Решение № 80708317, 28.12.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4683/18

2/310/2127/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2) до Бердянської міської ради (представник ОСОБА_3) про встановлення факту, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бердянської міської ради з позовом про встановлення факту, визнання права власності, у якому зазначив, що житловий будинок № 11 по вул. Ганни Добросердової (раніше вул. Бєлінського) належав на праві власності ОСОБА_4 16.06.1964 року ОСОБА_4 1/2 частину будинку, яка була конкретно визначена, подарував своєму сину – ОСОБА_5 Після цього будинок фактично було поділено на дві квартири з окремим входом для кожної. У квартирі №1 мешкала сім’я ОСОБА_6, а в квартирі №2 - сім’я ОСОБА_5 23.11.1981 року ОСОБА_4 помер. Єдиним спадкоємцем за законом на час відкриття спадщини був його син - ОСОБА_5, який фактично прийняв спадщину відповідно до ст. 529 ЦК України (1963 року). 27.03.2009 року помер ОСОБА_5 Після його смерті спадщину у вигляді 1/2 частини житлового будинку № 11 по вул. вул. Ганни Добросердової (Бєлінського) в м. Бердянську прийняли та оформили на своє ім’я в порядку спадкування по заповіту сини спадкодавця: ОСОБА_7 та ОСОБА_1. 05.01.2017 року помер ОСОБА_7, спадщину після смерті якого прийняв його брат ОСОБА_1 Таким чином, сукупна частка, належна позивачу у праві власності на домоволодіння № 11 по вул. Бєлінського в м. Бердянську складає 1/2 частку. У зв’язку з тим, що його батько фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, але не оформив її належним чином, то вважається, що після його смерті відкрилася спадщина на цілий будинок і саме він як єдиний спадкоємець, який прийняв частину спадкового майна у вигляді 1/3 частини вважається прийнявши спадкове майно в цілому. Постановою нотаріуса Бердянської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.05.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_8, померлого 27.03.2009 року, на підставі того, що не надано правовстановлюючий документ, а саме договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідчений Бердянською державною нотаріальною конторою Запорізької області 15.10.1951 року, а також не підтверджено факт прийняття спадщини ОСОБА_5 У зв’язку з цим просив встановити факт прийняття ОСОБА_8 спадщини у вигляді 1/2 частини житлового будинку №11 по вул. Ганни Добросердової (Белінського) в м. Бердянську Запорізької області після смерті його батька ОСОБА_4, померлого 23.11.1981 року. Визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку № 11 по вул. Ганни Добросердової (Белінського) в місті Бердянську Запорізької області в порядку спадкування за законом, після смерті батька, ОСОБА_8, померлого 27.03.2009 року.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 13.06.1951 року (а.с. 35-36) ОСОБА_4 набув право власності на будинок № 11 в Колонії, 12 лінія.

Згідно з договором дарування від 16.07.1964 року, посвідченим нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 3460, ОСОБА_4 подарував 1/2 частину житлового будинку №11 по вул. Бєлінського в м. Бердянську Пройчеву ОСОБА_9. У договорі зазначено, що ця 1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_4 на підставі договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельної ділянкою від 13.06.1951 року, посвідченого нотаріально в нотаріальній конторі м. Бердянська 15.10.1951 року по реєстру №7356, зареєстрованого в інвентарбюро м. Бердянська 27/Х-1951 рік (а.с. 19-20).

Згідно свідоцтва про смерть І-ЖС №453500 від 24.11.1981 року, виданого відділом РАГС Бердянського міськвиконкому Запорізької області, ОСОБА_4 помер 23.11.1981 року, про що зроблено запис № 1077 (а.с. 9).

Як вбачається із архівного витягу запису про народження за 1924 рік, наданого Державним архівом Запорізької області, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_8 (а.с. 28). А відповідно до свідоцтва про народження VI-УР № 358754 батьком ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_8 (а.с. 12).

Згідно із свідоцтвом про смерть І-ЖС № 133334 від 28.03.2009 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_5 помер 27.03.2009 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 454 (а.с. 10),

Відповідно до інформації, наданої Бердянською державною нотаріальною конторою, після смерті 27.03.2009 року ОСОБА_8 була заведена спадкова справа № 508/2009. З заявами про прийняття спадщини звернулись сини померлого: ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с. 54).

Згідно із свідоцтвом про смерть І-ЖС № 380285 від 10.01.2017 року, виданого Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_7 помер 05.01.2017 року, про що складено актовий запис № 73 (а.с. 11).

15 травня 2018 року державним нотаріусом ОСОБА_10 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії згідно з якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті 27 березня 2009 року його батька гр. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 на частку житлового будинку 11, що знаходиться в м. Бердянську Запорізької області по вулиці Ганни Добросердової, належну померлому 23 листопада 1981 року ОСОБА_4, спадкоємцем якого був син гр. ОСОБА_5. Підставою відмови зазначено те, що спадкова справа після смерті 23 листопада 1981 року ОСОБА_4 не заводилась, факт прийняття спадщини ОСОБА_8 встановити немає можливості, а також відсутність оригіналу договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою на ім’я ОСОБА_4 (а.с. 13).

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК Української РСР 1963 року (які діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (якщо спадщина відкрилася до 01 січня 2004 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст. ст. 529-531 ЦК УРСР до 01 січня 2004 року).

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.п. 2,23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спащину вимоги про визнання права на спадщуни судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Поясненнями свідків ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 встановлено, що після відкриття спадщини ОСОБА_5, як єдиний спадкоємець вступив у фактичне управління спадковим майном шляхом утримання житлового будинку №11 по вул. Ганни Добросердової, у тому числі квартирою №1, яка складає 1/2 частину будинку та належала ОСОБА_4, тобто прийняв спадщину на підставі ст. 549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до заповіту від 14.10.2008 року ОСОБА_5 заповів все своє майно: 2/3 частки – ОСОБА_1, 1/3 частку – ОСОБА_7 (а.с. 56).

Згідно із інформацією КП з технічної інвентаризації Бердянської міської ради № 233 від 13.06.2017 року, право власності на житловий будинок № 11 по вул. Ганни Добросердової зареєстровано на 1/3 частину за ОСОБА_1, на 1/6 частину за ОСОБА_7, на Ѕ частину за ОСОБА_4 (а.с. 18).

У зв’язку з встановленням факту прийняття ОСОБА_5 1\2 частини будинку, до ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, повинна була перейти ще 1/3 частина будинку, а до ОСОБА_1 – 1/6.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.2018 року до ОСОБА_1 перейшло право власності на 1/6 частину будинку 11 по вул. Ганни Добросердової в м. Бердянську (а.с. 14)

Статтею 1276 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщини, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Позивач позбавлений можливості у позасудовому порядку захистити своє право, тому суд приходить до висновку, що вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку № 11 по вул. Ганни Добросердової (вул. Бєлінського) в місті Бердянську є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259,263-265,273,354,355 ЦПК України,ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 1223, 1276 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ вул. Ганни Добросердової,11) до Бердянської міської ради (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20525153, яке знаходиться за адресою: 31118, Запорізька область, м. Бердянськ пл. Єдності,2) про встановлення факту, визнання права власності задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття ОСОБА_8 спадщини у вигляді 1/2 частини житлового будинку №11 по вул. Ганни Добросердової (Белінського) у м. Бердянську Запорізької області після смерті його батька ОСОБА_4, який помер 23.11.1981 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку №11 по вул. Ганни Добросердової (Белінського) у м. Бердянську Запорізької області після смерті його батька ОСОБА_8, який помер 27.03.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя