Постановление суда № 80422826, 13.03.2019, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №726/2106/18

Провадження №2/718/75/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАНИ

13.03.2019 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Державший Ощадний банк України» звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі заяви ОСОБА_1 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 20.02.2017 року відповідачу видана платіжна картка зі встановленим кредитним лімітом в сумі 1500 гривень на умовах сплати 30% річних за користуванням кредитними коштами та 40% річних за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (овердрафт). Станом на 10.04.2018р. виникла заборгованість по вказаному договору в сумі 1727,11 гривень, з яких: 1470,78грн. – основна заборгованість, 216,42грн. – проценти за користування кредитом (строкові), 9,35грн. – пеня за прострочену заборгованість, 26,00грн. – комісія за розрахунково-касове обслуговування, 2,44грн. – сума інфляційних втрат, 0,97грн. – 3% річних на суму простроченого кредиту, які просив стягнути з відповідача.

Представник позивача у поданій 25.02.2019 року письмовій заяву заявлених позовних вимог не підтримав у зв’язку із сплатою відповідачем боргу після проявлення позову, відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що борг ним сплачений, також заперечував проти стягнення з нього судового збору, що вбачається із змісту відзиву на позов.

Відповідно до ч.2 ст.49 ЦПК України крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Суд розцінює заяву позивача як відмову від позову в частині стягнення з відповідача боргу, що є предметом позову, з підстав задоволення таких вимог відповідачем після звернення до суду із позовом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Як передбачено ч.3 ст.142 ЦУПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки позивач не підтримує своїх позовних вимог у зв`язку із задоволенням їх відповідачем після пред’явлення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 гривні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 142, 206, 255, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1, 01.06.1995р.н., ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії – Головне управляння по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 09322277, 01001, м.Київ, вул. Володимирська, 27) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складання.

Учасник справи, якому не було вручено ухвалу удень її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя: