіла металевої щільності з чіткими, бугристими контурами, умовними розмірами 13,8x8,6x17,4 мм...», однак в діагнозі це уточнення, яке є ключовим у винесенні статті відсутнє. В діагнозі винесено «...видалення осколку заочеревенного простору» без деталізації положення осколку, а аорта теж знаходиться заочеревенно.

2. В медичній характеристиці відсутні відомості про кількість працевтрат за останні три роки та пропозиції начальника служби охорони здоров'я щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я (п. 4.2. розділ III Положення).

3. В направленні невірно зазначена мета направлення на медичний огляд ВЛК. В направленні посилання на розпорядження АДПСУ від 09.07.2014 № Т/76-5147, згідно якого повинен встановлюватися причинний зв'язок травми, поранення, а потрібно посилатися на п. 314 Положення про проходження громадянами України військової служби в ДПСУ, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 - направлення на огляд ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби після закінчення відпустки у зв'язку з хворобою.

4. В діагнозі зазначено «залишкові явища у вигляді консолідованих переломів тіл Th 12-L1 з незначним порушенням функції», а далі «обмежений міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта без порушення функції, хоча описання об'єму рухів у хребті підпадає під незначне порушення функції.

5. При ФЕГДС не описані рубці (рубцевий характер деформації) слизової шлунка.

6. В свідоцтві про хворобу та характеристиках не співпадають дата призову на військову службу.

Свідоцтво повертається для усунення вказаних недоліків з повторним оглядом ВЛК і його переоформлення.

Під час судового розгляду справи з'ясовано, що повторний медичний огляд позивача не проводився, позаяк останній відмовився від проведення медичного огляду саме ВЛК.

Зазначені обставини підтверджуються самим позивачем, допитаним у якості свідка у судовому засіданні 13.02.2019, та показами свідка ОСОБА_17 - начальника клініки хірургії Головного військово-медичного клінічного центру, допитаного у судовому засіданні 23.01.2019.

Так, пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІІ Положення N 333 визначено, що медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення, у тому числі, придатності військовослужбовців до військової служби.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІІ Положення N 333 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснень щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 5) (далі - Розклад хвороб), таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (додаток 6) (далі - ТДВ) і Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до льотної роботи, та пояснень щодо застосування статей цього переліку в Держприкордонслужбі (додаток 7) (далі - Перелік хвороб).

Відповідно до пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ Положення N 333 обов'язково проводиться медичний огляд позаштатними госпітальними (гарнізонними) ВЛК військовослужбовців для визначення ступеня придатності до військової служби, зокрема, військовослужбовців, визнаних ВЛК обмежено придатними до військової служби, яких було залишено на військовій службі (щороку).

Так, пунктом 4.1 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 встановлено, що направлення на медичний огляд проводиться начальниками відповідних органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, військовою прокуратурою, судами, головою ЦВЛК, начальниками закладів охорони здоров'я Держприкордонслужби за місцем лікування, а для осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні в закладі охорони здоров'я МОЗ України психіатричного профілю, - головними лікарями цих закладів.

Згідно з пунктом 4.2 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, подаються: направлення на медичний огляд; паспорт здоров'я військовослужбовця; службове посвідчення військовослужбовця; 2 фотокартки 3х4 см без головного убору - при амбулаторному огляді; службова характеристика; медична характеристика.

За наявності додаються: акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася); акт про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби; акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби; довідка про обставини одержання поранення, травми, контузії, каліцтва (у разі якщо поранення, травма, контузія, каліцтво отримані у період до набрання чинності цим Положенням); копія посвідчення учасника бойових дій, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У службовій характеристиці обов'язково зазначаються загальна характеристика фізичного стану та працездатності, індивідуально-психологічні особливості (риси характеру, емоційний стан), бажання проходити військову службу, побутові умови, звички, підстави направлення на медичний огляд, висновок начальника органу Держприкордонслужби про доцільність використання на військовій службі чи за військовою спеціальністю.

Медична характеристика підписується та засвідчується начальником служби охорони здоров'я органу Держприкордонслужби, у медичній характеристиці зазначаються: яким військовим комісаріатом і коли військовослужбовець був призваний (прийнятий) на військову службу, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі за кордоном, участь у бойових діях, інформація про захворюваність військовослужбовця, перебіг захворювань, результати лікування, лікувальні заклади, де перебував, результати медичних оглядів ВЛК (при призові, вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон), втрату працездатності за станом здоров'я за останні три роки та пропозиції начальника служби охорони здоров'я щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я.

Пунктами 4.3, 4.4, 4.5, 4.7, 4.8 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 передбачено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування в закладі охорони здоров'я Держприкордонслужби у військовослужбовця захворювання, наслідків поранення, травми, контузії, каліцтва, які зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника закладу охорони здоров'я Держприкордонслужби на підставі подання начальника лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного хворого, який засвідчується підписом начальника закладу та гербовою печаткою.

Військовослужбовці, захворювання, наслідки поранення, травми, контузії, каліцтва яких згідно з Розкладом хвороб, ТДВ або Переліком хвороб зумовлюють обмежену придатність до військової служби, направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника органу Держприкордонслужби, у якому проходить службу такий військовослужбовець.

Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків військовослужбовець може направлятися на медичний огляд профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров'я Держприкордонслужби, у якому він перебуває на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного хворого (паспорті здоров'я військовослужбовця), який засвідчується підписом відповідної посадової особи.

На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться картка обстеження та медичного огляду (додаток 11), при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Медичний огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, отоларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичних показань - лікарями інших спеціальностей.

Обов'язково проводяться загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Медичний огляд військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями лікарями відповідного профілю.

При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, професійний досвід, фактичну працездатність, бажання проходити військову службу, висновок начальника органу Держприкордонслужби та начальника служби охорони здоров'я цього органу, викладені в службовій та медичній характеристиках, можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2015 після складення історії хвороби № 326 позивач був виписаний, а 25.06.2015 останнім було подано на ім'я начальника ЦКГ Держприкордонслужби України рапорт, у якому останній повідомив про відмову від проходження ВЛК та про готовність пройти всі необхідні огляди, експертизи та дослідження в будь-якому лікувальному закладі, які не пов'язані з Держприкордонслужбою України (том 1 а.с. 11).

Одночасно 25.06.2015 позивач на ім'я Голови Держприкордонслужби України подав рапорт, у якому висловив бажання продовжувати службу (том 1 а.с. 10).

Крім того, відсутня згода ОСОБА_1 на обробку його персональних даних у Центральному клінічному госпіталі Державної прикордонної служби України 24.06.2015, ознайомлення з розпорядком дня та правилами поведінки в госпіталі та відсутній підпис на інформовану (добровільну) згоду пацієнта на обстеження і лікування від 24.06.2015.

Поряд з цим, наведені обставини не були враховані ЦВЛК при прийнятті оскаржуваного рішення.

Так, 25.06.2015 госпітальною військово-лікарською комісією Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України було направлено на затвердження до ЦВЛК свідоцтво про хворобу № 340.

Зі змісту вказаного свідоцтва вбачається, що на підставі статей 53-б, 75-в, 76-в, 77-а графи ІІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 непридатний до військової служби.

Згідно відмітки ЦВЛК на підставі протоколу від 25.06.2015 № 566 затверджено свідоцтво про хворобу від 25.06.2015 № 340 (том 1 а.с. 78-80).

Суд звертає увагу, що затверджуючи вказане свідоцтво, ЦВЛК не враховано, що госпітальною військово-лікарською комісією Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України не проведено повторного медичного огляду ОСОБА_1, що у свою чергу, свідчить про невиконання ВЛК вимог, викладених у листі від 23.06.2015 № 218.

Так, пунктом 4.11 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 передбачено, що у разі коли є незаперечні дані, що придатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про непридатність (обмежену придатність) їх до військової служби.

Відповідно до пункту 4.16 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали захворювання, поранення, травму, контузію, каліцтво під час захисту держави, участі в міжнародних миротворчих операціях (у складі миротворчого персоналу) у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення стаціонарного лікування в закладі охорони здоров'я.

Згідно з пунктом 4.18 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 щодо осіб, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку та які за станом здоров'я не можуть виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно приймає постанову про звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.

Суд звертає увагу, що ВЛК, приймаючи свідоцтво про хворобу № 340, не було прийнято постанову про звільнення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.

Крім того, на момент прийняття свідоцтва № 340, не було закінчено службове розслідування за фактом незатвердження свідоцтва про хворобу № 326.

