Постановление суда № 80494880, 15.03.2019, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/7485/18

Провадження №2-з/751/4/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Яременко І. В.

при секретарі Клименко К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просить: стягнути солідарно з відповідачів на його користь безпідставно отримані грошові кошти (аванс) в сумі 5000 доларів США, що еквівалентно 141 050 грн. на день подачі позову.

Ухвалою судді від 13.11.2018 року було відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

14.03.2019 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення заявленого позову шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1 та шляхом заборони приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 здійснювати будь-які нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Вимоги про забезпечення позову обґрунтовує тим, що за заявою ОСОБА_4 приватним нотаріусом ОСОБА_5 була відкрита спадкова справа після смерті її матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. До спадщини входить однокімнатна квартира АДРЕСА_2. Позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 має наміри в один день отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру і в цей же день продати квартиру, але на сьогоднішній день свідоцтво про право на спадщину приватним нотаріусом не видано. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову надасть відповідачам можливість відчужити власне майно, що може ускладнити виконання рішення суду в подальшому, або неможливо буд взагалі ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та обмежити права позивача на ефективний судовий захист.

За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Забезпечення позову допускається якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, зокрема: накладення арешту на майно можливе лише в межах суми стягнення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Так, метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження і реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого рішення, що повністю узгоджується з положеннями п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб, суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги: чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів правам та охоронюваним законом інтересам осіб, що не є учасниками даного процесу.

Виходячи з наведеного та зі змісту п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, суд вважає, що позивачем не наведено вмотивованого обґрунтування, що саме ці види заходу забезпечення позову необхідно вжити, та що невжиття таких заходів ускладнить або унеможливить виконання рішення суду. Також позивачем не надано доказів про те чи є відповідачі на даний час власниками майна, на яке позивач просить накласти арешт; крім того, дана квартира не є предметом заявленого позову, і позивачем не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказані заходи забезпечення позову; не доведено в чому існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду і чи є вона реальною.

З обставин, викладених в заяві, суд не знаходить підстав для прийняття рішення про забезпечення позову відповідно до ст.151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151-153, 293 ЦПК України, враховуючи роз'яснення постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Яременко