Решение № 80386313, 06.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18045/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Прокопчук Л.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, суд –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просила суд змінити спосіб стягнення аліментів визначених рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 серпня 2013 року з розміру 1/3 частки всіх видів заробітку(доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Заява про розгляд справи без його участі до суду не надходила, відзив не подав, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.ст.280,281 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ГЮ №118182, що видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 27 травня 2010 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області по цивільній справі №569/11809/13-ц від 04 липня 2013 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, дитину ОСОБА_3 залишено проживати з матір’ю.

Рішенням Рівненського міського суду по цивільній справі №569/13515/13-ц від 12 серпня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Із довідки про склад сім»ї №99226 виданої адміністратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_5 від 17 вересня 2018 року, вбачається, що малолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно розрахунку заборгованості по виконанню виконавчого листа №569/13515/13-ц виданого Рівненським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №83108 від 20 вересня 2018 року, за ОСОБА_2 рахується заборгованість по аліментах в розмірі 92530,39 грн. станом на 31 серпня 2018 року.

Із копії свідоцтва про шлюб серії І-ГЮ №112830 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 20 листопада 2015 року вбачається, що ОСОБА_4 змінила прізвище на «Лопушевська» після державної реєстрації шлюбу.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту наведених законодавчих приписів суд приходить до висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-143цс13 за заявою про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

При вирішенні питання про зміну розміру аліментів суд враховує, що на даний час розмір раніше стягнутих аліментів з відповідача є недостатнім, оскільки в силу свого віку дитина, природньо, потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері. Крім того, з часу присудження аліментів відповідач ОСОБА_2 не сплачував аліментів на утримання сина.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов"язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. У даній справі суд не присуджує аліменти на дитину, а змінює їх розмір та спосіб стягнення, тому аліменти у розмірі визначеному даним рішенням суду підлягають стягненню з дня набрання цим рішенням законної сили.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за категорією спорів про стягнення аліментів, то з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_6 Андріївни (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації: м.Рівне, вул.Генерала Червонія, 5) про зміну способу стягнення аліментів, задоволити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначених рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 серпня 2013 року з розміру 1/3 частки всіх видів заробітку(доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_7