Постановление суда № 80449804, 25.02.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5148/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Сліпець К.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ТОВ «КВАРТАЛ 5» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року в рамках кримінального провадження №42018100000000834,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Ярук А.І. в інтересах ТОВ «КВАРТАЛ 5» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року в кримінальному провадженні №42018100000000834, а саме з грошових коштів ТОВ «Квартал 5» (38926278) на рахунках №26046055101249, №26005055115339, №26004055124503, №26004055121391, №26006055121173, №26006055119721, №26006000713213, №26004055108132, №26054055103176, в банківській установі АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 300001 адреса реєстрації: м. Київ вул. Грушевського, 1Д) або ТЕРНОПІЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 338783, адреса реєстрації: м. Тернопіль вул. Степана Бандери, 38; м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30).

В судовому засіданні представник ТОВ «КВАРТАЛ 5» клопотання підтримав, просив задовольнити. Прокурор в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018100000000834 від 10.09.2018, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Квартал 5» (38926278) на рахунках №26046055101249, №26005055115339, №26004055124503, №26004055121391, №26006055121173, №26006055119721, №26006000713213, №26004055108132, №26054055103176, в банківській установі АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 300001 адреса реєстрації: м. Київ вул. Грушевського, 1Д) або ТЕРНОПІЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 338783, адреса реєстрації: м. Тернопіль вул. Степана Бандери, 38; м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті. Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи з викладеного, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, в зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання ТОВ «КВАРТАЛ 5» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року в рамках кримінального провадження №42018100000000834 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.12.2018 року (справа №757/62066/18-к) у кримінальному провадженні №42018100000000834 на грошові кошти ТОВ «Квартал 5» (38926278) на рахунках №26046055101249, №26005055115339, №26004055124503, №26004055121391, №26006055121173, №26006055119721, №26006000713213, №26004055108132, №26054055103176, в банківській установі АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 300001 адреса реєстрації: м. Київ вул. Грушевського, 1Д) або ТЕРНОПІЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 338783, адреса реєстрації: м. Тернопіль вул. Степана Бандери, 38; м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаних юридичних осіб, крім виплат обов'язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.