Постановление суда № 80432214, 13.03.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1634/18

Провадження № 2/326/32/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого-судді Чапланової О.М.,

при секретарі Бородай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Полтава-банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.2-8). Свої вимоги мотивувало тим, що 27 квітня 2011 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 20, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 250 000,00 грн. строком на 60 місяців з 27 квітня 2011 року по 27 квітня 2016 року зі сплатою 20,5 % річних на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно п. 2.2. кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом видачі готівкових коштів з каси банку після безготівкового перерахування кредитних коштів з позикового рахунка на поточний (картковий) рахунок позичальника.

Відповідно до п. 5.1.1. кредитного договору банк зобов’язаний на умовах цього договору відкрити позичальнику поточний рахунок № 2620-9-95321 і позичковий рахунок № 2233-9-475 та надати позичальнику кредит, зазначений в п. 1.1. цього договору в порядку, передбаченому п. 2.2. даного договору.

Банк виконав свої зобов’язання та надав позичальнику кредит у розмірі 250 000, 00 грн.

Згідно п. 1.2. кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється наступним шляхом: позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до договору, але у будь-якому випадку не пізніше 25 числа кожного місяця. Якщо строк погашення кредиту припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, то строком повернення кредиту вважається наступний робочий (банківський день); нарахування процентів за користування кредитом проводиться банком щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця; сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником щомісячно в період з моменту нарахування по останній робочий (банківський день) кожного місяця.

Свої зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконав, кредит у строки, передбачені кредитним договором не повернув.

Станом на 25.10.2018 року у зв’язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору стягненню на користь банку підлягає, у тому числі, прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 14 169, 28 грн., з яких за: жовтень 2015 року – 1933,36 грн., листопад 2015 року – 2133,37 грн., грудень 2015 року – 2064,55 грн., січень 2016 року – 1970,70 грн., лютий 2016 року – 2132,40 грн., березень 2016 року – 1995,11 грн., квітень 2016 року – 1939,25 грн., 26 квітня 2016 року – 0,54 грн.

Станом на 25.10.2018 року заборгованість по кредитному договору № 20 від 27 квітня 2011 року ОСОБА_2 не сплачена.

Позичальником не повернута заборгованість за тілом кредиту у розмірі 122 530, 17 грн.

Відповідно до розрахунку 3% річних за користування грошовими коштами за позовною заявою АТ «Полтава-банк» до ОСОБА_2, на суму боргу за тілом кредиту 122 530, 17 грн., дата початку нарахування 27.04.2016 року, дата закінчення нарахування 25.10.2018 року, сума 3% річних за користування грошовими коштами за період з 27.04.2016 року по 25.10.2018 року складає 9177,86 грн.

Відповідно до розрахунку інфляційних збитків на суму боргу за тілом кредиту 122 530, 17 грн.,

дата початку нарахування 27.04.2016 року, дата закінчення нарахування 25.10.2018 року, сума інфляційних збитків за період з 27.04.2016 року по 25.10.2018 року складає 32 629,74 грн.

Також банк має право на отримання від позичальника процентів від суми кредиту, визначеної на рівні облікової ставки Національного банку України, після настання кінцевої дати повернення кредиту.

Відповідно до розрахунку відсотків за користування грошовими коштами за позовною заявою АТ «Полтава-банк» до ОСОБА_2, на суму боргу за тілом кредиту 122 530, 17 грн., дата початку нарахування 27.04.2016 року, дата закінчення нарахування 25.10.2018 року, сума відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України за користування грошовими коштами за період з 27.04.2016 року по 25.10.2018 року складає 46357,27 грн.

Посилаючись на порушення норм закону та умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору, позивач просив стягнути з відповідача на його користь за кредитним договором № 20 від 27.04.2011 року: прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 14 169,28 гривень, з яких за: жовтень 2015 року - 1 933,36 гривень; листопад 2015 року – 2 133,37 гривень; грудень 2015 року - 2 064,55 гривень; січень 2016 року - 1 970,70 гривень; лютий 2016 року - 2 132,40 гривень; березень 2016 року - 1 995,11 гривень; квітень 2016 року - 1 939,25 гривень; 26 квітня 2016 року - 0,54 гривень; суму відсотків на рівні облікової ставки НБУ за користування грошовими коштами за період з 27.04.2016 року по 25.10.2018 року у розмірі 46 357,27 гривень; суму 3% річних за користування грошовими коштами за період з 27.04.2016 року по 25.10.2018 року у розмірі 9 177,86 гривень; суму інфляційних збитків за період з 27.04.2016 року по 25.10.2018 року у розмірі 32 629,74 гривень та судові витрати.

05 березня 2019 року до суду від представника позивача АТ «Полтава-банк» - ОСОБА_3, надійшла письмова заява, в якій зазначено про відмову позивача від позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач, посилаючись на те, що у зв’язку із досягненням домовленості з ОСОБА_2 про порядок врегулювання заборгованості у позасудовому порядку, що наслідки прийняття відмови від позову йому відомі, просить прийняти відмову позивача від позову, закрити провадження у даній справі та вирішити питання про повернення на користь позивача 50 відсотків сплаченого за подання до суду позову судового збору.

13 березня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, надійшла письмова заява, в якій вона зазначила, що не заперечує проти прийняття відмови АТ «Полтава-банк» від позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання просила провести за її відсутності та за відсутності відповідача.

Суд вважає можливим проведення судового засідання за відсутності представника позивача, відповідача, його представника та без технічної фіксації.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно з п. 4 ч. 1 та ч.2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З огляду на те, що позивач відмовився від позову у зв’язку із врегулюванням спору у добровільному порядку та вказана відмова не суперечить вимогам закону і не порушує права чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню. Необхідно прийняти відмову позивача від позову і провадження у справі закрити.

Роз’яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджено наданим позивачем платіжним дорученням (а.с.1).

Враховуючи, що позивач відмовився від позову, підстав для неприйняття цієї відмови судом не встановлено, з державного бюджету позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову, що становить 881 грн. 00 коп.

Керуючись: п.1 ч.2 ст. 49, ч.ч.1-2 ст. 64, ч.1 ст. 142, ч.ч.1-3 ст. 206, п. 4 ч. 1, ч.2 ст. 255, ч.2 ст. 256, ст.ст. 258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 товариства «Полтава-банк» від позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Роз’яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у Приморському районі Запорізької області, код ЄДРПОУ 37917236, що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Банкова, буд. 105, повернути ОСОБА_1 товариству «Полтава-банк», місцезнаходження: 36000, вул. Пилипа Орлика,40-а, м. Полтава, р/р № 2909 6 410 в АТ «Полтава-банк» м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 09807595, з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 1762 грн. 00 коп., який сплачено ним при поданні позову за платіжним дорученням № 22 від 25.10.2018 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах даної цивільної справи (одержувач УК у Примор.р-ні/Примор.р-н/22030101, Код 37917236, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП); Код Банку 899998, КРЕДИТ рах. №31218206008276, призначення платежу *;101;09807595; Судовий збір, за позовом АТ «Полтава-банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; Приморський районний суд Запорізької області, що складає 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис ОСОБА_5

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

13.03.2019