Суд звертає увагу, що пунктом 4.19 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 передбачено, що у разі коли особа, направлена на медичний огляд, відмовляється (ухиляється) від призначеного лікарем обстеження, що унеможливлює прийняття ВЛК відповідної постанови, за рішенням консиліуму лікарів (за участю головних (провідних) спеціалістів та керівництва закладу охорони здоров'я Держприкордонслужби) її виписують без проведення медичного огляду з офіційним повідомленням про причину виписки начальника органу Держприкордонслужби, яким ця особа була направлена на медичний огляд, та відповідним записом у медичній карті стаціонарного хворого.

Одночасно пунктом 4.26 глави 4 розділу ІІІ Положення N 333 встановлено, що у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у заклад охорони здоров'я Держприкордонслужби з подальшим оглядом його позаштатною госпітальною ВЛК.

Дозволяється направляти військовослужбовців на обстеження в заклади охорони здоров'я МОЗ України. Після закінчення обстеження в закладі охорони здоров'я МОЗ України складається Акт дослідження стану здоров'я (додаток 12). Акт після ознайомлення з ним особи, якій проводилося обстеження, надсилається поштою або передається посильним у ВЛК, яка направила військовослужбовця на обстеження.

З аналізу наведених норм вбачається, що ВЛК вправі направляти військовослужбовців на обстеження в заклади охорони здоров'я МОЗ України.

Суд звертає увагу, що за обставин незатвердження ЦВЛК попереднього свідоцтва про хворобу № 326 від 18.06.2015 з підстав встановлення неповного діагнозу та зобов'язання провести повторний огляд ВЛК, та враховуючи, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти медичний огляд в будь-яких лікувальних закладах, які не пов'язані з Держприкордонслужбою України, суд дійшов висновку, що ВЛК зобов'язана була направити позивача для проходження медичного огляду в заклади охорони здоров'я МОЗ України.

Поряд з цим, ЦВЛК було затверджено свідоцтво про хворобу № 340 від 25.06.2015, яке складено ВЛК без проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова ЦВЛК не відповідає наведеним критеріям правомірності рішення, є передчасною, позаяк деталізація діагнозу відбулась без проведення повторного медичного огляду позивача.

Також суд, при вирішенні даної справи, враховує наступне.

Згідно з пунктами 11.1 - 11.3.4 глави 11 розділу ІІІ Положення N 333 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні та у своїй роботі керуються законодавством України. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються та переглядаються ЦВЛК. За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

При медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:

"Придатний": до військової служби; до військової служби за контрактом; до служби (роботи) у складі миротворчого персоналу за кордоном; до навчання у ВВНЗ _ (вказати назву ВВНЗ); до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до служби у плавскладі; до роботи з ДІВ, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I, II груп патогенності; до навчання в навчальному центрі за спеціальністю водолаза; до служби водолазом на глибині до ___ метрів; до навчання (служби) за спеціальністю _______ (вказати спеціальність). Постанова приймається щодо військовослужбовців, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, зазначеними у ТДВ.

"Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (на воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби"); до військової служби за контрактом; до служби (роботи) у складі миротворчого персоналу за кордоном; до навчання у ВВНЗ; до служби у плавскладі Держприкордонслужби, водолазом; до навчання в навчальному центрі за спеціальністю "водолаз"; до роботи з ДІВ, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I, II груп патогенності; до військової служби з повторним оглядом через 6 - 12 місяців (постанова приймається у воєнний час).

Постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, до участі у складі миротворчого персоналу згідно з вимогами ТДВ приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ___ додаткових вимог придатний (непридатний) до ____ (вказати)". Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (обмежено придатними) до військової служби, інші постанови (до навчання у ВВНЗ, у навчальній частині) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби за військовою спеціальністю, до навчання у ВВНЗ, у навчальній частині), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби).

"Потребує": звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту органу Держприкордонслужби (постанова приймається щодо курсантів Національної академії Держприкордонслужби); звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів; відпустки за станом здоров'я на ___ календарних днів; звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів; звільнення від походів з наступним оглядом через 3 - 6 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців плавскладу Держприкордонслужби); лікування у _ (вказати заклад охорони здоров'я та орієнтовний строк лікування); стаціонарного обстеження з подальшим оглядом у ____ (вказати заклад охорони здоров'я); направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається на воєнний час); переведення до ___ (вказати заклад охорони здоров'я (військовий або цивільний) та його дислокацію); додаткового харчування у межах половини продовольчого пайка на весь строк навчання в Національній академії Держприкордонслужби (крім курсантів випускного курсу); супроводжуючого (вказати кількість); проїзду ____ (вказати вид транспорту та категорію місць); тривалого спеціалізованого лікування (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців); тривалого медичного спостереження (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців).

"Обмежено придатний до військової служби". Постанова приймається щодо військовослужбовців. Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові в довільній формі зазначається, які види служби та роботи даній особі протипоказані. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, до служби у плавскладі, льотної роботи, роботи за окремими військово-обліковими спеціальностями згідно з таблицями А, Б, В ТДВ, - непридатні. З метою медичної та соціальної реабілітації особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, за їх зверненнями проходять повторний медичний огляд госпітальними (гарнізонними) ВЛК, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

Відповідно до пункту 13.1 глави 13 розділу ІІІ Положення N 333 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, найменування органу Держприкордонслужби, місяць та рік призову (прийняття) на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються у Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Діагноз та постанови ВЛК записуються на військовослужбовців - у паспорт здоров'я військовослужбовця, свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК).

Пунктом 13.3 глави 13 розділу ІІІ Положення N 333 визначено, що свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою ВЛК, які підлягають затвердженню (контролю) ЦВЛК, та з доданими до них медичною картою стаціонарного хворого, результатами досліджень, паспортом здоров'я військовослужбовця, іншими документами, на підставі яких винесено рішення, надсилаються на затвердження (контроль) ЦВЛК не пізніше 5-денного строку після медичного огляду.

Згідно з пунктом 13.12 глави 13 розділу ІІІ Положення N 333 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані у місячний строк після надходження висновку ВЛК до органу Держприкордонслужби, у якому вони проходять військову службу. Військовослужбовці, які визнані обмежено придатними до військової служби, можуть бути залишені на військовій службі відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року N 1115.

Відповідно до пункту 13.13 глави 13 розділу ІІІ Положення N 333 якщо до завершення 12-місячного строку після медичного огляду госпітальною (гарнізонною) ВЛК у результаті медичного огляду ВЛК винесена інша постанова про ступінь придатності до військової служби, ЦВЛК своєю постановою, затверджуючи останню постанову госпітальної (гарнізонної) ВЛК, одночасно відміняє попередню.

Суд звертає увагу, що відповідач, затверджуючи свідоцтво про хворобу від 25.06.2015 № 340, не скасував попереднє свідоцтво про хворобу від 18.06.2015 № 326, чим порушив наведені норми Положення N 333.

Непридатність позивача до подальшого проходження військової служби відповідач обґрунтовує статтями 53-б, 75-в, 76-в, 77-а графи ІІІ Розкладу хвороб.

Згідно визначень додатку № 5 до Положення № 333 «Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби» стаття 53-б включає виразкову хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки K25 - K26 з помірними порушеннями функцій.

Стаття 75-в включає травми голови та шиї, їх наслідки S00 - S19 (переломи кісток черепа та обличчя, перелом склепіння черепа, кісток обличчя, верхньої та нижньої щелепи); травми носа, вуха, губи та ротової порожнини; травми ока та орбіти; травми горла, трахеї, гортані; внутрішньочерепна травма (струс, здавлення, контузія, наявність чужорідного тіла, крововиливи внаслідок травми); травма зорового нерва та його провідних шляхів, інших черепних нервів; наслідки ураження центральної нервової системи від дії зовнішніх чинників з незначними порушеннями функцій.

Стаття 76-в включає травми хребта, спинного мозку, кровоносних судин, нервових сплетінь та периферичних нервів S22, S24, S25, S32 (переломи хребта на будь-якому рівні, перелом хребця, дуги хребця, остистого, поперечного відростка, вивих, підвивих хребця, розрив міжхребцевого диска; розрив, здавлення, струс, набряк та крововилив спинного мозку) з незначними порушеннями функцій.

Стаття 77-а включає травми внутрішніх органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів тазу, політравма S20, S21, S30, S37, T00 - T07 зі значними порушеннями функцій.

При цьому і у свідоцтві про хворобу позивача від 18.06.2015 № 326, яким позивача було визнано обмежено придатним, ВЛК було зазначено статті: 53-б, 75-в, 76-в, 77-в.

Таким чином, відмінність полягала у визначенні саме статті 77-а у свідоцтві про хворобу від 25.06.2015 № 340.

Згідно Додатку 5 до Положення № 333 у розкладі хвороб використовуються такі скорочення категорій придатності до військової служби:

НВВО - непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;

НМОВ - непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час;

НОВІ - непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально;

ПОВІ - придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально;

П - придатні;

Н - непридатні;

ІО - індивідуальна оцінка;

ТН - тимчасово непридатні;

ПВЗ - потребують відпустки або звільнення;

КН - кандидати на військову службу за контрактом, на навчання непридатні;

КПВІ - кандидати на військову службу за контрактом, на навчання, придатність яких визначається індивідуально;

ПЛ - потребують лікування.

Згідно роз'яснень до застосування статті 77 Розкладу хвороб до пункту "а" належать пошкодження внутрішніх органів унаслідок травм (поранень): бронхолегеневого апарату із значним порушенням функції зовнішнього дихання; розповсюджена облітерація перикарда, аневризма серця або аорти; стани після резекції стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкових анастомозів при вираженому занепаді живлення або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси); стан після накладання біліодигістивних анастомозів; жовчні або панкреатичні нориці при незадовільних результатах лікування; стан після резекції частини печінки або частки підшлункової залози; відсутність нирки при порушенні функції нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня її вираженості; повний розрив промежини (розрив, за якого цілісність м'язів промежини порушена повністю і вони заміщені рубцевими тканинами, які переходять на стінку прямої кишки, недостатність сфінктера заднього проходу з його деформацією); відсутність статевого члена; стан після видалення легені, чужорідного тіла, яке розташоване біля кореня легені, серця або біля великих судин, незалежно від ускладнень або порушень функцій органів і систем; стан після політравми органів двох або більше порожнин з помірними порушеннями їх функцій.

За віддаленими наслідками травм, поранень серця, перикарда, оперативного вилучення чужорідних тіл із середостіння, біля великих судин медичний огляд згідно з графами I, II, III проводиться з урахуванням порушення функцій гемодинаміки, зовнішнього дихання тощо відповідно до пунктів "а", "б" чи "в" відповідних статей Розкладу хвороб.

Особи, яким визначена стаття 77-а, визнаються непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

На виконання ухвали суду від 10.01.2018 Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи проведено комісійну судово-медичну експертизу, за висновком якої не можна вважати обґрунтованими висновки госпітальної ВЛК (том 5 а.с. 120-149).

Так, статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачі під час розгляду даної справи категорично заперечували проти висновків експертизи, мотивуючи неврахуванням експертами пояснень до застосування статей Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення до застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби.

З метою повного з'ясування обставин справи судом були допитані експерти та свідок ОСОБА_17 - начальник клініки хірургії Головного військово-медичного клінічного центру.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні 23.01.2019 пояснив, що у 2014 році позивач потрапив в госпіталь. Лікарями було з'ясовано, що в тілі позивача знаходиться уламок біля аорти. За проханням позивача, останнього було переведено в госпіталь Міністерства оборони України, де його прооперували. Після операції, позивач повернувся до госпіталю Держприкордонслужби. Пояснив, що у ОСОБА_1 відкрилась кровотеча, і його знову було направлено на лікування в госпіталь Міністерства оборони України. Звернув увагу, що у позивача був забій нирки. Також, зазначив, що правильно визначив діагноз за статтею 77-а.

Експерт ОСОБА_15 у судовому засіданні 23.01.2019 пояснив, що застосування відповідачем статті 75-в є необґрунтованим. Пояснив, що отриманий ОСОБА_1 струс мозку не мав жодних наслідків. Зазначив, що застосування відповідачем статті 53-б є вірним, позаяк станом на 2015 рік у позивача була виразка шлунку з кровотечією. Поряд з цим, звернув увагу, що виразка не залишила будь-яких функціональних порушень з боку шлунку. Зазначив, що наявність у позивача гнійного висіву не свідчить про ушкодження внутрішніх органів та пояснив, що забій нирки - це порушення структури тканини, який залишає відповідні сліди. Також, підтвердив наявність уламку біля аорти.

Експерт ОСОБА_16 та ОСОБА_14 у судовому засіданні 19.02.2019 пояснили відмінність виразкової хвороби шлунку від виразки та зазначили, що звернули увагу на некоректність формулювання висновків ВЛК. Зазначили, що факт перебування у тілі позивача уламку не свідчить про обов'язкове настання будь-яких клінічних наслідків. Акцентували увагу, що вказаний уламок не травмував органи заочеревного простору, увійшов через м'які тканини і там залишився. Таким чином, відсутня така обов'язкова ознака за статтею 77-а, як травма органів, що розташовані позаочеревинно.

Вивчивши свідоцтво про хворобу від 25.06.2015 № 340/566, затверджене оскаржуваною постановою ЦВЛК, вислухавши пояснення експертів та свідків, суд вважає, що висновок експерта № 1-2018/ц від 28.09.2018 є належним доказом у даній справі та підтверджує неточності у діагнозах, зазначених в свідоцтві про хворобу, та поверхневий підхід ВЛК до встановлення діагнозу без проведення повторного медичного огляду позивача.

При цьому відповідачами не доведено дійсно наявність у ОСОБА_1 травми органів, що розташовані позаочеревинно, яке є ключовим у даному випадку та слугувало підставою для визнання позивача непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки інші статті Розкладу хвороб у свідоцтві про хворобу № 326 від 18.06.2015 та в свідоцтві про хворобу № 340 від 25.06.2015 залишились незмінними.

Крім того, й протокол операції ОСОБА_1 від 01.08.2014, який був надісланий з госпіталя Міністерства оборони України відповідачу, також не містить доказів травми органів, що розташовані позаочеревинно.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлені обставини у сукупності свідчать про необґрунтованість постанови ЦВЛК від 25.06.2015, яким затверджено свідоцтво про хворобу № 340/566 від 25.06.2015, що є підставою для скасування спірного рішення.

У даному випадку позовна вимога позивача про скасування наказу від 26.06.2015 № 555-ОС є похідною від вимоги про скасування постанови ЦВЛК.

Враховуючи, що підставою для звільнення позивача зі служби було свідоцтво про хворобу № 340/566 від 25.06.2015, затверджене постановою ЦВЛК від 25.06.2015, та зважаючи на те, що постанова ЦВЛК визнана судом протиправною та скасована, суд дійшов висновку, що звільнення позивача з військової служби є протиправним.

Таким чином, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.06.2015 № 555-ОС в частині звільнення з військової служби ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ від 26.06.2015 № 557-ОС в частині виключення зі списків особового складу Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1, позаяк останній є похідним від скасованого судом наказу про звільнення зі служби.

Відповідно до пункту 229 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходив військову службу за контрактом, він підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді з дня прийняття рішення про поновлення на військовій службі. У разі поновлення військовослужбовця на військовій службі начальник органу Держприкордонслужби, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує в установленому законодавством порядку питання щодо виплати йому грошового забезпечення та видачі матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення. Зазначений період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку вислуги у військовому званні.

У цьому разі контракт, строк дії якого закінчився під час вимушеного прогулу, продовжується на строк вимушеного прогулу. Новий контракт з цим військовослужбовцем укладається у порядку, визначеному цим Положенням.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді заступника директора департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України з 27.06.2015.

Поряд з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов'язання Державної прикордонної служби України та Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України призначити та провести військово-лікарську комісію щодо ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства України, позаяк остання не узгоджується з повноваженнями адміністративного суду, визначеними статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, порядок призначення та проведення військово-лікарської комісії визначені Положенням № 333.

Крім того, суд вважає, що скасування постанови ЦВЛК та наказів Держприкордонслужби України в частині звільнення позивача та виключення останнього зі списків особового складу, поновлення позивача на посаді є належним способом захисту порушених прав позивача та додаткового захисту у даному випадку не потребують.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України з 27.06.2015 звернути до негайного виконання.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (03083, м. Київ, вул. Ягідна, 58) від 25.06.2015, яким затверджено свідоцтво про хворобу № 340/566 від 25.06.2015.

Визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 00034039) від 26.06.2015 № 555-ОС в частині звільнення з військової служби ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 00034039) від 26.06.2015 № 557-ОС в частині виключення зі списків особового складу Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України з 27.06.2015.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Допустити рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України з 27.06.2015 до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII.)

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.А. Кармазін

Т.О. Скочок

Повний текст рішення складено та підписано 3 квітня 2019 року.