Решение № 80452124, 14.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/120/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 23.06.2018 №0005121303, №0005131303, №0005141303 та №0005151303.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Кабінет Міністрів України ніколи не утворював такого центрального органу виконавчої влади, як Державна фіскальна служба України, а отже, з огляду на це, на думку позивача, не може існувати і територіальних органів такої служби. Таким чином, на переконання позивача, Головне управління ДФС у Кіровоградській області не є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, передбаченого ст.41.2 Податкового Кодексу України, який утворено Кабінетом Міністрів України у порядку Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" і Закону України "Про Кабінет Міністр України" та не має повноваження контролюючого органу, в тому числі і повноважень щодо складання будь-яких актів, передбачених Податковим кодексом України. Крім того, зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.06.2018 №0005121303, №000513130, №0005141303 та №0005151303 складені від імені Головного управління ДФС у Кіровоградській області печатка якого повинна бути з символами держави, зокрема, Великим Державним Гербом України. При цьому, стверджував, що на печатці відповідача відсутній державний символ України. Зазначені підстави, на переконання позивача, прямо вказують на те, що у відповідача відсутні законні підстави для стягнення грошових коштів, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 23.06.2018 №0005121303, №0005131303, №0005141303 та №0005151303.

Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.35-36), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що Головне управління ДФС у Кіровоградській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, передбаченого п.41.1 ст.41 Податкового Кодексу України, зокрема, ДФС України. Також, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень, оскільки позивачем не задекларовано отриманий дохід від здійснення підприємницької діяльності в сумі 8315,00 грн., в тому числі за 2016 рік - 7940,00 грн., за 2017 рік - 375,00 грн.. Також, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. “а” п.176.1 ст.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України, що полягало у ненаданні ФОП ОСОБА_1 до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. Крім того, зазначав, що платником не подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2016, 2017 роки, чим порушено вимоги пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177 Податкового Кодексу України. У зв’язку з чим відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не прибули, подавши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.28, 64).

З урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.02.2001р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області, 14.01.2019 припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що свідчить витяг з ЄДР (а.с.67-68), та з 05.02.2001 року перебував на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області 23 червня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005131303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1870,88 грн., у т.ч. за податковими зобов’язаннями - 1496,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 374,18 грн. (а.с.9),

- №0005141303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 155,92 грн., у т.ч. за податковими зобов’язаннями - 124,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31,19 грн. (а.с.10),

- №0005121303, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. (а.с.8),

- №0005151303, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн. (а.с.11).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 14.09.2018 №14059/Ш/99-99-11-02-01-14 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 – без задоволення (а.с.6-7).

Так, суд не приймає до уваги та вважає безпідставними посилання позивача на те, що Головне управління ДФС у Кіровоградській області не є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, передбаченого п.41.2 ст.41 Податкового Кодексу України, який утворено Кабінетом Міністрів України у порядку Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" і Закону України "Про Кабінет Міністр України" та не має повноваження контролюючого органу, в тому числі і, повноважень щодо складання будь-яких актів, передбачених Податковим кодексом України, з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Розмежування повноважень і функціональних обов’язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 (далі - Положення) Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно п.7 Положення ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Перелік територіальних органів Державної фіскальної служби визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», в якому наведено, в тому числі, Головне управління ДФС у Кіровоградській області.

Згідно відомостей, зазначених у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2019 №1005104032, 15.09.2014 міською радою міста Кропивницького зареєстровано Головне управління ДФС у Кіровоградській області, шляхом заснування юридичної особи, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи №14441020000009486 (а.с.65-66). Згідно даного витягу Головне управління ДФС у Кіровоградській області є органом державної влади.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" №755-IV від 15.05.2003 (далі – Закон №755-IV) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно п.7 ч.1 ст.1 Закону №755-IV Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи;

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч.1 ст.7 Закону №755-IV).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.10 Закону №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження факту створення та реєстрації, у встановленому законодавством порядку, органу державної влади - Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 31.05.2018 №428/11-28-13-03/ЕВ396539 (а.с.40-52), який складено за результатами здійснення 31.05.2018 уповноваженими посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області, на підставі наказу від 16.05.2018 №826, документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з міською ветеринарною лікарнею в м.Олександрії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

В даному акті перевірки посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177 ПК України, що полягало у неподанні позивачем податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2016 та 2017 роки;

- п.177.2 ст.177 ПК України - не задекларовано отриманий дохід у сумі 8315,00 грн., в тому числі за 2016 рік - 7940,00 грн., за 2017 рік - 375,00 грн.;

- пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX “Інші перехідні положення” ПК України - занижено податкове зобов'язання з військового збору в сумі 124,73 грн. в тому числі за 2016 рік - 119,10 грн., за 2017 рік - 5,63 грн.;

- пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 та п.44.3 ст.44, 85.2 ст.85 ПК України - ненадання посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать та пов'язані з предметом перевірки.

Відповідно до п.177.11 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Згідно пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Перевіркою встановлено, що позивачем податкові декларації за 2016-2017 роки до контролюючого органу не подані, чим порушені вимоги пп.49.18.5 п.49.18 ст.49. п.177.11 ст.177 ПК України.

У відповідності до п.177.10 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Згідно пп.16.1.2-16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

Відповідно до п.п.44.1, 44.3 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В порушення зазначених норм, ОСОБА_1 Книга обліку доходів і витрат на перевірку надана не була.

Пунктом 177.2 статті 177 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пп.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПК України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Перевіркою достовірності декларування оподатковуваного доходу встановлено, що позивачем не задекларовано отриманий дохід від здійснення підприємницької діяльності в сумі 8315 грн., у т.ч. за 2016 рік – 7940, 2017 – 375 грн. (а.с.54-55) Так, міською ветеринарною лікарнею в м.Олександрії надано належним чином завірені копії документів, зокрема угода про поставку товарів, надання послуг від 16.12.2016 №1; накладна на реалізацію медичних халатів від 16.12.2016 №001 на суму 7940 грн.; рахунок від 16.12.2016 №001 на суму 7940 грн.; платіжне доручення №320 від 19.12.2016 на суму 7940 грн.; товарний чек №39 від 04.06.2017 на суму 375 грн. (а.с.56-63).

Крім того, пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст. 162 ПК України.

Порушення позивачем наведених норм зафіксовано у акті перевірки та не спростовуються позивачем у письмових поясненнях, викладених в позовній заяві, та не надано будь-яких доказів на відсутність вказаних порушень. Тому, суд погоджується з висновком відповідача щодо наявності в діях позивача порушень пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177, п.177.2 ст.177, пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX “Інші перехідні положення”, пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 та п.44.3 ст.44, 85.2 ст.85 ПК України, що підтверджується актом від 31.05.2018 №428/11-28-13-03/ЕВ396539.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

З оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вбачається, що вони адресовані Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, підписані в.о. начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області та скріплені печаткою відповідача.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган згідно з податковим та іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.58.1, 58.2 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області до позивача штрафних (фінансових) санкцій, збільшення грошових зобов’язань та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.06.2018 №0005131303, №0005141303, №0005121303, №0005151303 у відповідності до норм чинного законодавства України.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (28008, АДРЕСА_1, паспорт серія ЕВ 396539) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ: 39393501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2