Постановление суда № 80726432, 05.02.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/1155/17к

Провадження № 1кп/201/219/2019

УХВАЛА

05 лютого 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., суддів Гончаренко В.М. і ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання Кириченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016040440002929 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 289 КК України, -

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 289 КК України,

В підготовчому судовому засіданні приймали участь:

прокурор Данильченко В.В.

представник потерпілого ОСОБА_4

обвинувачені ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

представник особи відносно якої розглядається питання

про скасування арешту ОСОБА_6

перекладач ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

На адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Приват-таксі» в якому директор просить скасувати арешт та повернути ТОВ «Приват-таксі» автомобіль НОМЕР_1, який належить ТОВ «Приват-Таксі» на праві власності, так як кримінальне провадження триває занадто довго, слідчим суддею накладено арешт на автомобіль, який належить заявникові та на який не може бути звернуто стягнення чи який не підлягає конфіскації.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на те, що автомобіль визнано речовим доказом, який підлягає зберіганню до завершення кримінального провадження.

Захисник обвинувачених залишила це питання на розсуд суду, а обвинувачені не заперечували проти задоволення клопотання ТОВ «Приват-Таксі».

Заслухавши учасників та дослідивши документи, які стосуються вказаного автомобіля, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.

Як вбачається з обвинувального акту, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України в ході якого було використано автомобіль НОМЕР_1.

При цьому в обвинувальному акті відсутні данні, які б свідчили, що власник автомобіля знав про намір використати його в злочинних цілях.

08.12.2016 було проведено обшук у вказаному автомобілі в результаті якого сам автомобіль вилучено до Дніпровського ВП ДВП ГУ НП у Дніпропетровській області (т. 1 а.с. 50), а також в автомобілі вилучені ключі від нього.

В ході затримання ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 93) у останнього було вилучено свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля, згідно якого власником автомобіля є ТОВ «Приват-Таксі».

Постановами слідчого від 09.12.2016 (т. 1 а.с. 56, 63) автомобіль НОМЕР_1, ключі від нього та свідоцтво про його реєстрацію вказаного автомобіля визнано речовими доказами. Ані з постанов слідчого, ані з інших матеріалів справи не вбачається місцезнаходження автомобіля і ключів від нього.

Також в матеріалах справи, в опечатаному конверті (т. 1 а.с. 58), на якому зазначено, що в ньому знаходиться свідоцтво про реєстрацію автомобіля та посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3, знаходиться свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_1 та відсутнє посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3

В ході досудового слідства арешт на ці речі та документи накладено не було.

Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Частиною 1 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що автомобіль ВАЗ 21099 та ключі від нього було вилучено в ході обшуку цього автомобіля, а свідоцтво про реєстрацію вилучено в ході затримання ОСОБА_3, однак під час досудового слідства та судового розгляду на це майно та речі не накладено арешт, то сторона обвинувачення зобов’язана була виконати вимоги ч. 1 ст. 100 КПК України та повернути автомобіль, ключі і документи володільцю, яким являється ТОВ «Приват-Таксі», чого зроблено не було.

Таким чином, заява ТОВ «Приват-Таксі» підлягає задоволенню в частині повернення автомобіля, ключів та свідоцтва.

В частині скасування арешту на вказані речі та документи заява ТОВ «Приват-Таксі» задоволена бути не може в зв’язку з відсутністю даних про те, що арешт на ці речі накладався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ТОВ «Приват-Таксі» про скасування арешту на майно та його повернення задовольнити частково.

Повернути представнику ТОВ «Приват-таксі» технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2.

Зобов’язати прокурора Данильченко В.В. повернути представнику ТОВ «Приват-таксі» автомобіль НОМЕР_2 та ключі від автомобіля в кількості 2 шт з брелоком у зв’язці.

Повний текст ухвали буде оголошено 06.02.2018 о 14-00 годин.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко

Судді В.М. Гончаренко

ОСОБА_1