Решение № 80619295, 14.03.2019, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року місто Чернігів

Справа №751/7681/18

Провадження№2/751/263/19

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Дасюк Н.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідачі – Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2

третя особа - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області

представник позивача – ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4

представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області – Глазова – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про визнання рішення незаконним, скасування державної реєстрації права власності та скасування свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 виклад позиції позивача та відповідача

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23106909, від 23.07.2015 року, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7; скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Текстильників, буд.17/43, кв. 63, за ОСОБА_2, номер запису 10531392, здійсненого на підставі вищезазначеного рішення; скасування свідоцтва про право власності на 1/2 частину вказаної квартири, серія та номер:41135407, виданого 23.07.2015 року Реєстраційною службою Чернігівського міського управління ОСОБА_2 (а.с.2-6).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 1995 році за договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_2 та ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1/43 у м. Чернігові. Вказує, що вона набула право власності на квартиру з моменту її передачі, але не звернулася за реєстрацією договору. Однак, ОСОБА_2, порушуючи законодавство, звернувся з заявою про реєстрацію права власності на 1/2 частину вищевказаної квартири, що вже йому не належала. Державний реєстратор ОСОБА_7, в порушення ст..ст.22, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснила реєстрацію права власності на 1/2 частину вказаної квартири за відповідачем ОСОБА_2 лише на підставі ксерокопії правовстановлюючого документа.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, просив відмовити повністю (а.с.81-84). Зазначив, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як позовні вимоги стосуються лише реєстраційних дій реєстратора. У позовній заяві позивач не висуває вимог до відповідача ОСОБА_2 Крім того, зазначив, що право власності на 1/2 частину квартири він здобув 28.11.1995 року, до продажу квартири позивачу, а також отримав і свідоцтво про право власності на житло, оригінал якого знаходиться в БТІ. У зв’язку з тим, що свій оригінал він втратив, тому звернувся до реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції із заявою про видачу свідоцтва про право власності на заміну втраченого. Отже, реєстрація в новому реєстрі була здійснена на підставі нового свідоцтва , а не на підставі копії старого свідоцтва 1995 року, як зазначає позивач. Вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі ст. 255 ЦПК України, так як позивач вже зверталась з тим самим предметом та з тих самих підстав до відповідачів.

Відповідач - Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, подав до суду відзив (а.с.67-69), у якому зазначив, що управління не є тим суб'єктом, який порушив оскаржувані права позивача. Зазначив, що відповідно до покладених до нього завдань, згідно рішення Чернігівської міської ради від 28.01.2016 року №3/VII-19, з березня 2016 року забезпечує виконання повноважень суб'єкта державної реєстрації прав та їх обтяжень. Оскаржувані рішення були винесені державним реєстратором реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7, але даний державний реєстратор у трудових відносинах з Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради не перебував.

Третя особа - Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, у встановлений строк подала пояснення на позовну заяву (а.с.35-39), відповідно до яких було звернуто увагу, що Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції України та не має статусу окремої юридичної особи. Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань не має повноважень щодо проведення державної реєстрації прав. Отже, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області не вчиняло будь-яких дій або бездіяльності відносно позивача, заявлені вимоги не відносяться до компетенції Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, оскільки не має у своєму штаті реєстраторів та доступу до Державного реєстру прав.

ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи, пояснення учасників справи в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року відкрито провадження по вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Протокольною ухвалою суду від 13.12.2018 року визнано явку позивача обов'язковою та зобов'язано представника позивача надати в судове засідання оригінал договору купівлі - продажу від 01.12.1995 року, у звязку з чим розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про витребування із матеріалів кримінального провадження оригінал договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1/43 у м. Чернігові.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві. Також, у відповідності до статті 43 ЦПК України, позивач надала письмові пояснення (а.с.111-112), у яких додатково пояснила, що в матеріалах, які надавались відповідачами та третьою особою взагалі відсутні будь-які докази підтвердження звернення ОСОБА_10 з заявою про видачу саме дублікату правовстановлюючого документа. Всупереч вимогам законодавства, реєстратор прийняв копію документа завірену Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації, а не як того вимагало законодавство, органом місцевого самоврядування, що видав документ. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності, а не його дублікат. Звернула увагу на те, що реєстрація здійснена 07.07.2015 року, а рішення про реєстрацію датується 23.07.2018 року, що є грубим порушенням нормативно - правових актів.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову відповідно до відзиву на позовну заяву (а.с.81-84).

Представник третьої особи - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача - Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, просив розглянути справу у відсутність представника, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

У відповідності до положень ст.223 ЦПК України суд визнав можливим проводити розгляду справи у відсутність представника відповідача.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Як вбачається із копії свідоцтва про право власності від 23 листопада 1995 року №930, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1/43 у м. Чернігові. Право власності зареєстровано в Чернігівському МБТІ у реєстрову книгу за №12-4702 (а.с.86).

01 грудня 1995 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованому в реєстрі за №2202, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 продали ОСОБА_1 однокімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.150-153).

23 липня 2015 року Реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_2, замість втраченого свідоцтва про право власності від 28 листопада 1995 року, видане свідоцтво про право власності на 1/2 частину вищевказаної квартири, індексний номер – 41135407. Вказане свідоцтво видане на підставі посвідченої Чернігівським МБТІ копії свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Новозаводської районної Ради народних депутатів м. Чернігова 28 листопада 1995 року та зареєстрованого в Чернігівському МБТІ №124702 (а.с.87).

23 липня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7 проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1/43 в м. Чернігові, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23106909 від 23.07.2015 року. Підставою виникнення права власності визначено свідоцтво про право власності, серія та номер 41135407 видане 23.07.2015, видавник: Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції (а.с.155-156).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 1995 року державна реєстрація спірної квартири позивачкою здійснена не була.

В липня 2017 року позивач зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1/43 у м. Чернігові (справа №751/4237/17).

Згідно рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2017 року, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Приватного нотаріуса ОСОБА_14, Державного нотаріуса ОСОБА_15 про визнання незаконними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу квартири, визнання дій незаконними та визнання права власності на квартиру – задоволено частково: визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 квітня 2017 року, видане ОСОБА_12 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 державним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу ОСОБА_15, реєстраційний №1-392; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, який був укладений 07 липня 2017 року між ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_13, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу ОСОБА_14, реєстраційний №628. В решті вимог відмовлено (а.с.85).

Отже, рішенням суду позивачці відмовлено у визнанні права власності на спірну квартиру.

Також, в березні 2018 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом, в якому просила визнати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23106909 від 23 липня 2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7, незаконним та визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: 41135407, видане Реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції 23 липня 2015 року (справа №751/1838/18).

Однак, згідно постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 21 вересня 2018 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання рішення незаконним та визнання свідоцтва про право власності недійсним – змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання рішення незаконним та визнання свідоцтва про право власності недійсним – скасовано та закрито провадження у справі в цій частині (а.с.9-11).

Згідно листа Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 18.12.2018 року вбачається, що видати дублікат договору купівлі - продажу від 01.12.1995 року ОСОБА_1 не має можливості, так як оригінал договору вилучений СВ Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області (а.с.116), що також підтверджується листом Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області від 06.02.2019 року (а.с.133).

Згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 28 січня 2016 року №3/VII-19 суб'єктом державної реєстрації прав визначено Управління адміністративних послуг міської ради (а.с.71,72).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Статтею 227 ЦК УРСР (1963 року), який діяв на час виникнення вказаних правовідносин, визначено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Таким чином, законом передбачалась обов'язкова нотаріальна форма договору відчуження житлового будинку (квартири), наслідком недодержання якої є його недійсність та його подальша реєстрація органами місцевого самоврядування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.

У разі утворення центру надання адміністративних послуг як постійно діючого робочого органу для здійснення матеріально-технічного та організаційного забезпечення діяльності центру надання адміністративних послуг у структурі відповідної міської ради, міської, районної державної адміністрації утворюється відповідний структурний підрозділ (виконавчий орган), на який покладаються керівництво та відповідальність за організацію діяльності такого центру (стаття 12 Закону України «Про адміністративні послуги»).

Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради відповідно до покладених на нього завдань, згідно рішенням Чернігівської міської ради від 28 січня 2016 року №3/VII-19, забезпечує виконання повноважень суб'єкта державної реєстрації прав та їх обтяжень.

На час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора діяв Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на 07.07.2015 року та «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. за № 868.

Відповідно до п.48 вказаного Порядку для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник подає органові державної реєстрації прав: 1) завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа; 2) оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).

За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа. У свідоцтві зазначається серія, номер, назва, дата видачі та суб’єкт, який здійснив видачу втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний реєстратор Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7 видала свідоцтво про право власності на підставі копії правовстановлюючого документу свідоцтва на право власності на житло від 28.11.1995 року виданого Виконавчим комітетом Новозаводської районної Ради народних депутатів, що відповідало вимогам пункту 48 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. за № 868.

Також, відсутні будь-які рішення про визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.07.2015 року.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову в частині скасування свідоцтва про право власності на 1/2 частину вказаної квартири, серія та номер:41135407, виданого 23.07.2015 року Реєстраційною службою Чернігівського міського управління ОСОБА_2.

Правовий аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що державний реєстратор є спеціальним суб'єктом, на який покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав та здійснення інших повноважень, передбачених законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Право власності позивача на спірну квартиру ніким в судовому порядку не оспорюється, договір купівлі-продажу спірної квартири від 01 грудня 1995 року дійсний та відсутня будь-яка інформація щодо визнання його недійсним. Позивачка не позбавлена права на звернення до відповідних установ для отримання дублікату договору купівлі-продажу від 01 грудня 1995 року замість втраченого оригіналу.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату.

Позивач та її представник не надали суду доказів щодо звернення до органів державної реєстрації прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності позивача на квартиру АДРЕСА_4, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.1995 року, та отримання відмови в такій реєстрації з боку органів державної реєстрації.

Отже, вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності можуть бути підставою для звернення до суду з позовом лише у разі відмови внести зміни про скасування державної реєстрації прав.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника, викладені у відзиві, щодо закриття провадження у справі на підставі ст..255 ЦПК України з огляду на наступне.

У своїй Постанові від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 ОСОБА_16 Верховного Суду зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про визнання рішення незаконним, скасування державної реєстрації права власності та скасування свідоцтва про право власності – відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 19.03.2019 року.

Позивач - – ОСОБА_1 (місце проживання: 14000, АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач - Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Рокосовського, буд. 20-а, ЄРДПОУ 21680000)

Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: 16500, Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Південна, буд. 11, РНОКПП НОМЕР_2)

Третя особа - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 43, ЄРДПОУ 34924518)

Суддя Н. В. Маслюк