№ 80451621, 13.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3647/19

Провадження № 3/520/1674/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2019 року суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі Цвігун А.В., за участю прокурора Зайкова Д.Б., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, з вищою освітою, одружену, не працюючу, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією не притягувалася, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-6 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді секретаря судових засідань Одеського окружного адміністративного суду, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону), не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Прокурор в судовому засіданні вказав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому просив визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні такого правопорушення та притягнути її до встановленої законом відповідальності.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала, долучила письмові пояснення та зазначила, що в її діях відсутній умисел, намір та корисливий мотив на вчинення такого правопорушення, оскільки в щорічній декларації за 2017 рік вона набутий нею об`єкт нерухомості задекларувала. Крім того, зазначила, що перевірка стосовно неї проводилась виключно працівниками ДЗЕ Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення відносно неї. При цьому, в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно неї, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше. З урахуванням того, що ДЗЕ НП України не відноситься до суб`єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суб`єктів декларування, всі отримані докази є недопустимими. З огляду на викладене, враховуючи відсутність в її діях умислу на вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи складення адміністративного протоколу не уповноваженим суб`єктом, провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП остання просила закрити за відсутністю в її діях складу такого правопорушення. При цьому на запитання суду ОСОБА_1 повідомила, що вона ознайомлювалася під підпис з попередженнями та обмеженнями Закону.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, наказом Одеського окружного адміністративного суду №177-К від 01.11.2013 року, ОСОБА_1 призначено на посаду державного службовця, а 08.04.2014 наказом №48-К переведено на посаду секретаря судових засідань Одеського окружного адміністративного суду. Посада Гречаної Ю.Г. відноситься до посад категорії «В» державної служби та їй присвоєно 9 ранг державного службовця. Присягу державного службовця ОСОБА_1 склала 01.11.2013 року.

Згідно п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, посада секретаря судових засідань Одеського окружного адміністративного суду віднесена до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на державного службовця.

Згідно із частиною другою статті 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр) та оприлюднюється на офіційному сайті НАЗК.

Відповідно до пункту 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 959/29089, суб`єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного порядку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування подається через електронну мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Пунктом 4 передбачено, що інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, ОСОБА_1 як суб`єкт декларування має у обов`язковому, визначеному законом порядку, подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та виконувати додаткові заходи фінансового контролю, передбачені ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, ОСОБА_1 порушено вимоги фінансового контролю, а саме не подано повідомлення про суттєві зміни у майновому стані від отриманого майна, що перевищує 50 мінімальних прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, а саме від придбання у власність майна у вигляді майнових прав на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 під номером АДРЕСА_4 29, вартістю 945 488 гривень, відповідно до договору №10/3/29 купівлі-продажу майнових прав від 27.07.2017 року, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень.

Факт набуття ОСОБА_1 вказаного майна підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а також договором купівлі-продажу майнових прав №10/3/29 від 27.07.2017 року.

В ході судового розгляду, поважних причин для не подання ОСОБА_1 до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані встановлено не було.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме: не повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується: відомостями з Реєстру, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , запитом до Одеського окружного адміністративного суду, відповіддю на запит з Одеського окружного адміністративного суду, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, копією договору купівлі-продажу майнових прав від 27.07.2017 року та іншими зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення в сукупності, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

В частині доводів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про відсутність у неї умислу та наміру на вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП суд зазначає наступне.

Так, суб`єктивна сторона корупційного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, як це визначено ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, незалежно від ознак суб`єктивної сторони, є адміністративним правопорушенням з формальним складом, при цьому обов`язковою складовою складу даного правопорушення є існування об`єктивної сторони, тобто протиправного діяння.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, з встановленими Законом України «Про запобігання корупції» вимогами та обмеженнями вона була ознайомлена, що також підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.01.2019 року, а отже остання усвідомлювала про обов`язок повідомляти у десятиденний термін про суттєві зміни у своєму майновому стані НАЗК.

Саме через ознайомлення з такими обмеженнями, доводи про те, що законодавство є новим, суперечливим, не може бути розтлумачено на користь особи, а доводи про те, що вона не мала наміру приховати майно, оскільки сама зазначила про нього в щорічній декларації, за таких ознак об`єктивної сторони складу правопорушення, правового значення не мають.

Відтак, доводи сторони захисту про відсутність умислу та наміру у ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП не можуть вважати судом обґрунтованими, та, таким чином, свідчити про відсутність вказаного складу адміністративного правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не знала про необхідність у десятиденний строк подавати повідомлення до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані не заслуговують на увагу суду, оскільки незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

В частині доводів ОСОБА_1 щодо неналежності суб`єкта, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно неї, так як працівники УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ не уповноважені виявляти такі правопорушення та проводити по ним перевірку, суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією за статтями 172-4 – 172-9 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, пунктом 6 Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право:

- одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

- користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами.

Відповідно ж до Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Голови Національної поліції України №81 від 07 листопада 2015 року, працівники вказаного Департаменту уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а повноваження щодо здійснення перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб`єктів декларування, працівниками Департаменту захисту економіки Національної поліції України випливають із загальних завдань цього Департаменту, визначених у Положенні, в т.ч. і щодо боротьби з корупцією та хабарництвом і протидії корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов`язаних з корупцію, задля чого у Положенні визначені функції Департаменту, а також права працівників Департаменту.

З урахуванням викладеного, твердження ОСОБА_1 про наявність повноважень на здійснення перевірки декларацій та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб`єктів декларування виключно у працівників структурного підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції є необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення оформлені належним суб`єктом, докази набуті законним шляхом, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАПЮ, в повній мірі доведена.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги обставини скоєння правопорушення, особу винної, наявність на її утриманні малолітньої дитини, суд приходить до переконання, що призначення найменшого стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 172-6 КпАП України, буде справедливим та достатнім для покарання порушниці за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння нею правопорушень у майбутньому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 172-6, 251, 279, 280, 283, 284 КпАП України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 (тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Федулеєва Ю. О.