Приговор № 80450069, 14.03.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/273/19

Провадження № 1-КП/758/22/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2019 року Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Зубця Ю.Г.,

з участю секретаря - Іванюк І.О.,

прокурора - Бабошиної Ю.В.,

захисника - Корнієнка Д.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №12018100070004869 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, працюючого столяром - станочником СК «ЮКА», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

21 грудня 2018 року близько 17 год. 30 хв., ОСОБА_2 перебував за адресою: м.Київ, вул.Світлицького, 23, в приміщенні магазину «АТБ», який належить ТОВ «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ 30487219), де побачив вітрину з продажу рибних продуктів та в цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: однієї банки ікри «Ікра 100 г «Камчадал» лососева зерниста з/б» об'ємом 100 гр., які належить ТОВ «АТБ-маркет», вартість якої становить 192 грн. 66 коп. без ПДВ.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до вітрини з продажу рибних продуктів, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав наступні речі: «Ікра 100 г «Камчадал» лососева зерниста з/б» об'ємом 100 гр., в кількості 1 шт., вартістю 192 грн. 66 коп. без ПДВ за одну одиницю. Викрадене майно ОСОБА_4 поклав до штанів, в які був вдягнений.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 направився до касової зони, де пройшов через каси без сплати за вказаний товар та направився до виходу з приміщення магазину «АТБ», тобто виконав усі дії, які вважав за необхідні для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий працівниками охорони магазину «АТБ».

28 грудня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №7 м.Києва Бабошиною Юлією Вікторівною та ОСОБА_2, у порядку передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор Бабошина Ю.В. та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного. Обвинувачений ОСОБА_2 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинений злочин, а саме за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

В угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до положень ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Вимогами ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає встановленим в судовому засіданні, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме коли він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити укладену 28 грудня 2018 року угоду про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №7 м.Києва Бабошиною Ю.В. та ОСОБА_2

Визнати виним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покаранняу виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речовий доказ по справі: «Ікра 100 г «Камчадал» лососева зерниста з/б» об'ємом 100 гр., який передано на зберігання магазину «АТБ» - залишити у користуванні власника.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя: Ю.Г. Зубець