Решение № 80313696, 04.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Справа № 160/7320/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пунктів припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: скасувати пункти 2, 5, 6, 7, 9, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 30 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ( вих. № 4-308810-3 від 19.04.2018 р.).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 29.03.2018 р. по 12.04.2018р. було проведено позаплановий захід на ТОВ «М-ЛИТ» (код за ЄДРПОУ 39195133) у м. Нікополь Дніпропетровської області з державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами проведення якого було складено Акт за № 148/10-7/18. На підставі вищезазначеного Акту, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було складено припис № 4-308810-3 від 19.04.2018 р., яким зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ»: пункт 2 – розробити матеріали оцінки впливу на довкілля від провадження планової діяльності та погодити в установленому порядку; пункт 5 – розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів; пункт 6 – отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів; пункт 7 – не допускати здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано в діючому дозволі; пункт 8 – забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов’язання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства; пункт 9 – забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства; пункт 13 – запровадити контроль за якістю та кількістю стічних вод підприємства; пункт 15 – розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції відповідно до фактичного стану підприємства; пункт 16 – розробити інвентаризацію відходів, що утворюються на підприємстві; пункт 17 – розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства; пункт 18 – визначити склад і властивості, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища; пункт 19 – забезпечити ведення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ; пункт 20 – розробити технічні паспорти відходів (ТПВ), що утворюються при діяльності підприємства; пункт 22 – укласти договори щодо утилізації усіх відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства; пункт 30 – надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі з підтверджуючими документами (по кожному джерелу викиду окремо): ДВ № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 50, 51, 61, 62, 64 (нумерація джерел викидів згідно Дозволу на викиди № 1211600000-0133) з 25.04.2014р. по 30.09.2014р. (включно); ДВ № № 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 53, 54, 55, 63 (нумерація джерел викидів згідно Дозволу на викиди №1211600000-0149) з 25.04.2014р. по 18.01.2015р. (включно). Проте, в оскаржуваному приписі всупереч положенням закону, відповідачем були викладені вимоги по усуненню порушень, які не могли бути предметом позапланової перевірки, так як такі порушення не значились в попередніх приписах, що стали причиною проведення вказаної позапланової перевірки, або носили декларативний характер, та не містили конкретних вимог на усунення виявлених порушень, а містили лише загальні вказівки, щодо дотримання природоохоронного законодавства України, тому пункти 2, 5, 6, 7, 9, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 30 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-308810-3 від 19.04.2018 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

27 листопада 2018 року представником позивача надано додаткові докази.

27.11.2018р. у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2018р.

30 листопада 2018 року від Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує та зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що надані документи не відповідали вимогам, встановленими чинним законодавством, в зв’язку із чим було видано оскаржуваний припис з метою усунення порушень, пункти якого оскаржує позивач у даній справі.

В судовому засіданні 11.12.2018 року представником позивача надано відповідь на відзив.

11.12.2018 року підготовче судове засідання було продовжено на 30 днів, у судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2019 року 10:30 год.

22.01.2019 року підготовче судове засідання було відкладено до 31.01.2019 року.

31.01.2019 року суд закрив підготовче судове засідання та перейшов до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні, в судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2019 року 10 год. 20 хв.

В судовому засіданні 14.02.2019 року оголошено перерву до 28.02.2019 року.

В судове засідання 28 лютого 2019 року сторони не з'явилися про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин та керуючись приписамич.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Товариство з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» зареєстровано Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 25.04.2014 року. Основний вид економічної діяльності: 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 29.03.2018 р. по 12.04.2018 р. було проведено позаплановий захід на ТОВ «М-ЛИТ» (код за ЄДРПОУ 39195133) у м. Нікополь Дніпропетровської області з державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами проведення якого було складено Акт за № 148/10-7/18.

На підставі вищезазначеного Акту, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було складено припис № 4-308810-3 від 19.04.2018 р.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходив за наступного.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю)

Абзацом 2 та 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені підстави для здійснення позапланових заходів.

Однією з підстав для проведення позапланового заходу є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Окрім того, згідно частин 7 та 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за невиконання припису контролюючого органу, то суд зазначає, що припис, який надається підприємству до виконання, має містити чітку вказівку на дії, які суб'єкт господарювання повинен вчинити для усунення порушень.

Тобто, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми законодавства, яких підприємство повинно дотримуватися повсякчасно на протязі всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Пунктом 2 припису Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ» розробити матеріали оцінки впливу на довкілля від провадження планової діяльності та погодити в установленому порядку.

Тобто, підставою для винесення зазначеного пункту припису є не надання позивачем відповідних документів для огляду під час проведення перевірки.

Позивачем стверджується, що в 2015 році ТОВ «М-ЛИТ» було проведено у встановленому порядку розробку матеріалів оцінки впливу на довкілля від провадження планової діяльності Товариства та здійснено процедуру їх погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України відповідно до приписів положень вимог чинного законодавства України. Також завірена належним чином копії матеріалів оцінки впливу на довкілля від провадження планової діяльності ТОВ «М-ЛИТ» було надано на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області для ознайомлення та врахування в роботі.

При цьому в Акті перевірки за № 148/10-7/18 підтверджено факт їх надання з боку позивача, хоча зазначено про те, що на підприємстві відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля та позитивний висновок державної екологічної експертизи.

До матеріалів справи позивачем надано Еколого-експертну оцінку аналітичного опрацювання матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище, затвердженого в.о. Директора ДП «Центр екологічних ініціатив» Міністерства екології та природних ресурсів.

В той же час, суд не приймає зазначені доводи відповідача до уваги, так як, відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що дійсно під час проведення перевірки зазначені документи запитувались у позивача, в зв’язку із чим вимога позивача про скасування п. 2 припису підлягає задоволенню.

Пунктом 5 припису Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ» розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів.

Судом встановлено, що позивачем у 2014 році було проведено у встановленому порядку інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за місцем їх фактичного розташування, результати проведення якої були у встановленому порядку погоджено та надано на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України.

Як стверджує позивач оригінали звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин за місцем фактичного розташування джерел викидів, які використовуються ТОВ «М-ЛИТ» при здійсненні господарської діяльності було надано спеціалістам відповідача для ознайомлення.

Під час перевірки позивачем надавались відповідачу видані Міністерством екології та природних ресурсів України дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: № 1211600000-0133 від 01.10.2014р., термін дії з 01.10.2014р. по 01.10.2021р., виданий на проммайданчик № 1 - висновок державної санітарно-епідеміологічної служби України від 18.09.2014р. за № 04.03-08-9160/17; №1211600000-0149 від 19.01.2015р., термін дії з 19.01.2015р. по 19.01.2022р., виданий на проммайданчик № 2 - висновок державної санітар-но-епідеміологічної служби України від 30.12.2014р. за № 04.03-08-12172/17.

При цьому, в Акті перевірки за № 148/10-7/18 відповідачем зазначено про те, що ТОВ «М-ЛИТ» з 30.09.2014 р. та до 18.01.2015 р. включно за місцем фактичного розташування проммайданчиків здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Такий висновок суб’єкта владних повноважень в Акті перевірки за № 148/10-7/18 не підтверджений належними та допустимими доказами, які б підтверджували вказані обставини.

Судом встановлено, що використання джерел викидів при здійсненні господарської діяльності ТОВ «М-ЛИТ» за місцем їх фактичного розташування було розпочато лише після отримання у встановленому порядку дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1211600000-0133 від 01.10.2014р. та № 1211600000-0149 від 19.01.2015р., які містяться в матеріалах справи.

Крім того, до матеріалів справи позивачем також надано звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, а також наказ від 20 березня 2015 року № 2 «Щодо початку проведення робіт з випуску готової продукції на підприємстві», в якому зазначено, що з 01 квітня 2015 року розпочинається проведення робіт на підприємстві щодо випуску чавунної трубопровідної арматури комунального та промислового призначення.

Враховуючи викладене, суд не приймає доводи відповідача до уваги, так як, Відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що дійсно під час проведення перевірки у позивача використовувалось вище зазначене виробниче обладнання при здійсненні господарської діяльності, в зв’язку із чим вимога позивача про скасування п. 5 припису підлягає задоволенню.

Пунктом 6 припису Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів.

При цьому, в Акті перевірки за № 148/10-7/18 фахівцями суб’єкта владних повноважень зазначено про те, що в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на підставі яких отримано ТОВ «М-ЛИТ» дозволи на викиди, не обліковуються наступні джерела утворення викидів підприємства, а саме: зварювальний апарат у кількості 2 шт.; формувальна машина у кількості 1шт.; індукційна піч з системою видалення та фільтрації відхідних газів типу DF04-56 у кількості 1шт.

Судом встановлено, що вказане виробниче обладнання на момент здійснення перевірки та складання Акту не було введено в експлуатацію, а тому його використання під час господарської діяльності Товариства не здійснювалося, що в свою чергу повністю унеможливлює здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від такого обладнання.

На підтвердження вказаного, до матеріалів справи позивачем надано акт комісії щодо визначення доцільності використання основних засобів від 31.03.2016 року.

Враховуючи викладене, суд не приймає доводи відповідача до уваги, так як, Відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що дійсно під час проведення перевірки у позивача використовувалось вище зазначене виробниче обладнання при здійсненні господарської діяльності, , в зв’язку із чим вимога позивача про скасування п. 6 припису підлягає задоволенню.

Пунктом 7 та 8 припису Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ» не допускати здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано в діючому дозволі та забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов’язання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства.

При цьому в Акті перевірки за № 148/10-7/18 відповідачем зазначено про те, що позивачем не здійснюється ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря, а також розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, складається не в повному обсязі (без урахування не облікованих в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин).

Вказаний висновок не підтверджений належними та допустимими доказами, які б підтверджували вказані обставини, відсутня інформація відносно того, по яким саме звітним періодам ТОВ «М-ЛИТ» було допущено складання розрахунку податкового зобов’язання з екологічного податку не в повному обсязі, тобто містить загальні вказівки щодо дотримання законодавства та носить декларативний характер.

Крім того, пунктами 41.1. та 41.4. ст. 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Згідно з п. 1 Положення «Про Державну фіскальну службу України», затвердженого постанови КМУ № 236 від 21.05.2014 року Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Єдиним органом, що має право проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, в тому числі екологічного, є ДФС України та її територіальні органи.

Пунктами 9, 15 припису Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ»: забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства; розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції відповідно до фактичного стану підприємства.

При цьому в Акті перевірки зазначено про те, що Товариством не надано інформацію щодо розроблення питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції відповідно до фактичного стану підприємства.

Складений відповідачем ОСОБА_1 перевірки не містить інформацію про те, станом саме на яку дату ТОВ «М-ЛИТ» повинно розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції відповідно до фактичного стану підприємства.

Враховуючи викладене, суд не приймає доводи відповідача до уваги, так як вказаний пункт містить загальні вказівки щодо дотримання законодавства та носить декларативний характер.

Як зазначає позивач, під час проведення перевірки надавалися для огляду та ознайомлення оригінали документів, відповідно до яких позивачем було розроблено у встановленому порядку питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції відповідно до фактичного стану підприємства. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивач наголошує на тому, що при здійсненні господарської діяльності забезпечує збирання, очищення та відведення стічних вод в повному обсязі у відповідності до вимог чинного законодавства України.

До матеріалів справи надано розрахунок балансових норм водоспоживання та водовідведення, погодженого з заступником начальника Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів від 19.11.2015 року.

З огляду на вказане, суд не приймає доводи відповідача до уваги, так як, відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що під час проведення перевірки не надавалися для огляду та ознайомлення оригінали документів, відповідно до яких позивачем було розроблено у встановленому порядку питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції відповідно до фактичного стану підприємства, , в зв’язку із чим вимога позивача про скасування пунктів 9, 15 припису підлягають задоволенню.

Пунктами 13 припису було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ» запровадити контроль за якістю та кількістю стічних вод підприємства.

Згідно позиції позивача, при здійсненні господарської діяльності систематично здійснюється у встановленому порядку контроль за якістю та кількістю стічних вод підприємства відповідно до вимог чинного законодавства України та здійснюється ведення належним чином усіх необхідних документів, складання та зберігання яких визначено на законодавчому рівні.

До матеріалів справи позивачем надано наказ №134/1 від 11.08.2017 року «Про призначення відповідальних осіб за організацію роботи з охорони навколишнього середовища», зі змісту якого вбачається покладання обов’язків на відповідальних осіб щодо контролю за якістю та кількістю стічних вод підприємства.

Крім того суд зазначає, що припис суб’єкта владних повноважень повинен в першу чергу чітко визначати для суб’єктів господарювання перелік конкретних заходів, які необхідно провести для усунення виявлених порушень за наслідками перевірки, а не визначати проведення заходів загального характеру, зміст яких є декларативним, а також способи, яким чином такі заходи необхідно провести, в зв’язку із чим , вимогу позивача про скасування п. 13 слід задовольнити.

Пунктами 16, 17, 18, 19, 20 припису було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ»: розробити інвентаризацію відходів, що утворюються на підприємстві»; розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства; визначити склад і властивості, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища»; забезпечити ведення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ; розробити технічні паспорти відходів (ТПВ), що утворюються при діяльності підприємства;

Згідно інформації, наданої позивачем, ним проводиться у встановленому порядку комплекс невідкладних дієвих заходів щодо усунення порушень, викладених в п.п. 16, 17, 18, 19, 20 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Проте на думку позивача, відповідачем в приписі визначено недостатні строки щодо усунення порушень.

Однак, суд не приймає вказане твердження до уваги та зазначає, що позивач фактично визнає порушення зазначені в пунктах 16, 17, 19, 20 та вживає заходи щодо їх усунення, в зв’язку із чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо пункту 18 припису, суд зазначає, що у вказаному пункті відповідач не зазначив чітко склад і властивості чого саме ТОВ «М-ЛИТ» повинно визначити у встановленому порядку.

Як зазначалося вище, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідач в судовому засіданні зазначав, що в пункті 18 допущено описку, однак суд зазначає, що в приписі повинно чітко зазначатися які саме дії повинна вчинити особа на усунення порушень.

Оскільки у вищевказаному пункті припису чітко не зазначено які дії повинен вчинити позивач на усунення порушень, суд вважає, що його потрібно скасувати, а позов в цій частині задовольнити.

Пунктом 22 припису було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ» укласти договори щодо утилізації усіх відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства.

Складений відповідачем ОСОБА_1 перевірки підтверджує факт надання ТОВ «М-ЛИТ» для ознайомлення з оригіналами укладених позивачем договорів щодо утилізації відходів, які утворюються в процесі здійснення господарської діяльності. При цьому надав в судове засідання вказані договори.

В зв’язку з чим, висновок відповідача щодо не надання позивачем укладених з іншими суб’єктами господарювання договорів щодо утилізації відходів, які утворюються в процесі здійснення господарської діяльності не підтверджений належними та допустимими доказами, які б підтверджували вказані обставини.

Крім того, в матеріалах справи містяться договори щодо утилізації відходів, які утворюються в процесі здійснення господарської діяльності, в зв’язку із чим суд приходить до висновку, що п. 22 припису слід скасувати.

Пунктом 30 припису було зобов’язано ТОВ «М-ЛИТ» надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі з підтверджуючими документами (по кожному джерелу викиду окремо): ДВ № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 50, 51, 61, 62, 64 (нумерація джерел викидів згідно Дозволу на викиди № 1211600000-0133) з 25.04.2014р. по 30.09.2014р. (включно); ДВ № № 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 53, 54, 55, 63 (нумерація джерел викидів згідно Дозволу на викиди № 1211600000-0149) з 25.04.2014р. по 18.01.2015р. (включно).

Судом встановлено, що відповідно до Наказу, копія якого міститься в матеріалах справи по підприємству за № 2 від 20.03.2015р. «Про початок виробництва готової продукції» виробництво та випуск готової продукції було розпочато з 20 березня 2015 року, завірена належним чином копія якого була надана працівниками позивача спеціалістам Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, копія також надана до суду та міститься в матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає безпідставною вимогу відповідача щодо надання позивачем довідки щодо кількості годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі з підтверджуючими документами (по кожному джерелу викиду окремо) за період з 25.04.2014р. по 18.01.2015р.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 року по справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є суб’єктом владних повноважень, а предметом позовної заяви є протиправність рішення державного контролюючого органу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини справи та заслухавши пояснення сторін суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» (53221, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 300 код за ЄДРПОУ 39195133) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (вул. Лабораторна, 69, Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 37988899) про визнання протиправним та скасування пунктів припису,– задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 6, 7, 9, 13, 15, 18, 22, 30 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-308810-3 від 19.04.2018 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» (код за ЄДРПОУ 39195133) судовий збір в розмірі 881,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 березня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса