Постановление суда № 80905548, 03.04.2019, Козельщинський районний суд Полтавської області

03.04.2019 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2106/18

Провадження № 1-кп/533/5/19

УХВАЛА

03 квітня 2019 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Оксенюк М. М.,

з участю: прокурора – Грицького С.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_2,

ОСОБА_2 – В.А.,

секретаря судового засідання - Кумаки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина Полтавської області кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018170140000301 від 16.04.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України, -

встановив :

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Клопотання обґрунтоване наявністю існування ризиків, а саме:

-п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 є особою раніше судимою, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

-п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки під час часткового перегляду в судовому засіданні відеозапису, під час проведення обшуку ОСОБА_1 зазначав, що він бажає покарати закупних осіб, крім того згідно дослідженого в судовому засіданні рапорту від 22.08.2018 року, жителі будинку не бажають свідчити стосовно ОСОБА_1, оскільки бояться його, знаючи, що він зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, схильний до вчинення сварок і бійок, має широке коло із наркозалежних осіб;

-п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 маючи непогашену та не зняту судимість за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, обвинувачується у вчиненні ряду злочинів пов’язаних зі збутом та зберіганням наркотичних засобів.

Застосування більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти вищезазначеним ризикам.

Захисники обвинуваченого та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на думку захисників вважають, що стороною обвинувачення не доведено існування деяких вищезазначених ризиків, а також на час розгляду кримінального провадження вже допитані свідки зі сторони обвинувачення та дослідженні письмові докази.

Тяжкість вчинення злочину не є підставою для продовження автоматичного обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, захисники вважають, що до обвинуваченого можливо застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого.

Прокурор заперечував проти обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки на стадії розгляду кримінального провадження в суді, ризики, які зазначені в клопотанні про продовження запобіжного заходу не зменшилися і не зникли, а тому за доцільно лише продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши клопотання прокурора та думку інших учасників судового засідання, встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України вбачається, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

18.10.2018 року до Козельщинського районного суду Полтавської області, після зміни підсудності розгляду кримінального провадження, надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України перебувало на розгляді у судді Козельщинського районного суду Науменко Н. Д., яка вибула із складу суддів Козельщинського районного суду у зв’язку з закінченням повноваження судді.

Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувачений обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України.

Обвинуваченому під час досудового розслідування 23.08.2018 року слідчим суддею Глобинського районного суду Полтавської області обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14 години 05 хвилин 20.10.2018 року.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 19.10.2018 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17.12.2018 року включно.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 12.12.2018 року обвинуваченому продовжений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 09.02.2019 року включно.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 05.02.2019 року обвинуваченому продовжений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 05.04.2019 року включно.

Ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням триманням під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому судам в разі задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою у судовому рішенні необхідно чітко зазначати про наявність іншої підстави або ризику, передбаченого ч.1ст.177 КПК України. Обмеження при розгляді клопотання лише переліком законних (стандартних) підстав для його застосування є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України»).

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Враховуючи зазначені вимоги діючого законодавства, суд вважає, що прокурором недостатньо доведено, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

На даний час ризик переховування від суду за сплином значного часу після вчинення злочину відпав.

Крім цього, по справі за клопотанням прокурора допитані всі свідки. Інші клопотання щодо допиту свідків відсутні.

По справі дослідженні письмові докази.

Отже, вислухавши думку учасників процесу, суд враховує, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає 05.04.2019 року, судовий розгляд справи не закінчено, а ризики, які було встановлені ухвалами слідчого судді та судом під час розгляду справи зменшилися, а тому враховуючи особу обвинуваченого, зокрема те, що останній має постійне місце роботи, суд вважає необхідним змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням обов’язків, а саме: прибувати за викликом прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі свого фактичного місця проживання з 20-00 год. по 06-00 год., без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого фактичного місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331, 369-372 КПК України, суд, –

постановив :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком на 2 місяці з дня винесення ухвали

Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:

- прибувати за викликом прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі свого фактичного місця проживання з 20-00 год. по 06-00 год., без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого фактичного місця проживання.

Попередити ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу до 01.06 2019 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити з-під варти негайно.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Глобинське ВП ГУНП в Полтавській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя