Решение № 80771021, 26.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7567/18

Провадження № 2/638/1393/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого – судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Кириллової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, В.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення щомісячної адресної допомоги, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми надмір отриманих коштів у результаті подвійної виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.10.2016р. відповідач звернулась до ОСОБА_3 із заявою про взяття її на облік, як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, у зв’язку із чим їй була видана довідка № НОМЕР_1. 16.11.2016 року ОСОБА_4 звернулась з відповідною заявою до уповноваженого банку: установи банку ТВБВ №10020/0160 філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» та надала пакет документів, необхідних для призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам. Зазначену заяву та пакет документів від ОСОБА_4 позивач отримав від філії АТ «Ощадбанку» 16.11.2016 року та відповідно до рішення ОСОБА_3 від 03.04.2017 року їй призначена допомога на період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. у розмірі 884 грн. щомісячно. Крім того, 20.01.2016 року позивачем отримано від філії АТ «Ощадбанк» ще одну заяву від 16.11.2016 року та пакет документів ОСОБА_4 про призначення їй щомісячної адресної допомоги. Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 03.02.2017 року їй призначена допомога на період 16.11.2016 року по 15.05.2017 року у розмірі 884 грн. щомісячно. При проведенні перевірки правильності призначення та виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, виявлено, що ОСОБА_3 двічі призначена адресна допомога уповноваженому представнику сім`ї ОСОБА_4 на період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р., за заявами від 16.11.2016р., які ОСОБА_4 двічі надала до уповноваженого банку, а банк в свою чергу передав їх ОСОБА_3. Таким чином, ОСОБА_4 двічі отримала адресну щомісячну допомогу за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. та не повідомила про це ОСОБА_3. Після виявлення факту подання недостовірної інформації та не повідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, позивачем 24.05.2017 року прийнято рішення про припинення виплати допомоги та була вирахувана сума надмір отриманих коштів у результаті подвійної виплати, яка склала 5289,74 грн., за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. Не зважаючи не те, що позивачем були направлені повідомлення про необхідність повернення надмір отриманої допомоги від 06.06.2017р. та 25.05.2018р., відповідачем не було добровільно повернуто зазначену суму. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 5289,74 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що співробітники УПСЗН повідомили, що первинна заява про призначення допомоги відсутня та запропонували звернутися до банку, в який подавалась первинна заява, оскільки банком вона до УПСЗН не передавалась. Співробітники банку перевірили в журналі реєстрації подану відповідачем заяву та знайшли її копію, яку в подальшому знову направили на адресу позивача. Співробітники позивача повідомили, що заява втрачена та необхідно написати ще одну заяву до банку, що відповідач і зробила. На підставі викладеного просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв’язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району ХМР із заявою про взяття її на облік, як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, у зав’язку із чим їй була видана довідка №6326019844 (а.с.7).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно до ст.4 цього ж Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені у частині 1 цього Закону на момент їх виникнення.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі Порядок).

Суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосовувати положення Порядку в редакції, чинній на момент призначення та виплати грошової допомоги відповідачу (в редакції від 18 грудня 2015 року).

Відповідно до Порядку внутрішньо переміщені особи мають право на щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно п.3 цього Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачуються одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі – уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) – 884 гривні на одну особу (члена сім`ї); для працездатних осіб – 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2400 гривень.

Відповідно до п.5 цього Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. У заяві зазначаються відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, у тому числі про наявність у будь-кого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно п.3-1 Постанови КМУ від 01.10.2014 №505 визначено публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» уповноваженим банком, який відкриває та обслуговує поточні рахунки, на які зараховується грошова допомога, а також який приймає документи, необхідні для призначення грошової допомоги у разі відкриття поточного рахунка (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо виплата грошової допомоги раніше не здійснювалась через установи уповноваженого банку).

16.11.2016 року ОСОБА_4 звернулась з відповідною заявою до уповноваженого банку: установи банку ТВБВ №10020/0160 філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», та надала пакет документів, необхідних для призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам. У зазначеній заяві також вказала, що у разі виникнення обставин, які можуть вплинути на отримання допомоги, зобов’язується інформувати ОСОБА_3 у триденний строк про такі обставини (а.с.6,8).

16.11.2016 року зазначену заяву та пакет документів було отримано позивачем. На підставі рішення ОСОБА_3 від 03.04.2017 року ОСОБА_4 призначена допомога за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. у розмірі 884 грн. щомісячно (а.с.13)

20.01.2016 року позивачем отримано від філії АТ «Ощадбанк» заяву від 16.11.2016 року та пакет документів ОСОБА_4 про призначення їй щомісячної адресної допомоги, у зв’язку із чим ОСОБА_3 рішенням від 03.02.2017 року призначено допомогу за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. у розмірі 884 грн.

При проведенні перевірки правильності призначення та виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, виявлено, що ОСОБА_3 двічі призначена адресна допомога уповноваженому представнику сім`ї ОСОБА_4 на період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. за заявами від 16.11.2016р. Таким чином, ОСОБА_4 двічі надала до уповноваженого банку, а банк передав два однакових пакети документів та дві однакових заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3. Зважаючи на вищевикладене, відповідач отримала двічі щомісячну адресну допомогу.

Після виявлення факту подання недостовірної інформації та не повідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення допомоги, ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району ХМР, 24.05.2017 року винесене рішення про припинення допомоги (а.с. 14,15), та була підрахована сума надмір отриманих відповідачем коштів у результаті подвійної виплати, яка склала 5289,74 грн. за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. (а.с.5).

06.06.2017р. та 25.05.2018р. ОСОБА_4 були направлені повідомлення про необхідність повернення надмір отриманої допомоги (а.с.16,17).

Відповідно до п.11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

На час звернення позивача із позовною заявою, ОСОБА_4 суму надмір отриманих коштів у добровільному порядку не повернула, у зв’язку із чим позивач був змушений звернутись до суду із позовом.

За вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення надміру нарахованих грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з ОСОБА_4 на користь УПСЗН адміністрації Шевченківського району ХМР підлягають стягненню у розмірі 5286,74 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, в силу названих процесуальних вимог закону, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 1762,00 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 81, 141, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення щомісячної адресної допомоги – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради надміру нарахованих грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5289 (п’ять тисяч двісті вісімдесят дев’ять) гривень 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 26.03.2019 року.

Сторони:

позивач ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, ЄДРПОУ 03196593, м.Харків, пр.Науки буд.17-а, р/р 35219092042876, банк ДКСУ в м.Київ, МФО 820172;

відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_2, м.Харків, ОСОБА_5 буд.3А.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк