Решение № 80839607, 25.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6507/18

Провадження № 2/500/299/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про скасування рішення та припинення права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2018 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №760 від 28 серпня 1997 року про передачу земельної ділянки площею 310 кв.м. в АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_2 та земельної ділянки площею 244 кв. м. в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 ; припинити за ОСОБА_2 право власті на земельну ділянку площею 310 кв.м. в АДРЕСА_1 , свої вимоги мотивує тим, що житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 03.11.2006 року (11/25 частин) та договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 31.03.2009 року (14/25 частин) належить позивачу. Маючи намір приватизувати земельну ділянку на якій розташований належний йому будинок, він звернувся до Ізмаїльської міської ради. Однак, фахівці відділу земельних ресурсів Ізмаїльської міської ради повідомили про те, що на підставі рішення виконкому Ізмаїльської міської ради №760 від 28 серпня 1997 року, земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд площею 310 кв .м . в АДРЕСА_1 була передана безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 , а земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд площею 244 кв.м. в АДРЕСА_1 була передана безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 , також їм було рекомендовано замовити технічну документацію для видачі державного акту на право приватної власності на землю, у зв`язку з чим реалізувати право на приватизацію земельної ділянки позивач можливості не має.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської областів судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю, вирішення справи зашив на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не надавав, про розгляд справи сповіщався належним чином шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання на веб-порталі судової влади України.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , належить на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 03.11.2006 року (11/25 частин), укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 31.03.2009 року (14/25 частин), укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Крім того, вказане підтверджено довідкою комунального підприємства «Ізмаїльське МБТІ» №1578 виданою 31.10.2018 року.

Зазначені договори не містять будь-яких умов, що обмежують право ОСОБА_1 на земельну ділянку з розташованими на ній будівлями та господарськими спорудами, після набуття права власності на житловий будинок цільове призначення земельної ділянки залишилось без змін.

Також в судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №760 від 28 серпня 1997 року про передано земельну ділянку площею 310 кв.м. в АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_2 та земельну ділянку площею 244 кв.м. в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 , що підтверджено архівною випискою №Г-176 від 20.08.2018 року з рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради.

Згідно довідки наданої Міськрайонним управлінням в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 3005/126-18 від 31.10.2018 року, відсутня інформація щодо права власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , права постійного користування, або других примірників державних актів.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2007 року по справі №2-1341-2007р., за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 244 м.кв, яка розташована в АДРЕСА_1 ; припинено право власності вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не отримували. Відсутність державного акту на право власності на земельну ділянку і неможливість його отримання позбавляє позивача права отримати земельну ділянку у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач являючись власником житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1, позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, на якій він розташований, в зв`язку з тим, що колишнім власником Державний акт на право власності на земельну ділянку не отримано, та в свою чергу наявність рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №760 від 28 серпня 1997 року про передачу земельної ділянки площею 310 кв.м. в м АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_2 та земельної ділянки площею 244 кв. м . в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3, позбавляє позивача права отримати земельну ділянку у власність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 35, 120, 125 Земельного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04056983, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про скасування рішення та припинення права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №760 від 28 серпня 1997 року про передачу земельної ділянки площею 310 кв.м. в АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_2 та земельної ділянки площею 244 кв. м. в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 .

Припинити за ОСОБА_2 право власті на земельну ділянку площею 310 кв.м. в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар