Решение № 8076831, 11.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10                                                                                           Справа№ 30/235

за позовом: ТзОВ „ МТІ”, м. Київ

до відповідача: ТзОВ „Компанія Пріоритет”, м. Львів

про стягнення 117 083, 98 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – н/з

від відповідача –н/з

Суть спору:

Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „МТІ”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Пріоритет”, м. Львів про стягнення 117 083, 98 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.01.2010 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 21.01.2010р.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні 21.01.2010р. позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити, вимоги ухвали суду виконав.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив.

Подана позивачем заява про забезпечення позову, судом до уваги не приймається, оскільки позивачем не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару від 26.01.2009р. № 204326/74/09.

Згідно умов вищевказаного договору позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 105690,54, що підтверджується видатковою накладною №333051 від 09.06.2009р. та довіреністю на отримання товару (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.8.1 договору, відповідач зобов”язувався здійснювати оплату не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата не здійснена, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 105690,54 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.9.4 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 11393,44 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 692 ЦК України, ст.ст.179,193, 216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ Компанія Пріоритет” м.Львів, вул. Політехнічна, 7/1 (п/р 26002010457801 у ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, код ЄДРПОУ 32483258) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МТІ” м.Київ, бульвар Л.Українки,4 (п/р 26001001318446 у ЗАТ „ ОТП Банк”, м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 13669756)- 105690,54 грн. основного боргу, 11393,44 грн. пені, 1170,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя