Постановление суда № 80355644, 15.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3682/18

1-кс/755/688/19

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ламбуцькій Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва прокуратури м. Києва Гончаренка А.О. про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000001244 від 04 жовтня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор третього відділу процесуального керівництва прокуратури м. Києва Гончаренко А.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000001244 від 04 жовтня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України.

У судове засідання прокурор не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотання не підтримав.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

При цьому, ст. 350 КПК України передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини, оскільки на час надходження до суду клопотання про накладення арешту на майно, не доведено доцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального правопорушення та не встановлено підстав для його застосування, а також враховуючи ту обставину, що вимоги клопотання прокурор не підтримує, оскільки не з'явився на судове засідання, приходжу до переконання, що клопотання про накладення арешту на майно задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями ст. ст. 26, 170, 171 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва прокуратури м. Києва Гончаренка А.О. про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000001244 від 04 жовтня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова