Решение № 8077044, 02.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10                                                                                           Справа№ 8/2

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.,

при секретарі Габаковській Х.В.

за позовною заявою прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Львівскладмаш”, м.Львів

про стягнення 35050,75 грн.                                                   

за участю представників:

прокурор: Клак Ю.Г.. –пом. пр-ра Шевченківського р-ну

від позивача: Станько М.М. - представник

від відповідача : не з'явився

Відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України прокурору та представнику позивача було роз’яснено право відводу судді, а також процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено прокурором Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” до Відкритого акціонерного товариства „Львівскладмаш” про стягнення 35050,75 грн. заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 02.02.2010 р. Цією ж ухвалою зобов’язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 24 про надання послуг з транспортування природного газу від 01.01.2009 р., відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу, а відповідач зобов’язався оплатити послуги з транспортування. Однак, відповідач оплату надані послуги з транспортування в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованісь в розмірі 27016,41 грн.

Відповідач присутності повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв’язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача сторін, суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” та Відкритим акціонерним товариством „Львівскладмаш” укладено договір №24 про надання послуг з транспортування природного газу від 01.01.2009 р.,№ 24 про надання послуг з транспортування природного газу від 01.01.2009 р., відповідно до умов якого, позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу, а відповідач –оплачувати надані послуги згідно з умовами договору.

Позивач, належним чином виконував умови договору, надавав відповідачу послуги з транспортування природного газу протягом січня 2009 року включно. Факт надання згаданих послуг та отримання їх відповідачем підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2009 р.

Відповідно до п.7.1 договору № 24 плата за надання послуг здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок позивача в наступному порядку:

- 100% від запланованих для транспортування послуг місячних обсягів за 5 днів до початку місяця;

- остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Проте, відповідач своїх договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 27016,41 грн.

Невиконання відповідачем пункту 7.1. вважається односторонньою відмовою від даного договору. Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.8.4. за односторонню відмову від умов договору, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми прогнозованих обсягів транспортування природного газу у поточному місяці. Нараховані відповідачем 10 відсотків штрафу не підлягають стягненню, оскільки в розрахунку позивача не вказано за який поточний місяць такі нараховані, інакше нарахування не відповідає вимогам п.2.1 договору. Тому в частині стягнення 343,58 грн. штрафу позов необхідно залишити без розгляду.

Крім того, відповідно до п.8.3. вказаного договору за порушення строків виконання грошових зобов’язань відповідач повинен сплатити позивачу, окрім заборгованості з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання грошових зобов’язань позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 5160,86 грн., втрат від інфляції в розмірі 1916,13 грн., 3% річних в розмірі 613,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, 3% річних, втрат від інфляції та пені обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівскладмаш” (79000, м.Львів, вул.Городоцька, 355/3; код ЄДРПОУ 05539502, р/р 260032600562 у відділенні № 3 філії ЗАТ ПУМБ, МФО 385350) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” (79039, м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039; р/р 260098080 у ВАТ „Раййфайзен Банк Аваль” м.Івано-Франківськ, МФО 336462) 27’016,41 грн. - основного боргу, 1’916,13 грн. - втрат від інфляції, 613,77 грн. - 3% річних, 5’160,86 грн. - пені.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівскладмаш” (79000, м.Львів, вул.Городоцька, 355/3; код ЄДРПОУ 05539502) в доход Державного бюджету України 347,07 грн. державного мита та 233,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 343,58 грн. - 10 % штрафу позов залишити без розгляду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя