Постановление суда № 8033640, 24.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"24" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-12891/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                    Карася О.В.

                    Нечитайла О.М.

                    Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 20.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007

у справі          № 28/196-А

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Остер-Трейд”

до          Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про                    визнання протиправним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Остер-Трейд” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення № 0000422200/045014 від 03.07.2006.

Постановою господарського суду м. Києва від 20.12.2006 позов задоволено, визнано нечинним рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0000412200/0/45024 від 03.07.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 50570,66 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 залишено без змін постанову господарського суду м. Києва від 20.12.2006.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 20.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007, прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт № 1395-22/00-33344443 від 30.06.2006.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422200/0/45014 від 03.07.2006 до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1122,00 грн. за порушенням ст. 10 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, а саме строків декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України: декларація станом на 01.04.2006 подана 30.06.2006 (термін прострочення складає 66 днів).

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00000412200/0/45024 від 03.07.2006 до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 54211,79 грн. за порушення ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” посилаючись на те, що товар надійшов на територію України в повному обсязі після спливу 90 календарних днів з дати здійснення передплати за імпортним контрактом (термін прострочення складає 134 дні).

Судами встановлено, що 14.10.05 між ТОВ „Остер-Трейд” (покупець) та фірмою „Beijing Yong Ji Xin business CO, LTD” Китай, (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 125/1 на поставку товару (спортивного взуття) на загальну суму 300000 дол. США на умовах СІР Одеса.

На виконання зобов’язань за даним контрактом позивач 10.11.2005 на адресу нерезидента перераховано як передплата грошові кошти в сумі 26704 дол. США. Граничний термін надходження товару за імпортом (90 днів) до 08.02.2006.

Також судами встановлено, що згідно відповіді Одеської митниці № 25/2701/11015 від 16.11.2006 товар (взуття спортивне на підошві з полімерних матеріалів та з верхом текстильних матеріалів - 4520 пар) прибув до Одеського морського торговельного порту і був взятий під митний контроль, що підтверджується відтиском штампу „Під митним контролем” №083 від 17.02.2006 Одеської митниці на коносаменті від 03.06.2006 вказаний товар було поміщено на митний ліцензійний склад Одеського морського торговельного порту у режимі митного складу по ВМД № 500060000/6/212404, звідки його відправлено до Київської регіональної митниці.

Митне оформлення товару було закінчено на Київській регіональній митниці, що підтверджується відміткою на ВМД №100000011/6/603366 від 23.06.2006.

За змістом ч. 3 ст. 214 Митного кодексу України товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 212 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем допущено прострочення законодавчо встановленого терміну в 9 днів, а не в 134 дні виходячи з того, що фактично товар надійшов на митну територію України 17.02.2006, а спірне рішення №00000412200/0/45024 від 03.07.2006 підлягає визнанню недійсним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50570,66 грн.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що спірне рішення № 0000422200/0/45014 від 03.07.2006, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1122 грн. підлягає визнанню недійсним в повному обсязі з огляд на наступне.

Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена Наказом Мінфіну України №207 від 25.12.95 року.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за встановленою формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 13 Наказу Мінфіну №207, декларуванню підлягають суми коштів, перерахованих за кордон по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів.

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що станом на 01.04.2006 та 30.06.06 року (дата її подання) за зазначеним вище імпортним контрактом у позивача були вже відсутні валютні цінності, які підлягають декларуванню, то відповідно у нього і не виник обов’язок подавати декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 20.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 у справі № 28/196-А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва відхилити.

Постанову господарського суду м. Києва від 20.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 у справі № 28/196-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

          О.В. Карась

О.М. Нечитайло

О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров