Решение № 80313050, 01.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Справа № 160/7545/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Перший Український ОСОБА_4" про визнання неправомірними та протизаконними дії приватного виконавця та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2018 року ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3 (далі – відповідач), третя особа, Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ"), в якому просить суд:

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 щодо відкриття виконавчого провадження незаконними та неправомірними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №57152946 від 06 вересня 2018 року, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 відмовити у відкритті виконавчого провадження №57152946 у відповідності та з дотриманням норм законодавства України;

- судові витрати покласти на відповідача, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3.

16.10.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було задоволено заяву про самовідвід судді Кучми К.С. в даній адміністративній справі (а.с.3).

16.10.2018 року відповідно до розпорядження №2712-д про призначення повторного автоматизованого розподілу справи, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа за №160/7545/18 була передана на розгляд судді Сліпець Н.Є. (а.с.4,5).

18.10.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., адміністративний позов ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Перший Український ОСОБА_4" про визнання неправомірними та протизаконними дії приватного виконавця та скасування постанови було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.22).

20.10.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справ до розгляду в підготовчому засіданні (а.с.6), про що сторони по справі були повідомлені належним чином.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що приватним виконавцем прийнято до виконання виконавчий напис нотаріуса не за місцем проживання, перебування позивача, як боржника, у зв'язку із чим просив позов задовольнити у повному обсязі та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

10.12.2018 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що виконавче провадження відкрито за місцем знаходження майна боржника у повній відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", а саме стягувачем було надано довідку № 1_01 від 27.09.2018 року, з якої вбачається, що за ОСОБА_2 обліковується рахунок, відкритий в ПАТ "Перший український міжнародний банк", який розташований за адресою: м. Київ. вул. Андріївська, буд.4. На підставі вищезазначеного, просила суд відмовити у задоволенні позову.

06.12.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у адміністративній справі №160/7545/18 та зобов'язано представника позивача прибути до Октябрського районного суду м. Полтави для участі у судовому засіданні, що відбудеться у режимі відеоконференції (а.с.38).

11.12.2018 року та 21.01.2019 року проведення підготовчого засідання було відкладено через не забезпечення Октябрським районним судом м. Полтави технічної можливості для встановлення зв'язку в режимі відеоконференції для забезпечення участі представника позивача у розгляді даної справи (а.с.53,73).

21.01.2019 року інженер Державного підприємства "Інформаційні судові системи", повідомив суд у доповідній записці, про те, що Октябрським районним судом не було забезпечено технічну можливість для встановлення зв'язку в режимі відеоконференції по справі №160/7545/18 , при цьому, дата призначення розгляду справи була підтверджена у системі "Бронювання систем відеоконференцзв'язку" (а.с.80,81).

З урахуванням вищезазначеного, судом було відкладено проведення підготовчого засідання до 05.02.2019 року та повідомлено позивача, представника позивача про причини відкладення справи та можливість звернутися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності(а.с.82).

05.02.2019 року в підготовче засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином. Суд за відсутності сторін провів підготовче засідання, за результатами якого було закрито підготовче провадження та справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2019 р. о 11:20 год., про що сторони по справі були повідомлені (а.с.84-85,86,87,88).

Позивач, представник позивача до суду не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини не прибуття суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач, представник третьої особи про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини не явки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 вересня 2018 року, за вхідним № 1014, приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 від стягувача Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшла заява про відкриття виконавчого провадження, в якій заявник просив відкрити, за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом ОСОБА_5 за №6962 від 14.08.2018 про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_2 коштів у розмірі 14733,63 гривень (а.с.47).

06 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57152946, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 6962, виданого 14.08.2018 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: 50000, АДРЕСА_1, ідн.код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 14733,63 грн. (а.с.13).

Правомірність винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження № 57152946 від 06.09.2018 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Абзацом 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Місце реєстрації позивача є АДРЕСА_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З наданих відповідачем доказів вбачається. що підставою для відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва є наявність відкритого на ім'я позивача карткового рахунку № 26251108702689 в ПАТ "ПУМБ", адреса банку: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Проте наявність карткового рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, на переконання суду, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявність на відповідних карткових рахунках грошових коштів

Саме у зв'язку із відсутністю на вказаному картковому рахунку позивача, як боржника, сум, що підлягали стягненню, був вчинений виконавчий напис.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року ВП № 57152946 не був обізнаний про наявність відповідного карткового рахунку у ПАТ "ПУМБ", тому як про наявність останнього відповідачу стало відомо із довідки наданої ПАТ "ПУМБ" № 1_01 від 27.09.2018 року.

При цьому, належних та допустимих доказів наявності майна боржника в м. Києві станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року до суду не надано.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57152946 від 06.09.2018 року та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року ВП № 57152946.

Щодо позовних вимог про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 відмовити у відкритті виконавчого провадження №57152946 у відповідності та з дотриманням норм законодавства України, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено протиправність дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57152946 від 06.09.2018 року та задоволено позовні вимоги щодо скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року ВП № 57152946, а тому, відсутні підстави для зобов'язання приватного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження, оскільки спірна постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача скасована судом, що свідчить про повне відновлення порушеного права позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому судові витрати у розмірі 470 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 205, 241-246, 250, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, третя особа – Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання неправомірними та протизаконними дій приватного виконавця, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57152946 від 06.09.2018 року та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57152946 від 06 вересня 2018 року про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 14 серпня 2018 року за №6962, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3 (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф. 15, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (50000, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 470 гривень (чотириста сімдесят гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 01 березня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець