Решение № 80312923, 15.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Справа № 160/9342/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити з 01.10.2017 р. перерахунок ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 року до моменту здійснення перерахунку та виплачувати в подальшому.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обгрунтування позову зазначено, що відмова позивача у перерахунку пенсії є протиправною, оскільки у позивача є всі підстави вимагати перерахунку пенсії по інвалідності з 01.10.2017 року як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він був військовослужбовцем та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Представником відповідача 17.01.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що за даними електронної пенсійної справи позивач з 28.10.1983 року по 21.11.1985 рік проходив дійсну військову службу у збройних силах. Згідно довідки Військової частини 34102 №43/6 ОСОБА_1 знаходився на військових зборах з 07.05.1986 року по 07.06.1986 року та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отже, на час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка призвела до інвалідності позивач дійсну строкову службу не проходив.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в період з 07.05.1986 року по 07.06.1986 року позивач брав участь в роботі з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією військового квитка НУ №8567431, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 2 групи, інвалідність якої пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вказана обставина не заперечується сторонами у справі.

26.11.2018 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Листом від 04.12.2018 року вих. №Л18425-18 управління відмовило йому у здійсненні перерахунку, зазначаючи, що позивач проходив дійсну строкову військову службу в період з 28.10.1983 року по 21.11.1985 рік, а участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брав з 8 травня по 12 травня 1986 року, тому на нього не поширюються зміни, внесені до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На думку позивача, він таке право має, оскільки відноситься до категорії військовослужбовців та пов'язує наявність такого права з прийняттям участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 8 травня по 12 травня 1986 року. Однак, за висновками відповідача таке право мають особи, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби, а позивач, в свою чергу, під час ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС не перебував на дійсній строковій службі.

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стаття 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб, що закріплені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакціях Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 № 231-V (далі - Закон №231-V, діяла до 01.10.2017) та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, положенням ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01.10.2017, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас положенням ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній з 01.10.2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Закономна 01 січня відповідного року.

Відтак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

З метою приведення підзаконних нормативних актів у відповідність до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, Кабінетом Міністрів України 15.11.2017 прийнято постанову № 851, якою доповнено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пунктом 9-1, який дублює зміст частини третьої статті 59 Закону та визначає формулу обчислення пенсії по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для осіб, які виявили бажання на її отримання. До числа таких осіб пункт 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи так само відносить лише осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Враховуючи вище зазначене, ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункт 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачають, що їх дія поширюється на осіб, які відповідають таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) така участь особи відбувалася під час проходження дійсної строкової служби;

3) така участь особи призвела до її інвалідності.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 та від 11.06.2018 у справі №825/1922/18.

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до військового квитка позивач у період 07.05.1986 по 07.06.1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині 34102, тоді як строкову військову службу позивач проходив в інший період з 28.10.1983 року по 21.11.1985 року, що підтверджується довідкою військового комісара Новокодацького районного військового комісаріату від 30.11.2018 року №308/4.

Таким чином, позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (49028, м.Дніпро, мкр. Таромське, вул. Золотоосіння, буд.69, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона