Постановление суда № 80462020, 13.03.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/1781/19

н\п 1-кс/490/1426/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., за участю секретаря Ліщука Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області Олейнікової О.В. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 клопотанням про накладення арешту на вилучені під час проведеного 02.03.2019 року обшуку квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2, речі, а саме: мобільний телефон марки “Ergo”, мобільний телефон марки “Nokia H95”, мобільний телефон марки “Samsung Duos”, мобільний телефон марки “Meizu”, дві сім-карти “Лайф”, одну сім-карту “МТС”, одну сім-карту “Київстар”, три упакування для сім-карт.

В обґрунтування клопотання вказала, що в провадженні cлідчого управління ГУ НП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12017150030002152 від 03.06.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у липні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали у невстановленої в ході досудового розслідування особи психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, загальною масою не менш ніж 0,0312 г, та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований масою не менше ніж 0,1073 г, які стали зберігати в невстановленому в ході досудового розслідування місці, з метою подальшою збуту.

27.07.2018 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, о 16 год. 52 хв. незаконно збули ОСОБА_4, шляхом закладання вищевказаних наркотичних засобів та психотропних речовин за адресами: м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 46, 1-й під'їзд та м. Миколаїв, перехрестя вул. ОСОБА_5 та просп. Центральний у вищевказаних розмірах, отримавши від незаконного збуту грошові кошти в загальній сумі 470 грн., які ОСОБА_4 перерахував на вказаний ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розрахунковий рахунок. Придбану за вищевказаних обставин психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою не менше 0,0312 г, та особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою не менше 0,1073 г, ОСОБА_4 добровільно видав працівникам правоохоронних органів.

Згідно висновку експерта №1168 від 21.08.2018 року надана на експертизу речовина містить в своєму складі амфетамін, обіг якого обмежено, який відноситься до психотропної речовини, масою 0,0312 г, та надана на експертизу речовина містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою не менше 0,1073 г.

02.03.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

02.03.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.03.2019 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки “Ergo”, мобільний телефон марки “Nokia H95”, мобільний телефон марки “Samsung Duos”, мобільний телефон марки “Meizu”, дві сім-карти “Лайф”, одну сім-карту “МТС”, одну сім-карту “Київстар”, три упакування для сім-карт.

Накладення арешту на вищевказані речі необхідно з метою їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

В судове засідання слідчий не з’явилась, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій вказала, що клопотання підтримує в повному обсязі, зазначені у ньому речі належать підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_2

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням того, що під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2 було виявлено та вилучено мобільні телефони та сім-картки, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження та проведення необхідних експертних досліджень, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на вилучені під час проведеного 02.03.2019 року обшуку квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2, речі, а саме: мобільний телефон марки “Ergo”, мобільний телефон марки “Nokia H95”, мобільний телефон марки “Samsung Duos”, мобільний телефон марки “Meizu”, дві сім-карти “Лайф”, одну сім-карту “МТС”, одну сім-карту “Київстар”, три упакування для сім-карт.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН