Постановление суда № 80905708, 02.04.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/2358/19

1-кс/221/512/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2019 року м. Волноваха

Слідчий суддя Волноваського районного суду Донецької області Безрук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Бридні О.Л.,

за участю прокурора Гетьмана О.О.,

слідчого Салімова М.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

законного представника ОСОБА_3

розглянув клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019050630000179 від 04.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, студента 3–го курсу Великоанадольського лісотехнічного коледжу, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 -

встановив:

До слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області звернувся слідчий СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4, із клопотанням погодженим прокурором Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовує тим, що 29 березня 2019 року слідчим СВ Волноваського ВП ГУНП України в Донецькій області за погодженням з прокурором Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_5, повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні незаконного придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу на території Волноваського району Донецької області, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності і потрапляння у місця позбавлення волі може приховуватись від органів досудового слідства; незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні, в тому числі на оперативного покупця; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, з підстав наведених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 під час розгляду клопотання просив відмовити у його задоволенні.

Захисник ОСОБА_2 вказав, що підозрюваний ОСОБА_1 є неповнолітнім, навчається на 3 курсі у Великоанадольському коледжі, мешкає з батьками, тому має стійкі соціальні зв’язки, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення – є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно ч. 2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 цього Кодексу.

29 березня 2019 року слідчим СВ Волноваського ВП ГУНП України в Донецькій області за погодженням з прокурором Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_5, повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину підтверджується зокрема: протоколом огляду грошових коштів від 22.03.2019р., речовими доказами, протоколом огляду покупця від 22.03.2019 року, протоколом огляду від 22.03.2019 року, протоколами допитів свідків від 22.03.2019року та 23.03.2019 року, висновком судової експертизи наркотичних засобів від 26.03.2019року, іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років.

Стороною обвинувачення дотримані вимоги розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, свідчать про об’єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому проваджені з метою дотримання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Згідно ст. 177 ч.1 КПК України є наступні ризики відносно підозрюваного ОСОБА_1 який може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду – оскільки підозрюваний ОСОБА_1, неодружений, дітей не має, нерухомого майна не має, підозрюється у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків, що дає можливість останньому не зволікаючи, з метою уникнення кримінальної відповідальності і потрапляння у місця позбавлення волі, приховуватись від органів досудового слідства, не має стабільного заробітку, що може призвести до скоєння останнім нових злочинів ( п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України);

- незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні, в тому числі на оперативного покупця, з метою заставити їх змінити свої покази на його користь ( п.3 ч.1 ст.177 КПК України);

- перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином ( п.4 ч.1 ст.177 КПК України);

- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладені вище обставини, особистість неповнолітнього ОСОБА_1, усі ризики в їх сукупності та взаємозв’язку, слідчий суддя доходить висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі, домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного обов’язків, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов’язків, тому слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено право слідчого судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні лише у трьох випадках:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3)щодо особи,стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України не відноситься до передбачених ч.4 ст.183 КПК України, судом застосовується визначення відповідного розміру застави. Враховуючи наведені норми, суд при обранні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави, передбачений за тяжкий злочин, який суд вважає буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов'язків, враховуючи майновий стан підозрюваного, данні про його особу, обставини справи та встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, який дорівнюватиме сумі в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 76840грн.

Керуючись ст. ст. 32, 131, 132, 176 – 178, 181, 183- 184, 193-194, 196, 202, 369-372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів.

Ухвала слідчого судді діє з 30 березня 2019 року 13.00 години до 27 травня 2019 року 13.00 годин та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах, що становить 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 76840грн., внести визначену суму коштів у національній грошовій одиниці на наступний депозитний рахунок: одержувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області р/р 37311047011792, Банк отримувача Державна служба України, м. Київ, Код банку 820172, Код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 травня 2019 року до 13.00 хв.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 02 квітня 2019 року.

Слідчий суддя

Волноваського районного суду

Донецької області ОСОБА_6