№ 80823921, 21.03.2019, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/443/19

Провадження № 3/617/154/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року суддя Вовчанського районного суду Харківської області Глоба М.М., розглянувши у залі суду у м. Вовчанську справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП № 183118 від 21 березня 2019 року, ОСОБА_1 17 березня 2019 року о 17 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашне насильство психологічного характеру у відношенні співмешканки ОСОБА_2 яке не спричинило тілесних ушкоджень.

Перевіривши матеріали справи, суд критично ставиться до матеріалів, складених старшим дільничним офіцером поліції Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області Письменним Д.О. та направлених на розгляд суду виходячи з наступного.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 року, який набрав чинності з 07.01.2018 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ч.1 ст. 173-2 КУпАП викладена у наступній редакції: «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення».

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається зокрема суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є.

Матеріали по справі не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, так як, у протоколі серії ГП 183118 від 21 березня 2019 року, не зазначено у чому саме воно відображалося.

Крім того, склад вказаного в протоколі правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, вказаний протокол про адміністративне правопорушення слід визнати складеним з порушення вимог ст. 256 КУпАП, в зв'язку з чим його не можна вважати доказом вини ОСОБА_1

Згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерел права.

Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 зазначено, що протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КПАП, повертаються відповідному органу для належного оформлення.

Вказані недоліки заважають своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності із законом, виявленню причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення, запобіганню правопорушенню, вихованню громадянина у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, адміністративний матеріал підлягає поверненню до Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області для належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 277, 278 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 173-2 КУпАП, повернути до Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя -