Решение № 80419607, 28.02.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1127/18

Номер провадження 2/541/32/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 лютого 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5,

розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Друга миргородська державна нотаріальна контора та ОСОБА_5,

установив:

25 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.

На підтвердження позовних вимог посилається на те, що 09 березня 2009 року помер ОСОБА_6. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, зокрема на господарські будівлі, що розташовані за адресою: вул. Центральна, 18, с. Шахворостівка Миргородського району, що належали матері спадкодавця – ОСОБА_7, яка померла 27 вересня 2008 року.

ОСОБА_6 за життя склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно заповів ОСОБА_1.

У встановленому законом порядку позивач звернувся до нотаріуса, на що йому надано лист-роз’яснення, згідно з яким, зважаючи на те, що на земельній ділянці відсутні конструктивні елементи житлового будинку, на господарські споруди без житлового будинку свідоцтво про право на спадщину не видається. Так, за життя ОСОБА_7 набула у встановленому законом порядку право власності на житловий будинок, однак, у 2007 році вказаний будинок було зруйновано внаслідок пожежі. ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті своєї матері – ОСОБА_7, однак не оформив її.

ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на господарські будівлі, а саме: сарай «Б», убиральню «В», що знаходяться за адресою: вул. Центральна, 18, с. Шахворостівка Миргородського району в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_6, померлого 09 березня 2009 року.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

10 липня 2018 року зарито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року до участі залучено ОСОБА_5, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що земельна ділянка по вулиці Центральній (Леніна), №18 села Шахворостівка Миргородського району Полтавської області знаходилась в запасі сільської ради. На пленарному засіданні одинадцятої сесії 7 скликання від 20.04.2017 рішенням №16 був наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд із земель запасу комунальної власності площею 0,25 га, яка розташована в селі Шахворостівка по вул. Центральній, 18, Миргородського району Полтавської області, громадянину ОСОБА_5.

Коли ОСОБА_1 дізнався про надання дозволу на земельну ділянку по вул. Центральній, 18 в с. Шахворостівка Раку О. М., він звернувся з письмовою заявою до сесії сільської ради про надання в оренду земельної ділянки, яка належала ОСОБА_7, жительці села Шахворостівка, мотивуючи тим, що її син ОСОБА_6 зробив на нього заповіт і він є прямим спадкоємцем всього майна, але не земельної ділянки, так як вона не була приватизована, яке на момент смерті належало ОСОБА_6, а отже і його матері ОСОБА_7.

При розгляді заяви ОСОБА_1 було з’ясовано, що на момент смерті 27.09.2008 ОСОБА_7 проживала, була зареєстрована та була головою двору по вул. Центральній (Леніна), 8 в с. Шахворостівка. Через 5 місяців 9 березня 2009 року помер її син ОСОБА_6 і ОСОБА_1 вступив у спадщину по заповіту ОСОБА_6 В спадщину позивач отримав два паї (загальною площею 5,44га) та будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вул. Центральній (Леніна), 8 в с. Шахворостівка, також ОСОБА_1 Рішенням 28 сесії п’ятого скликання Шахворостівської сільської ради від 31 серпня 2010 року у зв'язку з успадкуванням будинку в с. Шахворостівка вул. Центральна (Леніна), 8 був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки, яка знаходилась в користуванні померлого ОСОБА_6, загальною площею 0,32 га, з них для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та 0,007 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с. Шахворостівка по вул. Центральна (Леніна), 8 та надати відповідну технічну документацію із землеустрою після її виготовлення для затвердження та прийняття відповідного рішення сесії сільської ради.

Отже, ОСОБА_1 успадкував все майно, яке належало ОСОБА_6 як спадкоємцю майна своєї матері ОСОБА_7 в с. Шахворостівка по вул. Центральна, 8, де вона проживала на момент своєї смерті. Щоб не оформляти документи із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки під житловим будинком по вул. Центральна (Леніна) 8 с. Шахворостівка, а приватизувати дану земельну ділянку він не мав права так як він використав своє право на приватизацію землі, він подарував будинок і господарські будівлі своєму племіннику ОСОБА_8, про що в погосподарській книзі зроблено відповідний запис, який і використав своє право на приватизацію земельної ділянки яка знаходиться в с. Шахворостівка, вул. Центральна, 8 і приватизував земельні ділянки як для обслуговування жилого будинку, так і для селянського господарства.

Крім того, згідно з відповіддю ДКП «Миргородтехінвентарізація» за №471 від 16.05.2017, право власності на житловий будинок за адресою вул. Леніна (тепер Центральна), 18 в ДКП «Миргородтехінвентарізація» не зареєстровано, інвентаризація об’єктів нерухомого майна не проводилась та технічна документація відсутня.

Згідно з витягом з погосподарської книги (2011-2015 р.р.) за № 1 номер об’єкту по господарського обліку 0007-5 за адресою вул. (Леніна) Центральна, 18 в с. Шахворостівка Миргородського району відноситься до категорії № 5 – закинутий об’єкт, прізвище та ім’я власника, користувача не установлено, власник не установлений, даних про будинок немає, отже, по даній поштовій адресі числиться тільки земельна ділянка, яка на той час і по даний час знаходиться в комунальній власності сільської ради.

При розгляді адміністративного позову ОСОБА_1 був зроблений запит до ДКП «Миргородтехінвентаризація» про надання справи на будинок в с. Шахворостівка по вул. Леніна (Центральна), 18. Від Лубенського МБТІ була надана справа, але вона була відкрита згідно з актом обстеження, проведеного 12 липня 2017 року, тобто обстеження даної земельної ділянки проводилося без відома сільської ради та ОСОБА_5

Після відкриття спадщини ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною проживав в с. Шахворостівка, тому, йому ніщо не заважало, по-перше, тримати в санітарній нормі земельну ділянку, а, по-друге, звернутися до сесії сільської ради про надання йому в оренду земельної ділянки.

Прийнявши до уваги значні скарги населення про захаращення земельної ділянки, коли знайшовся громадянин, який забажав взяти дану земельну ділянку та доглядати її, депутати сільської ради надали дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд із земель запасу комунальної власності, площею 0,25 га (а.с.25-27).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 направив до суду пояснення, в яких зазначив, що 28 лютого 2017 року він подав до Шахворостівської сільської ради заяву на виділення земельної ділянки, до якої додав копію, паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, копію посвідчення інваліда 2 групи, прирівняного до інвалідів війни. Розглянувши його заяву, сесія Шахворостівської сільської ради винесла рішення від 20.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд із земель запасу комунальної власності площею 0,25 га, яка розташована в селі Шахворостівка, вул. Центральна, 18 Миргородського району Полтавської області. Як тільки був готовий генплан с. Шахворостівка, він подав документи в державний земельний кадастр. Щоб не гаяти часу ОСОБА_5 почав прибирати земельну ділянку, яка була в дуже занедбаному стані. Повирубував кущі, поприбирав бур’яни, вивіз сміття, яке накопичувалось роками, відремонтував зруйнований сарайчик розміром 3?5 метри для зберігання сільгоспінвентаря та встановив вбиральню. Після того як він привів ділянку у належний стан, прийшов ОСОБА_1 і повідомив, що він тут господар, а потім з лайкою і погрозами пішов з ділянки. В подальшому, коли його не було на ділянці, ОСОБА_1 регулярно туди навідувався, робив різну шкоду для того щоб він відмовився від ділянки, без його відома та згоди привіз туди інженера ДКП «Миргородтехінвентаризація», який зробив обстеження тимчасово встановлених ним сарайчика та вбиральні та видав ОСОБА_1 відповідний акт.

Другою миргородською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 видана довідка, згідно з якою на земельній ділянці відсутні конструктивні елементи житлового будинку за адресою: вул. Центраьна, 18, с. Шахворостівка Миргородського району, на господарські споруди без житлового будинку свідоцтво про право на спадщину не видається. Станом на даний момент вказана земельна ділянка передана ОСОБА_5 у власність та ним отримано витяг про реєстрацію земельної ділянки.

В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2, що діє на підставі доручення для надання безоплатної правової допомоги позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача - Шахворостівський сільський голова ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності (а.с.46) в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити за безпідставністю, врахувавши обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 в судовому засіданні вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Друга миргородська державна нотаріальна контора, направила до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника нотконтори, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду (а.с.59).

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у своїх показах, наданих в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_7 проживала за адресою: вул. Центральна (Леніна), 8 в с. Шахворостівка Миргородського району, після пожежі, яка сталася у 2007 році, внаслідок якої згорів житловий будинок за вищевказаною адресою, вона переїхала до свого сина – ОСОБА_6, який проживав по вул. Центральній (Леніна), 8 в с. Шахворостівка Миргородського району.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 27 вересня 2008 року померла ОСОБА_7, що підтверджується копією актового запису про смерть (а.с.29).

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, зокрема на господарські будівлі та споруди за адресою: вул. Центральна (Леніна), 8 в с. Шахворостівка Миргородського району, що належали їй на підставі відомостей з погосподарських книг (а.с.75).

09 березня 2009 року помер її син - ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.11), який в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті матері.

ОСОБА_6 за життя склав заповіт, відповідно до змісту якого все належне йому майно заповів ОСОБА_1 (а.с.12)

Позивач у встановлений законом строк звернулася до Другої миргородської державної нотаріальної контори із заяваю про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріусом надано роз’яснення, згідно з яким, зважаючи на те, що на земельній ділянці відсутні конструктивні елементи житлового будинку, на господарські споруди без житлового будинку свідоцтво про право на спадщину не видається. (а.с.4).

Згідно з актом обстеження будинковолодіння ДКП «Миргородтехінвентаризація» № 304 від 12.07.2017, станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно за адресою: вул. Центральна (попередня адреса вул. Леніна), 18, с. Шахворостівка Миргородського району не зареєстроване, технічна інвентаризація не проводилася та інвентарна справа відсутня. 12.07.2017 було проведено інвентаризацію та оцінку будинковолодіння: сарай «Б», убиральня «В». На земельній ділянці відсутні конструктивні елементи житлового будинку (а.с.6).

Згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1311/112-17 від 16.08.2017, станом на 01.01.2013 згідно з книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на земельну ділянку, розташовану на території с. Шахворостівка, вул. Центральна (Леніна), 18, площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_7, інформація щодо реєстрації державних актів на право власності а землю та на право постійного користування землею відсутня (а.с.5).

Відповідно до ч. 2 статті 331 ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 № 7, право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Відповідно до Закону УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" від 02 червня 1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім'я по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування.

Відповідно даних погосподарських книг з 1987 року по 2000 рік господарство числиться за ОСОБА_7 за адресою: с. Шахворостівка, вул. Леніна(тепер Центральна) без номеру будинку. З 2001 року по 2007 рік погосподарський номер за адресою: с. Шахворостівка, вул. Леніна (тепер Центральна) номер будинку 18 числиться за громадянкою ОСОБА_7 (а.с.77,78,79,80).

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили), не зробив цього і спадкодавець ОСОБА_7

Відповідно до п.4 ч.8 п.п 6 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу У PCP, затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1996 року (яка припинила свою дію 13 грудня 1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Отже, в період побудови домоволодіння № 18 по вул. Центральній (Леніна), у селі Шахворостівка Миргородського району Полтавської області у сільській місцевості державна реєстрація об'єктів нерухомості взагалі не передбачалася.

Тому, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, зокрема, у сільській місцевості не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до відомостей, наданих Другою миргородською державною нотаріальною конторою, спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_1, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом нажитловий будинок, що розташований за адресою: вул. Леніна, 8, с. Шахворостівка Миргородського району (а.с.44).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Положеннями ст.1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_7 за життя була власником домоволодіння за адресою: вул. Центральна (Леніна), 18, с. Шахворостівка Миргородського району, яке після неї успадкував її син – ОСОБА_6., спадщину після якого на підставі заповіту прийняв позивач.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об’єкт), щодо якої виник спір.

Земельна ділянка, що знаходиться за вищевказаною адресою, про яку йдеться у відзиві на позовну заяву та в поясненнях третьої особи не стосується предмету спору, а тому суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом, після померлого 09 березня 2009 року ОСОБА_6 право власності на господарські будівлі, які розташовані за адресою: с. Шахворостівка, Миргородського району Полтавської області, вул. Центральна, 18, а саме: сарай «Б», убиральню «В».

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя О. А. Городівський