Решение № 8080388, 24.02.2010, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 22ц-277/10 Головуючий в І-й інстанції Ковтуненко В.В.

Категорія 19,27 Доповідач Карпук А.К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області

в складі головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Здрилюк О.І., Киці С.І.

при секретарі - Савчук О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного Банку/ на даний час Публічного акціонерного товариства/»УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Акціонерного комерційного інноваційного Банку «УкрСиббанк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 2 грудня 2009 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся в суд з вказаним позовом покликаючись на те, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком /далі – АКІБ/ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник прийняв кредит в сумі 50 000 доларів США зі сплатою 9% річних за користування кредитом.

У зв»язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 взятих на себе зобов»язань, утворилась заборгованість по кредиту в сумі 49 412.09 доларів США, за простроченими процентами – 2634.38 доларів США. Крім цього, відповідно до п.7.1 Договору, позивачем нараховано штрафні санкції – 65.91 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, та 785.10 доларів США пені за несвоєчасне повернення процентів.

Оскільки в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов»язань за кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, ОСОБА_4 укладено два самостійні договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов»язались перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов»язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 заборгованість за кредитом в сумі 4 01608.83 грн. та 1730 грн. судових витрат.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 2 грудня 2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь АКІБ «УкрСиббанк» 52 046.47 доларів США заборгованості за кредитним договором, 851 грн. пені, 1730 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального прав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення заборгованості за кредитом та пені солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в сумі, еквівалентній 52 046.47 доларів США.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції до зміни з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 січня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком /далі – АКІБ/ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір № 11282932000 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник прийняв кредит в сумі 50 000 доларів США зі сплатою 9% річних за користування кредитом./а.с.9-13/

11 січня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 11282932000/1, та пунктом 1.1 цього договору передбачено, що поручитель зобов»язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх її зобов»язань, що виникли із Договору про надання споживчого кредиту № 11282932000./а.с.17/

З п.1.1 договору поруки від 11 січня 2008 року 11282932000/2, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 вбачається, що поручитель зобов»язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх її зобов»язань, що виникли із Договору про надання споживчого кредиту № 11282932000./а.с.18/

11 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту №11282932000 від 11 січня 2008 року відповідно до умов якого було внесено зміни до п.1.2.2 Договору , внаслідок чого позичальник зобов»язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 600.00 доларів США замість раніше встановлених 445, а також збільшена процентна ставка за користування кредитом з 9% на 13,5 річних /а.с.9,56/.

Як ствердив в судовому засіданні представник «УкрСиббанку», Додаткова угода до Договору про надання споживчого кредиту укладена без згоди поручителів, з поручителями ОСОБА_4, ОСОБА_5 не укладалися додаткові угоди про внесення змін до договорів поруки.

Відповідно до вимог ч. І ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Встановивши, що внаслідок укладення Додаткової угоди до Договору про надання споживчого кредиту збільшено розмір процентів за користування кредитом, а отже і збільшено обсяг відповідальності поручителя, та на таку зміну основного зобов»язання, забезпеченого порукою, поручителі ОСОБА_4, ОСОБА_5 своєї згоди не давали, суд відповідно до положень ч.1 ст.559 ЦК України дійшов вірного висновку, що порука припинилася, тому сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню лише з боржника за основним зобов»язанням – відповідача ОСОБА_2

Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості за неповернутим кредитом і прострочених процентах в іноземній валюті, суд першої інстанції порушив вимоги ст.192 ЦК України, згідно з якими законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.

З матеріалів справи вбачається, що сума неповернутого кредиту становить 49 412.09 дол., прострочених процентів – 2 634.38 дол., всього 52 046.47 дол., пені – 851.01 грн./а.с.3, 6.7,8/

Тому, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за неповернутим кредитом і прострочених процентах в сумі, еквівалентній 52046.47 доларів США, визначеній в грошовій одиниці України – гривня, а її розмір обчислюється виходячи з офіційного курсу долара США, встановленому Національним банком України станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції - 2 грудня 2009 року.

На вказану дату офіційний курс долара становив: 100 доларів США – 798 грн.92 копійки, тому розмір заборгованості за неповернутим кредитом та прострочених процентах обчислюється: 798.92 х 52 046.47/100= 415809.66 грн.

Так як заборгованість за неповернутим кредитом і прострочених процентах, а також пеня за несвоєчасне повернення кредиту і пеня за несвоєчасне повернення процентів є заборгованістю за кредитним договором, загальна сума заборгованості становить 416 660.67 грн. /415 809.66 неповернутого кредиту та прострочених процентів + 851.01 грн. пені/

З наведених підстав рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором слід змінити.

Викласти друге речення резолютивної частини рішення в такій редакції:» Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку /на даний час Публічного акціонерного товариства/ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 416 660.67 гривень на рахунок № 29092000003204, МФО 351005, код ЄДРПОУ – 09807750»

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Покликання апелянта на те, що п. п. 1.3.1.,1.3.2., ч.1 п.9.2 кредитного договору передбачено право банку на зміну розміру процентної ставки в сторону збільшення, а в пункті 1.2 договорів поруки сторони ствердили, що поручителям добре відомі всі умови Основного договору, тому, поручителі зобов»язались відповідати як за існуючими зобов»язаннями, так і за тими, що можуть виникнути в майбутньому є помилковим, оскільки за змістом ч.1 ст. 559 ЦК України, для покладення відповідальності на поручителя в разі зміни основного зобов»язання, забезпеченого порукою, банк зобов»язаний одержати згоду поручителя. У зв»язку з тим, що АКІБ «УкрСиббанк», як кредитор, цих вимог не додержався, порука припиняється,- тобто, кредитор не має права вимагати, а боржник не має обов»язку виконувати.

Вказівка в п.1.1 договорів поруки від 11 січня 2008 року про відповідальність поручителів за невиконання зобов»язань, що виникають із Договору не тільки в теперішній час, а й тих, що можуть виникнути в майбутньому, не має правового значення, оскільки всупереч теорії цивільного права, позбавляє чіткої визначеності істотної умови договору – його предмета.

Крім цього, згідно чинним законодавством України, порукою може забезпечуватися лише дійсна вимога, а не та, що можливо з»явиться в майбутньому. Отже, договорами поруки від 11 січня 2008 року забезпечені ті вимоги, які випливали із кредитного договору № 11282932000 в редакції від 11 січня 2008 року.

Апелянт помилково стверджує, що підстави припинення зобов»язань передбачені нормами ст. 598 ЦК України, оскільки крім загальних підстав припинення зобов»язань, ст. 559 ЦК України, як спеціальною нормою права, що підлягає застосуванню до правовідносин, що виникають із договору поруки, чітко визначено коло тих юридичних фактів, які припиняють поруку, та до таких відноситься факт зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, що має місце в даному випадку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 304, 307,309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного інноваційного Банку/на даний час Публічного акціонерного товариства/ «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 2 грудня 2009 року в даній справі в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором змінити.

Викласти друге речення резолютивної частини рішення в такій редакції: Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку /на даний час Публічного акціонерного товариства/ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 416 660.67 гривень на рахунок № 29092000003204, МФО 351005, код ЄДРПОУ – 09807750.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

Судді